Рішення № 20268014, 23.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2011Справа №5002-9/3597.1-2011 За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя, (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114);

до відповідача Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого,15)

треті особи, не заявляючої самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1)Раду міністрів АРК(95000, м. Сімферополь, пр. Кірова,13); 2)Державне підприємство «Сімферопольське лісомисливське господарство»(95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,16-а)

треті особи, не заявляючої самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичні особи - ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_2), ОСОБА_3(95000, АДРЕСА_3).

про визнання частково недійсним рішення.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_4, довіреність № 1327/10-29 від 03.10.11, представник.

Від відповідача ОСОБА_5, довіреність № 24/01-55/2718 від 07.10.11, представник.

За участю прокурору Коноваленко А.В., поміч.прокурору м. Сімферополя, посвід.№11156

Третя особа №1 ОСОБА_6, пред-к, дов. пост. № 01-01/409 від 24.02.2011р.

Третя особа №2 - ОСОБА_7, від 14.09.11, представник.

Треті особи, не заявляючої самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичні особи - не зявився

Сутність спору: Заступник прокурора м. Сімферополя, в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, м. Сімферополь звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача - Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, про визнання недійсним рішення 25 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання від 18.02.2005р. №378 в частині припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки Піонерського лісництва площею 0,4000 га (квартал 10, виділ 7) та переведення їх в землі житлової і громадської забудови, а також дозволу виконання проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3); визнання недійсним рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання від 21.04.05 №406 в частині затвердження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3).

Прокурором заявою 14.09.2011р. за №862вих/11 були уточнені позовні вимоги до яких прокурор просив:

-визнати недійсним рішення 25 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання від 18.02.2005р. №378 в частині припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки Піонерського лісництва площею 0,4000 га (квартал 10, виділ 7) та переведення їх в землі житлової і громадської забудови, а також дозволу виконання проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3), (п.1.1 рішення);

-визнання недійсним рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання від 21.04.05 №406 в частині затвердження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3), (п.3 рішення).

Судом вказана заява була прийнята, оскільки це не порушує які-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011р. по справі № 5002-11/3597-2011(суддя С.С. Потопольський) провадження по справі було припинене відповідно до п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в Господарських судах України.

В.о. прокурор м. Сімферополя не погодившись з вищевказаною ухвалою Господарського суду АРК подав Апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 р. по справі № 5002-11/3597-2011 апеляційна скарга В.о. прокурора м. Сімферополя була задоволена, Ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011р. по справі № 5002-11/3597-2011 була скасована і справа була передана для розгляду до Господарського суду АРК.

Справі був привласнений № 5002-9/3597.1-2011 та її розгляд був доручений судді Пєтухової Н.С.

28.11.11р. прокурором до матеріалів справи були надані суду дані про поштові адреси фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Також прокурор направив копії позивної заяви та доданих до неї документів цім фізичним особам. Докази направлення копій позивних заяв надав суду.

Суд ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 р., відповідно до ст. 27 ГПК України, залучив до участі у справі у якості третьої особи, не заявляючої самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичні особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки оспорюванні рішення стосуються прав та обовязків фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 явку у судове засідання не забезпечили, про день слухання справи були сповіщені належним чином. Ухвала суду була направлена на їх юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки третіх осіб суду не відома.

Суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор та позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов.

Треті особи - Раду міністрів АРК та Державне підприємство «Сімферопольське лісомисливське господарство» підтримали позивні вимоги прокурору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурору, представників позивача, відповідача, третіх осіб, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що установлений договором або законом.

18.02.2005 р. 25-ю сесією IV-ого скликання Сімферопольської міської ради прийнято рішення №378 “Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відводу земельних ділянок, надання, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам (субєкта підприємницької діяльності) земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду у м. Сімферополі”.

Пунктом 1.1 цього рішення дозволено виконати проекти землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП- 1), ОСОБА_3 площею 0,0997 га (поз. по ГП- 2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП- 3).

Пунктом 8 рішення 25 сесії Сімферопольської міської ради ГУ скликання від 18.02.05 № 378 Сімферопольському державному лісомисливському господарству припинено право користування частиною земельної ділянки Піонерського лісництва площею 0,4000 га (квартал 10, виділ 7) і переведений в землі житлової і громадської забудови.

Пунктом 3 рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради IV скликання від 21.04.05 № 406 затверджені проекти землеустрою по відведенню вказаних земельних ділянок у приватну власність зазначеним особам.

Відповідно до ст. 14 Конституцій України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право отримується і реалізується громадянами, юридичними особами і державою, виключно відповідно до закону.

Правовий режим придбання права власності і користування на землю регулюється Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, юридичні особи придбавають право власності і право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів "б", "в" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних стосунків на території сіл, селищ, міст, відноситься передача (надання) земельних ділянок комунальної власності у власність (користування) громадян і юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не належить територіальній громаді, а відносяться до земель державного лісового фонду.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України землі державного лісового фонду передані в постійне користування Державному підприємству “Сімферопольське лісомисливське господарство” для ведення лісового та мисливського господарства.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно з пунктом 4 ст. 84 Земельного кодексу України (у редакції 14.12.2004 року) до земель державної власності, яка не може передаватися в приватну власність, належать землі лісового фонду, окрім випадків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що межи державного лісового фонду, які передані у користування Державному підприємству “Сімферопольське лісопромислове господарство”, зафіксовані в планшетах та журналі геодезичної зйомки базового лісоустрою 2000 року.

Відповідно до ст..84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, державних органів Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення віднесено землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України передача громадянам у власність земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку не передбачена.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок припинення права користування земельною ділянкою унаслідок добровільної відмови передбачений ст. 142 Земельного кодексу України. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.3,4 ст. 142 Земельного кодексу України). Волевиявлення особи повинне бути оформлене у відповідну форму - письмова заява про добровільну відмову від права постійного користування. Добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою здійснюється на користь власника землі. Процедура такої відмови складається з наступних стадій: 1) заява землекористувача на імя власник земельної ділянки про добровільну відмову права постійного користування земельною ділянкою; 2) прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою; 2) повідомлення органів державної реєстрації про припинення права постійного користування. Органами державної реєстрації, які фіксують, добровільну відмову від права постійного землекористування, є органи місцевого самоврядування по місцю розміщення земельної ділянки.

Сімферопольська міська рада, приймаючи п.п. 1.1, п. 8 рішення від 18.02.2005 р. №378, діяла всупереч вимогам закону, оскільки здійснила розпорядження державними землями, передачу яких у приватну власність заборонено законом.

Згідно ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно з пунктом 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю отримується і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міської, районної державної адміністрації відповідно до закону.

Відповідно до пункту "а" ст. 16 Земельного кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері земельних стосунків відноситься розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. При цьому частиною 8 ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що Рада міністрів АР Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які знаходяться в постійному користуванні у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення і за межами населених пунктів для усіх потреб, окрім випадків, визначених частинами 5, 9 цієї статті.

Відповідно до частини 9 ст. 149 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які знаходяться, в постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільскогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 га, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, окрім випадків, визначених частиною п'ято-восьмої цієї статті, і у випадках, визначені статтею 150 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, компетентним органом наділеним повноваженнями припинення права користування (власності) на землю державної власності (лісогосподарського призначення) площею до 10 га є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а Сімферопольська міська рада взагалі не наділена такими повноваженнями.

Факт порушення земельного законодавства підтверджується в тому числі повідомленням Сектору Держземінспекції Управління Держкомзему у м. Сімферополь АРК №3026/10-01-26 від 25.07.11 про результати перевірки додержання земельного законодавства при вилученні та відведенні цих ділянок по вул. Промисловій в-м. Сімферополі.

В ході проведеної перевірки прокуратурою встановлено, що оскаржувані рішення прийнято без будь-якої технічної документації та проекту відведення, висновок державної землевпорядної експертизи підписано лише 11.01.2007, а висновки контролюючих органів датовані 2006 роком.

Як вбачається з пунктів 4.2, 4.4 та 4.6 Статуту державного підприємства "Сімферопольське лісомисливське господарство", підприємство має право здійснювати володіння та користування землею, але права відмови від користування землею Статут підприємства не передбачає. Разом з тим, акт технічного обстеження земельної ділянки за своєю формою не може бути заявою про відмову від землі у розумінні ст.142 Земельного кодексу України.

Прокурорською перевіркою встановлено, що висновком від 26.07.2005 №130/п за підписом начальника управління екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону Ларіна О.Л. погоджено проект землеустрою з відведення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 2997 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4, для будівництва 3-х індивідуальних житлових будинків. Вказаний висновок видано всупереч вимог природоохоронного законодавства України. У пункті 18 висновку «Наявність зелених насаджень» зазначено : «наявні, згідно з актами технічного обстеження зелених насаджень №№28,29,10 від 10.03.2005, які підлягають знесенню».

Відповідно до п. 2.5 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди від 05.11.2004 № 434, до основних питань, на яких необхідно акцентувати увагу при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належать недопущення погіршення стану територій та об'єктів, які є складовими екомережі, максимальне збереження ділянок із ґрунтовим та рослинним покривом при здійсненні містобудівної діяльності.

Установлено, що акти обстеження зелених насаджень №№28,29,10 від 10.03.2005, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.06.2005 №1148, навпаки передбачають збереження зелених насаджень у кількості 37 дерев.

Всупереч вказаному Порядку, ОСОБА_8 необгрунтовано вказано у п.18 висновку про можливість їх знесення.

Крім того, висновок не відповідає розділу 10 «Охорона навколишнього природного середовища» Державних будівельних норм та правил 360-92 «Планування та забудова міських та сільських поселень», які є обов'язковими для усіх органів державної влади та контролю.

Так, згідно з п.10.4 ДБН 360-92 забороняється розміщення житлових будинків на ділянках зелених зон міст, включаючи землі міських лісів.

Сімферопольське лісомисливське господарство як попередній землекористувач ділянки, не відмовлялося від неї, відповідного листа на адресу Сімферопольської міської ради не направляло, а тому підстав для припинення права постійного користування ділянкою у Сімферопольської міської ради не було.

Враховуючи вищевикладене, прокуратурою Автономної Республіки Крим 18.08.2011 року до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища на вищезазначений висновок принесений протест, який задоволений, а висновок № 130/п від 26.07.2005 року скасований.

Також, встановлено, що висновком від 25.07.2005 №7168 за підписом колишнього начальника управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської ради ОСОБА_9 погоджено проект землеустрою з відведення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 2997 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4, для будівництва 3-х індивідуальних житлових будинків.

Вказаний висновок видано всупереч вимог містобудівного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» (у редакції на час видачі висновку) було передбачено, що основою для вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб є містобудівна документація у вигляді затверджених текстових і графічних матеріалів, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Статтею 19 Закону України «Про планування та забудову територій» (що був чинним на час видачі висновку) передбачалося, що режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів або місцевих правилах забудови та враховується при розробленні землевпорядної документації.

Згідно зі ст. 23 цього Закону розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Вирішення можливості розміщення об'єктів будівництва відповідно до п.1.2 розділу IV Регіональних правил забудови та використання територій в АР Крим, затверджених постановою Верховної Ради АР Крим 18.09.2002 №241-3/02, належить до компетенції місцевого органу містобудування та архітектури на підставі місцевих правил використання та забудови територій, а у разі їх відсутності - згідно із містобудівною документацією (генпланом, проектом детального планування, проектом забудови).

Пунктом 4.2 Регіональних правил передбачено, що затверджена містобудівна документація є підставою для вибору та передачі у власність земельних ділянок, а склад, визначення та зміст такої документації передбачено ДБН Б. 1-3-97, згідно з якими розробка та затвердження містобудівної документації у межах міста здійснюється виключно виконавчими органами селищних і міських рад.

Зазначену у висновку Схему розташування ділянок для індивідуальної забудови як містобудівна документація виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради не затверджено, а тому у даному випадку, з урахуванням відсутності правил забудови кварталу, іншої затвердженої в установленому порядку містобудівної документації, ДБН Б. 1.1-4-2002 «Склад, зміст, порядок розробки, узгодження та затвердження містобудівного обгрунтування», повинно було бути містобудівне обґрунтування, якого немає.

Основними завданнями планування та забудови території відповідно до ст.2 Закону України «Про планування та забудову територій» є урахування державних, громадських і приватних інтересів, порядок реалізації яких встановлено у ст.30-3 цього Закону, у т.ч. шляхом громадського обговорення містобудівної документації.

Однак дії з видачі висновку не відповідають державним та громадським інтересам, оскільки пунктом 10.4 ДБН 360-92 заборонено розміщення житлових будинків на ділянках зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, вилучення яких допускається лише за винятковими обставинами.

Крім того, 14.02.2002 управлінням архітектури та містобудування вже було погодження розташування на зазначеній ділянці дитячої ігрової площадки.

У зв'язку із незаконністю висновку, прокуратурою Автономної Республіки Крим 18.08.2011 року до Головного управління архітектури, будівництва та регіонального розвитку Сімферопольської міської ради принесений протест, який 22.08.2011 року задоволений.

Враховуючи вищевикладене, рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради IV скликання від 21.04.05 № 406 в частині затвердження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП- 1), ОСОБА_3 площею 0,0997 га (поз. по ГП- 2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП- 3) (п. З рішення) винесено в порушення вимог п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

З огляду на викладене, рішення 25 сесії Сімферопольської міської ради IV скликання від 18.02.05 № 378 в частині припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки Піонерського лісництва площею 0,4000 га (квартал 10, виділ 7) та переведення їх в землі житлової і громадської забудови, а також дозволу виконання проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП- 1), ОСОБА_3 площею 0,0997 га (поз. по ГП- 2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП- 3), та рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради IV скликання від 21.04.05 № 406 в частині затвердження проектів землеустрою по відведенню вказаних земельних ділянок у приватну власність зазначеним особам мають бути визнанні недійсними з вказаних вище підстави.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 23.12.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 26.12.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення 25 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання №378 від 18.02.2005р. в частині припинення Сімферопольському державному лісомисливському господарству права користування частиною земельної ділянки Піонерського лісництва площею 0,40 га (квартал 10, виділ 7) та переведення їх в землі житлової і громадської забудови(пункт 8 рішення), а також дозволу виконання проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3), (п.1.1 рішення);

3.Визнати недійсним рішення 26 сесії Сімферопольської міської ради ІV скликання №406 від 21.04.05 в частині затвердження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок в приватну власність для будівництва і обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 площею 0,0998 га (поз. по ГП-1), ОСОБА_3, площею 0,0997 га (поз. по ГП-2), ОСОБА_2 площею 0,0999 га (поз. по ГП-3), (п.3 рішення).

4.Стягнути з Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого,15, р/р 35413001001501 МФО 824026 в УДК в АРК код ЄДРПОУ 04055630) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого,15, р/р 35413001001501 МФО 824026 в УДК в АРК код ЄДРПОУ 04055630) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 236,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.