Постанова № 20266807, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.11Справа №2а-2727/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

Суддя - Водяхін С.А.,

секретар - Авчиян К.Е.

за участю:

представника позивача Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя ОСОБА_1, довіреність №344/10-004 від 22 червня 2009 року;

представника відповідача Приватного підприємства «Сова-сервіс»явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки або про важність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства «Сова-сервіс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “Сова-сервіс” про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 039 гривень 22 копійок та з податку на додану вартість у розмірі 153 гривень 14 копійок, у загальному розмірі 1192 гривень 36 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі актів перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкові повідомлення - рішення від 06 травня 2010 року № 0002050151/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток та застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у загальному розмірі 1 050 гривень 00 копійок та від 05 липня 2010 року № 0002320152/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 170 гривень 00 копійок. З урахуванням переплати заборгованість відповідача складає 1192 гривні 36 копійок. У добровільному порядку суму узгодженого податкового зобовязання відповідачем не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволені позовних вимог з підстав викладених у адміністративному позові.

Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство “Сова-сервіс” є юридичною особою, зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 28 липня 2008 року та знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 29 липня 2008 року.

24 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 1000 гривень 00 копійок.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 24 березня 2010 року № 1706/10/151/36025978, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 06 травня 2010 року № 0002050151/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1000 гривень 00 копійок та про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 50 гривень 00 копійок.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, однак було повернуто з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.

30 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2010 року по терміну подання 20 травня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме неподання податкової декларації за квітень 2010 року по терміну подання 20 травня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 30 червня 2010 року № 392/15-219/36025978/4233/10, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 липня 2010 року № 0002320152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано посадовою особою відповідача, що свідчить її підпис.

Сума заборгованості відповідача на час звернення до суду, з урахуванням переплати, складає 1192 гривень 36 копійок.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року, далі Закон) визначає базові періоди подання податкової звітності.

Згідно з підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. статі 6 Закону).

Абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Позивачем на адресу відповідача було направлено поштою податкову вимогу від 08 липня 2010 року № 1/297, яку було отримано директором підприємства 20 липня 2010 року про що свідчить його підпис.

Другу податкову вимогу від 21 серпня 2010 року № 2/397 було повернуто з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”. Вказану вимогу було розташовано на дошці податкових повідомлень, що підтверджується відповідним актом.

У добровільному порядку суму податкового зобовязання не погашено.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.

Окрім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість у загальному розмірі 1192 грн. 36 коп.

Керуючись статтями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Сова-сервіс»на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1039 (одна тисяча тридцять девять) грн. 22 коп. на р/р 31111008700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 11021000), а також заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 153 (сто пятдесят три) грн. 14 коп. на р/р 31112029700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 14010100).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 11 жовтня 2011 року.

Суддя(підпис)С.А. Водяхін З оригіналом згідно

СуддяС.А. Водяхін