Рішення № 20268081, 22.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011Справа №5002-15/4349-2011

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Степана Разіна, 10, ідентифікаційний код 35878520)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Керченська міська рада (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17)

За участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)

Про розірвання договору купівлі продажу, спонукання до повернення майна та стягнення 6492,72 грн.

Суддя І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

Від прокуратури Куїнджи М. О., посвідчення №09006.

Обставини справи: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж», в якому просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва лікарні водників на 150 місць (під розбирання), розташованого за адресою: м. Керч, мікрорайон Марат-1, що належав Автономній Республіці Крим, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим і Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж»;

- зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим обєкт незавершеного будівництва - лікарню водників на 150 місць (під розбирання), розташованого за адресою: м. Керч, мікрорайон Марат-1, за актом приймання-передачі;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим штраф у розмірі 6492,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.05.2008 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва лікарні водників на 150 місць (під розбирання), розташованого за адресою: м. Керч, мікрорайон Марат-1, що належав Автономній Республіці Крим. Пунктом 5.1 цього договору (з урахуванням внесених в подальшому змін) були закріплені певні обовязки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» як покупця: завершити роботи з розбирання (демонтажу) обєкту приватизації до 13.06.2011; після завершення робіт з демонтажу передати земельну ділянку органам місцевого самоврядування у тримісячний строк згідно з чинним законодавством; забезпечити заходи щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм, утримання прилеглої території у належному санітарному стані під час проведення робіт з розбирання; обєкт не підлягає відчуженню іншим фізичним і юридичним особам без збереження умов, на яких він був проданий, за погодженням з Фондом майна. Позивач стверджує, що вказані обовязки Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» не виконуються, обєкт приватизації добудовується, земельна ділянка під ним не є вільною від забудови та органам місцевого самоврядування не передавалася, що підтверджується листом Виконавчого комітету Керченської міської ради №1415/02-11 від 28.07.2011, листом Інспекції ДАБК в АР Крим від 18.08.2011 №7/1-459 та актом поточної перевірки виконання умов договору від 150.9.2011 Крім того, Фонд майна АР Крим також посилається на те, що відповідачем в порушення умов пункту 5.2 договору не надавалися на вимогу Фонду документи про виконання умов договору. З урахуванням цього, позивач вважає, що відповідачем були порушені умови договору купівлі-продажу від 15.05.2008, що згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» є підставою для його розірвання і повернення майна у власність АР Крим, та згідно з пунктом 7.4 договору підставою для стягнення штрафу в розмірі одного відсотка вартості обєкта приватизації 6492,72 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Керченську міську раду.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що оскільки земельна ділянка під придбаним обєктом незавершеного будівництва оформлена не була, на підставі рішення Керченської міської ради від 25.06.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» за договором оренди від 05.03.2010 була передана земельна ділянка загальною площею 2,8519 га під розміщення групи жилих будинків в районі вул. Марата в м. Керч. Відповідач зазначає, що рішенням Керченської міської ради від 27.07.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» було затверджено містобудівне обґрунтування, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки під реконструкцію обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний жилий будинок в районі вул. Марата в м. Керчі. Інспекцією ДАБК 17.12.2010 відповідачеві був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний жилий будинок, а після завершення будівництва рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради від 20.12.2010 було оформлено право власності на обєкти нерухомого майна по вул. Павлика Морозова, 18 в м. Керчі. З урахуванням цього, відповідач зазначає, що на теперішній час вказаний в позові обєкт незавершеного будівництва - лікарня водників на 150 місць, не існує, у звязку з чим просить відмовити в задоволенні вимог Фонду майна АР Крим.

Сторони та третя особа у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2011 строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Судовий процес фіксувався технічними засобами в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу майна під розбирання, що належить Автономній Республіці Крим незавершеного будівництва лікарні водників на 150 місць, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Керч, мікрорайон Марат-1.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Продавець зобовязується передати у власність Покупцю обєкт незавершеного будівництва лікарні водників на 150 місць (під розбирання), розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Керч, мікрорайон Марат-1, що є власністю Автономної Республіки Крим, а Покупець зобовязується прийняти Обєкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Цим же пунктом передбачено, що обєкт приватизації у матеріальній формі являє собою незавершене будівництво, складається з лікувального корпусу, господарського корпусу, трансформаторної підстанції, підпірної стіни, переходу між лікувальним блоком і господарським корпусом. Право користування земельною ділянкою не оформлено.

Право власності на Обєкт приватизації переходить до Покупця з моменту оплати повної вартості придбаного обєкта приватизації з урахуванням ПДВ і підписання акта приймання-передачі між представником органу приватизації і покупцем (п. 1.2 Договору).

В пункті 1.5 Договору сторони визначили, що обєкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 649272,00 грн.

Обовязки покупця були визначені сторонам в пункті 5.1 Договору, за яким він зобовязаний:

- в установлений договором строк сплатити ціну продажу обєкта приватизації з урахуванням ПДВ;

- в установлений договором строк прийняти обєкт приватизації;

- завершити роботу з розбирання (демонтажу) обєкта приватизації протягом одного року з дня підписання акта приймання-передачі обєкта приватизації;

- після завершення робіт з розбирання обєкта приватизації земельну ділянку необхідно передати органам місцевого самоврядування у тримісячний термін згідно з чинним законодавством;

- забезпечити заходи щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм, утримання прилеглої території в належному санітарно-технічному стані під час проведення робіт з розбирання обєкта приватизації;

- забезпечити створення безпечних і нешкідливих умов праці при проведенні робіт з розбирання обєкта приватизації;

- обєкт не підлягає відчуженню іншим фізичним і юридичним особам без збереження умов, на яких він був проданий, за погодженням з Фондом майна Автономної Республіки Крим.

Договором від 06.08.2009 до вказаного пункту були внесені зміни в частині строку завершення демонтажу обєкта приватизації, який був продовжений до 13 червня 2011 року.

Крім того, згідно з пунктом 5.2 Договору покупець також зобовязаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору.

Обєкт незавершеного будівництва був переданий відповідачеві за актом приймання-передачі від 13.06.2008 р. (а. с. 13).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Фонд майна Автономної Республіки Крим на те, що відповідачем не виконуються умови договору купівлі-продажу, що на його думку є підставою для розірвання договору та повернення майна у власність АР Крим.

Так, позивач посилається на те, що ТОВ «ОСОБА_1 Монтаж» не надало у відповідь на листи Фонду №03/68 від 17.01.2011 (а.с.18) та №03/369 від 10.03.2011 (а.с.19) певні документи для підтвердження виконання умов договору; з листа Виконавчого комітету Керченської міської ради № 1415/02-11 від 11.07.2011 (а.с.20) вбачається, що земельна ділянка в мікрорайоні Марат-1 м. Керчі не є вільною від забудови і не передавалася за актом органу місцевого самоврядування; листом №7/1-459 від 18.08.2011 (а.с.20) Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим повідомила, що документи дозвільного характеру за цією адресою не видавалися.

На підставі цього, Фонд майна АР Крим направив на адресу відповідача претензію №02/1524 від 18.07.2011 про розірвання договору через недотримання вимог законодавства о приватизації, а також про сплату штрафу.

Після цього, 15.09.2011 позивачем була проведена перевірка дотримання відповідачем умов договору купівлі-продажу, результати якої були оформлені відповідним актом від 15.09.2011 (а.с.15).

Зі вказаного акта вбачається, що відповідачем були порушені договірні умови щодо:

- завершення будівництва (розбирання) обєкта приватизації до 13.06.2011 при виїзді на обєкт встановлено, що лікувальний корпус добудовується;

- забезпечення вимог щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм, утримання прилеглої території в належному санітарно-технічному стані під час проведення робіт з розбирання обєкта приватизації на обєкті здійснюються роботи по добудові обєкта;

- передачі органам місцевого самоврядування у тримісячний термін після завершення робіт з розбирання обєкта приватизації земельної ділянки земельна ділянка не звільнена від забудови і органам місцевого самоврядування не передавалася;

- забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці при проведенні робіт з розбирання обєкта приватизації на обєкті здійснюються роботи по добудові обєкта;

- надання необхідних матеріалів, відомостей, документів тощо про виконання умов цього договору документи не надані.

Однак, з цього приводу суд зазначає наступне.

У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998 у справі №01/1501-97 (1-8/98) зазначено, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» регулює наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема юридична категорія угод вони мають назву «угоди приватизації» (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Невиконання або часткове невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна регулюється нормами зобов'язального права.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що договір купівлі-продажу від 15.05.2008, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж», є особливим договором купівлі-продажу майна Автономної Республіки Крим (угодою приватизації), невиконання або часткове невиконання умов якого регулюється нормами зобов'язального права, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Вказана стаття закріплює загальне положення про можливі наслідки порушення зобовязання у вигляді розірвання договору, але не встановлює, яке саме порушення може бути розцінено в якості такої підстави.

Такі самі загальні положення закріплені сторонами і в пункті 12.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішення суду або господарського суду, а обєкт приватизації повернутий у власність Автономної Республіки Крим.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, не будь-яке порушення, а лише істотне, може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. Саме вказана норма зазначена Фондом майна АР Крим в якості нормативного обґрунтування поданого ним позову.

Проте, спеціальним законом, який регулює відносини, повязані з приватизацією об'єктів незавершеного будівництва, є Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

Статтею 6 цього Закону передбачено, що приватизація об'єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом:

- продажу на аукціоні, за конкурсом;

- продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

- внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта;

- продажу під розбирання.

Таким чином, продаж під розбирання є окремим способом приватизації об'єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 цього Закону обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:

- встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва;

- заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію;

- забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

З аналізу вищевикладених норм можна зробити висновок, що встановлення строку розбирання обєкта приватизації не є обовязковою умовою такої приватизації, а звідси порушення такого строку не може бути розцінено в якості істотного, що є підставою для розірвання приватизаційної угоди. Крім того, сторонами в спірному договорі також не було визначено, що порушення строку демонтажу обєкта є підставою для розірвання договору. Отже, при вирішенні питання щодо наявності підстав для розірвання договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва необхідно виходити з системного аналізу норм Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», Закону України «Про приватизацію державного майна» та Цивільного кодексу України з метою зясування чи може бути допущене порушення розцінено в якості істотного та надавати Фонду майна право на висування вимоги про розірвання приватизаційного договору.

У той же час, суд зазначає, що виходячи зі змісту статті 611 Цивільного кодексу України розірвання договору є правовим наслідком допущеного стороною порушення зобовязання, складовими частинами якого є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Як вже було вказано вище, договором купівлі-продажу було передбачено, що право користування земельною ділянкою не оформлено, у звязку з чим рішенням Керченської міської ради від 25.06.2008 (з урахуванням змін, внесених рішенням від 02.10.2008) був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 2,8519 га Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» для будівництва та обслуговування групи жилих будинків в районі вул. Марата в м. Керчі. Цим же рішенням передбачено передати відповідачеві в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування групи жилих будинків в районі вул. Марата в м. Керчі, земельну ділянку загальною площею 2,8519 га, за рахунок земель Керченської міської ради, не наданих у власність або користування.

На підставі вказаних рішень 05.03.2010 між Керченською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8519 га для будівництва та обслуговування групи жилих будинків в районі вул. Марата в м. Керчі. Договір укладено строком на 49 років.

Рішенням Керченської міської ради від 12.05.2010 ТОВ «ОСОБА_1 Монтаж» був наданий дозвіл на розробку в строк до 12.08.2010 містобудівного обґрунтування реконструкції обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний жилий будинок в районі вул. Марата в м. Керчі.

Розроблені відповідачем матеріали містобудівного обґрунтування реконструкції обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний будинок в районі вул. Марата в м. Керчі були затверджені рішенням Керченської міської ради від 27.07.2010.

Вищевказані рішення органу місцевого самоврядування є чинними та в судовому порядку не оскаржувалися.

Отже, матеріали справи свідчать, що Керченська міська рада як орган, що відповідно до статей 7, 12 Закону України «Про основи містобудування» здійснює державне регулювання в сфері містобудування, погодився з доцільністю здійснення саме реконструкції, а не демонтажу обєкту незавершеного будівництва, придбаного відповідачем за спірним договором купівлі-продажу.

При цьому, затвердження Керченською міською радою розроблених відповідачем матеріалів містобудівного обґрунтування реконструкції обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний будинок згідно з приписами статті 19 Закону України «Про основи містобудування» свідчить про дотримання основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій. В свою чергу, сталий розвиток населених пунктів, за цією нормою, передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури. Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

З матеріалів справи також вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим 17.12.2010 був виданий дозвіл №884 на виконання будівельних робіт з реконструкції обєкта незавершеного будівництва під багатоквартирний жилий будинок в районі вул. Марата в м. Керчі.

Крім того, після проведення реконструкції рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради №1101 від 20.12.2010 було оформлено право власності на збудовані обєкти нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення). При цьому зі вказаного рішення вбачається, що обєкту була привласнена нова адреса: м. Керч, вул. Павлика Морозова, 18.

За таких обставин, з наведеного вбачається, що нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» демонтажу придбаного ним за спірним договором купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва було обумовлено доцільністю здійснення саме реконструкції обєкта. При цьому таке рішення, погоджене з органом місцевого самоврядування, направлено на сталий розвиток населеного пункту.

Таким чином, нездійснення демонтажу у встановлений строк не може бути розцінено в якості істотного порушення, оскільки не призвело до позбавлення Фонду майна АР Крим того, на що він розраховував при укладенні договору. Більш того, суд зазначає, що у даному випадку взагалі відсутні шкідливі наслідки такого порушення, позаяк здійснення реконструкції, а не демонтажу обєкта незавершеного будівництва, навпаки, було направлено, як вказано вище, до сталого розвитку населеного пункту.

Крім того, не можуть бути визнані в якості достатньої підстави для розірвання договору і інші зазначені позивачем обставини.

Так, в листах №03/68 від 17.01.2011 р. та №03/369 від 10.03.2011 р. позивач витребував у ТОВ «ОСОБА_1 Монтаж» наступні документи:

-договір купівлі-продажу;

-документи, що підтверджують виконання робіт з демонтажу обєкта приватизації;

-документи, що підтверджують дотримання вимог захисту навколишнього середовища, дотримання екологічних норм, утримання прилеглої території в належному санітарно-технічному стані при розробці обєкту;

-документ, що підтверджує дотримання безпечних умов праці при розробці обєкта;

-фотографії обєкта.

Отже, фактично позивач просив надати документи задля здіснення контролю за виконання договірних умов, у той час як функція цього контролю чинним законодавством покладена саме на органи приватизації, у звязку з чим перекладення позивачем своїх обовязків на покупця є неприпустимим.

Так, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» державні органи приватизації у межах своєї компетенції, зокрема, контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Відповідний Порядок здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна був затверджений наказом Фонду державного майна України від 19.08.1998 №1649(в редакції наказу Фонду державного майна Українивід 27.02.2004 №372).

Згідно з пунктом 1.1 цього Порядку контроль за виконанням умов договорів здійснюється шляхом проведення органами приватизації перевірок реалізації покупцями державного майна зобов'язань, взятих на себе за результатами викупу, аукціонів чи конкурсів з продажу об'єктів приватизації та відображених у договорах, застосування санкцій, передбачених законодавством і умовами договорів за невиконання зазначених зобов'язань, а також передбачає систематичне інформування вищих державних органів про результати проведеної роботи.

Результати перевірок оформлюються актами перевірок (пункт 3.1 Порядку).

Таким чином, ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» на вимогу позивача документів не може бути розцінено в якості договірного порушення, що надає право на розірвання договору, оскільки здійснення контролю за виконанням умов приватизаційних договорів є функцією органів приватизації, що виконується шляхом проведення відповідних перевірок.

Матеріали справи свідчать, що така перевірка була проведена Фондом майна АР Крим 15.09.2011, однак зафіксовані в ньому факти також не можуть бути розцінені в якості підстави для розірвання договору.

Зокрема, здійснення відповідачем робіт по добудові обєкта було розцінено Фондом майна АР Крим в якості порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Монтаж» договірних умов щодо:

- забезпечення вимог щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм, утримання прилеглої території в належному санітарно-технічному стані під час проведення робіт з розбирання обєкта приватизації;

- забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці при проведенні робіт з розбирання обєкта приватизації.

Однак, лише здійснення відповідачем будівельних робіт, на підставі отримання відповідних дозвільних документів: рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду, про затвердження містобудівного обґрунтування, дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, не свідчить про порушення якихось вимог норм чинного законодавства, оскільки не спростовує факт здійснення правомірного будівництва, з дотриманням існуючих норм і правил. Позивачем, в свою чергу, не зазначено, які саме норми чинного законодавства України були порушені відповідачем при здійсненні добудови обєкта.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку, що посилання Фонду майна АР Крим на допущення відповідачем порушень умов договору купівлі-продажу від 15.05.2008, що є підставою для його розірвання, не підтверджені належними та допустимими доказами та не відповідають фактичним обставинам справ.

Враховуючи необґрунтованість вимог позивача про розірвання договору, суд визнає безпідставними також вимоги про спонукання до повернення майна та стягнення штрафу, а отже, в позові має бути відмовлено повністю.

На підставі викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

В позові відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.12.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.