Рішення № 20268043, 20.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2011Справа №5002-29/5188-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400);

До відповідача Салгірського міжрайонного управління водного господарства (95007, м. Сімферополь, вул. Плотина, буд. 4, код ЄДРПОУ 01034030);

Про стягнення 404832,14 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. представник, довіреність №322-Д від 22.04.2011 р.;

Від відповідача ОСОБА_2 представник, довіреність №551/01-07 від 01.01.2011р.;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Салгірського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 351560,91 грн., заборгованості по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії в розмірі 39547,98 грн., 11759,97 грн. пені за активну та реактивну електричну енергію, 1665,36 грн. - 3% річних за активну та реактивну електричну енергію, 297,92 грн. індексу інфляції за активну та реактивну електричну енергію, а всього 404832,14 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору на постачання електричної енергії №59 від 03 березня 2006 року, укладеного між сторонами по справі, відповідач не здійснював своєчасно та в повному обсязі оплату поставленої електричної енергії та компенсацію перетікань реактивної електричної енергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість в сумі 391108,89 грн., яку Салгірське міжрайонне управління водного господарства добровільно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені, а також 3% річних та індекс інфляції за неналежне невиконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12 грудня 2011р. представник позивача надав довідку статистики станом на 24.11.2011 р. про включення відповідача до ЄДРПОУ та акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами по справі, на суму 391837,94 грн., які судом долучені в матеріали справи.

У судовому засіданні 20.12.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав клопотання від 19.12.2011р., згідно з яким, у звязку з допущеною помилкою у п. 2 прохальної частини позову в найменуванні відповідача просить суд вважати п. 2 прохальної частини позовної заяви наступною: Стягнути з Салгірського міжрайонного управління водного господарства на користь ПАТ «Крименерго» витрати повязані по сплаті судового збору у розмірі 8096,64грн.

Суд оглянувши дане клопотання у судовому засіданні вважає можливим прийняти його до розгляду.

Відповідач у судове засідання 20.12.2011р. надав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги визнає, пояснивши, що сума боргу утворилась за перекачку електроенергії за серпень 2011р. Дані кошти є захищені бюджетним фінансуванням і як тільки з Державного бюджету буде виділено вказану суму, борг буде погашеним у повному обсязі. Також відповідачем надані статутні документи, копії яких долучені судом разом з відзивом на позов до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в подальшому Публічне акціонерне товариство «Крименерго» (постачальник) та Сакським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач) укладений договір про поставку електричної енергії №59 (далі договір), згідно якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам цього договору і додатків до договору, які є його невідємними частинами (а.с. 9-14).

Вказаний договір був укладений на строк до 31.12.2006р. та вважався щорічно (автоматично) продовжений на рік, за умови, якщо за місяць до закінчення строку не було заяв жодної із сторін про відмову від договору або його перегляд (п. 9.7 договору).

Доказів розірвання або визнання недійсним, у встановленому законом порядку, даного договору суду не надано.

Відповідно до пункту 2.2.4 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно умов додатків №4.1, або №4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п. 2.2.4 договору, споживач зобовязався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею споживача і електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

Згідно п. 1 додатку №4.2 до договору, розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються згідно п. 6.6. ПКЕЕ. Повна поточна оплата вартості електричної енергії здійснюється одним платежем по фактичним показникам приборів обліку в дату оплати встановлену даним додатком, а саме відповідно до п. 2 розрахунковою датою (день, коли споживач надає «акт про обєми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, а споживач виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 23 число кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Дату оплати встановлено умовами додатку до договору (п. 5 додатку) до 30 числа.

Позивач виконував взяті на себе договірні зобовязання, однак відповідач порушував умови договору, в частині своєчасності та повноти оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з серпня 2011р. по листопад 2011р. за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 351560,91грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 39547,98грн.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунками накладними за кожний розрахунковий період окремо та Актами про обєми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії на протязі кожного розрахункового періоду окремо (а.с. 22-32).

Рахунки відповідачем отримані, про що свідчать його підписи, акти про обєми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії також підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства.

Акт звірки взаємних розрахунків, проведений сторонами станом на 01.12.2011р., за період з січня 2011р. по грудень 2011р., підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, свідчить про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 352289,96грн. та за реактивну електричну енергію в розмірі 39547,98грн.

Відповідачем сума заборгованості за отримані послуги добровільно погашена не була, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором №59 від 03.03.2006р. суду не надано.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, у тому числі розрахунками, підписаним та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків, проведеним станом на 01.12.2011р. та визнана відповідачем у поясненнях у справі.

Тому вимоги ПАТ «Крименерго» про стягнення з Салгірського міжрайонного управління водного господарства заборгованості за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 351560,91грн. та з розрахунків за компенсацію реактивної електричної енергії в розмірі 39547,98грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1665,36 грн. - 3% річних та 297,92 грн. індексу інфляції за період з 01.08.2011р. по 21.11.2011р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу наведених норм Закону, позовні вимоги в частині стягнення 1665,36 грн. - 3% річних та 297,92 грн. індексу інфляції за період з 01.08.2011р. по 21.11.2011р. також підлягають задоволенню.

Крім того, позивач поросить стягнути з відповідача 11759,97 грн. пені, з яких сума пені нарахована за несплачену активну електроенергію становить 10571,38грн. і сума пені нарахована за несплачену компенсацію реактивної електричної енергії складає 1188,59грн. за період з 03.09.2011р. по 21.11.2011р.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.2.1договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3 2.2.4 цього договору з порушенням строків, визначених додатками до договору №4.1, №4.2, споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Аналогічні положення сторони передбачили пунктом 8 додатку №4.2 до договору №59 від 03.03.2006р.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, згідно розрахунків позивач нарахував суму пені в межах шестимісячного строку, за період з 03.09.2011р. по 21.11.2011р., з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в розмірі 11759,97 грн., тобто у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, тому дані вимоги теж підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Крименерго» від 19.12.2011р. про уточнення позовних вимог відносно найменуванні відповідача в пункті 2 прохальної частини позовної заяви, прийняти до розгляду.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Салгірського міжрайонного управління водного господарства на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 351560,91 грн., заборгованості по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії в розмірі 39547,98 грн., 11759,97 грн. пені, 1665,36 грн. - 3% річних, 297,92 грн. індексу інфляції.

4. Стягнути з Салгірського міжрайонного управління водного господарства на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» 8096,64грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.