Постанова № 20267615, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.11Справа №2а-3130/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0235 про визнання дій неправомірними, зобовязання провести розрахунок та зобовязання виплатити компенсації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до військової частини А 0235 про визнання дій неправомірними, зобовязання провести розрахунок та зобовязання виплатити компенсації. Вказує, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій прокуратурі ВМС України на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні ОРД,дізнання та досудового слідства. Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-3088/10/2770 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 0235 МОУ задоволено, дії командира військової частини А 0235 визнано неправомірними та останнього зобовязано вчинити певні дії щодо перерахунку грошового забезпечення. 12 серпня 20111 року позивач звернувся до командира військової частини А 0235 з метою отримання розрахунку та виплати компенсації, проте 29 серпня 2011 року позивач отримав відмову у задоволенні заяви останнього. Вважає рішення командира військової А 0235 про відмову у розрахунку та виплати позивачу відповідної компенсації протиправним.

Ухвалою від 30 вересня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 30 вересня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 26 жовтня 2011 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

22 листопада 2011 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.48).

Відповідач, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступне: ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у військовій прокуратурі ВМС України на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства.

Військова прокуратура Військово-Морських Сил України перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0235.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.11.2010 року по справі № 2а-3088/11/2770 адміністративний позов ОСОБА_1доВійськової частини А0235про визнання дій командира Військової частини А0235 неправомірними, зобовязання командира Військової частини А0235 надати розпорядження відповідним підлеглим фахівцям щодо проведення відповідного перерахунку грошового забезпечення з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 і 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року з 1 квітня 2006 року по 1 січня 2008 року та виплатити йому суму заборгованості, яка виникла з 01.04.2006 по 01.01.2008 внаслідок неврахування до його грошового забезпечення зазначених надбавок, задоволено у повному обсязі (а.с.9-10). Постанова набрала законної сили 08.02.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22.07.2011 року у справі № 2а-3088/10/2770 заяву головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополя задоволено; змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.11.2010 у справі №2а-3088/10/2770 по виконавчому листу № 2а-3088/10/2770, виданого 25.03.2011 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя про зобовязання військової частини А 0235 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року та виплатити суму заборгованості; стягнуто з військової частини А 0235 (99029 м. Севастополь, вул. Соловйова, 1) на користь ОСОБА_1 (99021 АДРЕСА_1) з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року, суму заборгованості у розмірі 138 960 (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят грн.) 91 коп. (а.с.12).

25 березня 2011 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя було видано виконавчий лист по справі № 2а-3088/11/2770 (а.с.11).

10.08.2011 року у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі вказаний виконавчий лист було виконано, що підтверджується платіжним дорученням № 212 від 10.08.2011 року (а.с.40).

12.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до командира військової частини А 0235 з проханням відповідно до вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», вжити заходів щодо проведення розрахунку та виплати позивачу відповідної компенсації (а.с.7).

25.08.2011 року за вих. № 1075 командиром військової частини А 0235 на адресу ОСОБА_1 було направлено відповідь про те, що заступником військового прокурора ВМС України на рішення судів першої та апеляційної інстанції 22 липня 2011 року подано касаційну скаргу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2011 року по справі № К/9991/46587/11 вказана касаційна скарга прийнята до провадження та відкрито касаційне провадження. У звязку з чим, підстав для проведення розрахунку та виплати компенсації грошового забезпечення військовою частиною А 0235 не має (а.с.8).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III (далі Закон № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2050 під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.11.2010 року по справі № 2а-3088/11/2770 за позовом ОСОБА_1доВійськової частини А0235, встановлена вина з боку військової частини А0235 щодо не нарахування та не сплати позивачу грошового забезпечення з 1 квітня 2006 року з урахуванням нового розміру посадового окладу із збереженням раніше виплачуваних видів грошового забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 3 Закону № 2050 встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Судом встановлено, що сума грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.11.2010 року починаючи з 1 квітня 2006 року була виплачена лише 10 серпня 2011 року. Відповідно до довідки військової частини А 0235 (а.с. 47) сума грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи з 1 квітня 2006 року була нарахована та виплачена за рішенням суду. З аналізу письмових доказів, та предмету спору, суд зазначає, що вказана компенсація не має разового характеру, відповідно до вимог ст. 2 Закону № 2050.

Зокрема, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.11.2010 року по справі № 2а-3088/11/2770 набрала законної сили 08.02.2011 року. Відмова позивачу у виплаті компенсації грошового забезпечення з підстав оскарження вказаної постанови у Вищому адміністративному суді України - є протиправною.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених нормативно-правових актів судом робиться висновок, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»було прийнято відмову щодо проведення позивачу розрахунку та виплати компенсації, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати дії командування військової частини А 0235 протиправними.

3.Зобовязати командування військової частини А 0235 провести ОСОБА_1 розрахунок та виплатити компенсацію з 1 квітня 2006 року по 10 серпня 2011 року відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

4.Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь ОСОБА_1 (99021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >