Рішення № 20267994, 20.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2011Справа №5002-9/547.1-2011 За позовом - Заступника прокурора м. Ялти (98600, АР Крим, м Ялта, вул.. Кірова), в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 144 )

До відповідача - Алупкінської міської ради (98676, м. Алупка, вул. Червоногвардійська, 32).

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

1)Державне підприємство «Лівадія», (98655, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2).

2)Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест - Форум», (01001, м. Київ, вул. Гната Юри, 20).

3)Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет», (01001, м. Київ, вул. Гната Юри, 20).

4)Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь, пр. Кірова, 13).

5)Міністерство аграрної політики України (м. Київ, вул. Хрещатик, 24).

Про визнання недійсним рішення.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1327/10-29 від 03.10.11, представник.

Від відповідача не зявився

Від третьої особи № 1 не зявився

Від третьої особи № 2 не зявився

Від третьої особи № 3 ОСОБА_2, від 18.11.11, представник.

Від третьої особи № 4 ОСОБА_3, представник, дов. пост. № 01-01/2687, від 22.11.2011 р.

Від третьої особи № 5 не зявився

Від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 11016.

Сутність спору: Заступник прокурора м. Ялти звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Алупкінської міської ради, та просить суд визнати недійсним рішення 11-ої чергової сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 26 від 28.12.2006р. “Про передачу Державним підприємством “Лівадія” земельної ділянки в землі запасу Алупкінської міської ради”, також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані перевищенням повноважень Алупкінською міською радою при винесенні вищезазначеного рішення стосовно припинення права постійного користування земельною ділянкою “Шахтар” орієнтованою площею 11,0 га у звязку із добровільною відмовою ДП “Лівадія” від земельної ділянки.

Відповідач у запереченні на позивну заяву від 04.04.11р.(а.с.59-61 т.1) просить у позові відмовити по мотивам викладеним у поясненнях.

Третя особа - Державне підприємство «Лівадія» - у своїх поясненнях по позову (а.с.1-3 т.2) підтримує позовні вимоги прокурора.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест - Форум» - письмових пояснень по суті позову не надало.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет» - у своїх поясненнях від 08.04.11р., від 16.12.11р. (а.с.102-110 т.1, а.с.17-22 т.3, а.с.28-30 т.3, а.с.42-49 т.3) просить у позові прокурору відмовити, а також застосувати строк позивної давності.

Третя особа - Рада Міністрів Автономної Республіки Крим - у своїх поясненнях (а.с.143-144 т.1, а.с.14-15 т.3, а.с.14-15 т.3, а.с.73-75 т.3) вважає, що позивні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Третя особа - Міністерство аграрної політики України - у своїх поясненнях по позову від 08.04.11р. вих. №31-4/321 (а.с.17-18 т.2) підтримує позовні вимоги прокурора.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб №3, 4, висновок прокурору, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заступник прокурора м. Ялти звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Алупкінської міської ради, про визнання недійсним рішення 11-ої чергової сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 26 від 28.12.2006р. “Про передачу Державним підприємством “Лівадія” земельної ділянки в землі запасу Алупкінської міської ради”.

Позов мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення вийшов за межі своїх повноважень та своїми діями фактично розпорядився земельної ділянкою державної власності, що є порушення ч.2 ст. 19 Конституції України.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" (№3235-IV від 20.12.05) внесені відповідні зміни до Земельного кодексу України щодо можливості розпорядження землями державним підприємств тощо. Зокрема ст. 92 визначено, що у 2006 році окремі положення Земельного кодексу України застосовуються з урахуванням таких змін, у тому числі ст.84 ЗК України, та п.12 Перехідних положень цього кодексу.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Також, згідно п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статуту ДП «Лівадія», підприємство на добровільних началах входить до складу Національного виробничого-аграрного об'єднання «Масандра» та засновано на державній власності, у зв'язку з чим підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Основною метою підприємства є розвиток виноградарства садівництва та виноробної промисловості на підставі власності сировинної базі, забезпечення державних потреб у винограді, виноробній та іншій продукції, (п. 1 і 2 Статуту)

Підприємство здійснює свою діяльність, керуючись чинним законодавством України, Статутом Національного об'єднання «Массандра» та положеннями свого Статуту.

Указом Президента України від 06.10.99 з метою підтримки та розвитку унікальної виноградно-виноробної зони Південного берега Криму, збереження вітчизняних класичних технологій виробництва високоякісних марочних і колекційних вин, пропаганди українського виноробства, та з урахуванням значної ролі виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" у вирішенні цих завдань постановлено: надати виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" статус національного та надалі іменувати його - Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", Кабінету Міністрів України вжити заходів з метою внесення змін до Статуту виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", що випливають із цього Указу, а також не допускати вилучення та передачу майна, що перебуває у державній власності та закріплене за підприємствами, які входять до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання України "Масандра".

Пунктом 4.8. Статуту ДП «Лівадія» зазначено, що підприємство здійснює володіння, користування землею й іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та Законам України.

Відчуження спірної земельної ділянки суперечить нормам Закону а також меті діяльності ДП «Лівадія».

Відповідно до норм Цивільного кодексу України (ст. 117, 179, 181, 190, 191) земля є майном.

Статтею 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам або громадянам. Відчужувати майнові об'єкти державне підприємство має право лише за попереднім погодженням з органом, до сфери управління якого воно входить.

Пунктом 4.5. Статуту ДП «Лівадія» встановлено, що підприємство не має право безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, відчужувати майно, віддавати в заставу або здавати в оренду підприємство має право лише за попередньою згодою Органу управління майном в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, погодження, яке надано директором ДП «Лівадія» на вилучення земельної ділянки, не може вважатись таким, що передбачено статтею 151 Земельного кодексу України, оскільки надано за межами повноважень, наданих йому установчими документами та Законом, а оскаржене рішення не відповідає наведеним нормам матеріального права.

Оскільки ДП «Лівадія» є державним підприємством, то відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України право розпоряджатися земельними ділянками, що перебувають у його постійному користуванні, належить власнику землі, тобто органу до виконавчої влади, яким не є Алупкінська міська рада.

Таким чином, Алупкінська міська рада, розпорядившись земельною ділянкою державною власності перевищено свої повноваження.

Доводи відповідача та третій особі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Господарський суд вважає, що спір підлягає розгляду господарським судам України, тому що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

При цьому, під суб'єктом владних повноважень розуміється орган місцевого самоврядування при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, про що вказано в пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач - Сімферопольська міська рада, при прийнятті оскарженого рішення не здійснювала владних управлінських функцій, а тому в даному випадку не можна вважати раду суб'єктом владних повноважень.

У відзиві на позовну заяву третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет» вказала на необхідність застосування до заявлених прокурором вимог строку позовної давності.

Втім, виходячи з положень статті 267 Цивільного кодексу України, клопотання про застосування строків позовної давності може бути заявлено лише стороною у справі , тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал - Маркет»залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Більш того, статтею 268 Цивільного кодексу України Позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Таким чином, позовні вимоги прокурору обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 20.11.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 26.11.2011 р.

З огляду на викладене , керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення 11-ої чергової сесії 5-го скликання Алупкінської міської ради № 26 від 28.12.2006р. “Про передачу Державним підприємством “Лівадія” земельної ділянки в землі запасу Алупкінської міської ради”.

3.Стягнути з Алупкінської міської ради (98676, м. Алупка, вул. Червоногвардійська, 32) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Алупкінської міської ради (98676, м. Алупка, вул. Червоногвардійська, 32) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 236,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.