Постанова № 20266815, 08.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

< Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.11Справа №2а-2010/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

Суддя - Водяхін С.А.,

секретар - Авчиян К.Е.

за участю:

представника позивача Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя ОСОБА_1, довіреність від 06 червня 2011 року № 1894/9/10-039;

представника відповідача Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки або про важність причин неприбуття суду не повідомив,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170 гривень 00 копійок та з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 819 гривень 64 копійок, у загальному розмірі 989 гривень 64 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що у добровільному порядку суму податкового зобовязання у загальному розмірі 989 гривень 64 копійки відповідачем не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволені позовних вимог з підстав викладених у адміністративному позові.

Заслухавши представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” є юридичною особою, зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 18 лютого 1992 року та знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 30 березня 1992 року.

01 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, державного мита і податку з власників транспортних засобів за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року, результати якої зафіксовані довідкою (з окремих питань плану перевірки як складової частини акта) від 01 грудня 2010 року № 105\23-1/14308457/8870/10.

Перевіркою встановлено, порушення відповідачем статті 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (у редакції на момент перевірки) та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яке виявилося у затримці сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, нарахованого до сплати згідно з актом інвентаризації пені та штрафних санкцій від 26 грудня 2007 року № 130/24-024.

15 грудня 2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009500172/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 577 гривень 42 копійок.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 17 грудня 2011 року.

14 січня 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Перевіркою встановлено, що відповідачем розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності по терміну надання 09 листопада 2010 року фактично наданий 11 листопада 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 14 січня 2011 року № 228/10/15-1/14308457, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 31 січня 2011 року № 0000280151/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 гривень 00 копійок.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 03 лютого 2011 року.

Сума заборгованості відповідача на час звернення до суду складає 989 гривень 64 копійок.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року, далі Закон) визначає базові періоди подання податкової звітності.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таке ж положення щодо відповідальності за несвоєчасне подання звітності передбачав підпункт 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону згідно з яким платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. статі 6 Закону).

Абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Позивачем на адресу відповідача було направлено поштою податкову вимогу від 27 листопада 2010 року № 1/601, яку було вручено 07 грудня 2009 року.

Другу податкову вимогу від 02 лютого 2010 року № 2/27 відповідачу було вручено 09 лютого 2011 року.

У добровільному порядку суму податкового зобовязання не погашено.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо шляху стягнення із відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Таким чином погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків є можливим виключно у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків, саме за рішенням податкового органу на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач доказів недостатності коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення заборгованості суду не надав, з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків до суду не звертався.

Окрім того, суд не може підміняти орган державної влади до компетенції якого віднесено здійснення заходів щодо погашення податкового боргу саме шляхом прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу та відповідно продаж майна платника податків, якім є позивач.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість у загальному розмірі 989 грн. 64 коп.

Керуючись статтями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. на р/р 31112074700007, банк отримувача Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, код платежу 21010100), а також заборгованість перед бюджетом з податку власників наземних транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів у розмірі 819 (вісімсот девятнадцять) грн.. 64 коп. на р/р 33213807700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, одержувач УДКУ у м.. Севастополі, місцевий бюджет Ленінського району м. Севастополя, код платежу 12020100).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 13 вересня 2011 року.

Суддя(підпис)С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

СуддяС.А. Водяхін