Постанова № 20266636, 08.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.11.11 місто СевастопольСправа №2а-3188/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю представника позивача Бойко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до товариства з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс плюс” про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс плюс” про стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю у розмірі 473990 гривень 33 копійки .

Позов обґрунтовано тим, що на момент подачі державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя позовної заяви до суду, податковий борг відповідача перед бюджетом з земельного податку та по штрафних (фінансових) санкціях становить 473990 гривень 33 копійки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові.

Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс плюс” зареєстровано як юридична особа 14 квітня 2005 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку в органах податкової служби як платник податків і зборів (обовязкових платежів) з 19 квітня 2005 року за № 5653.

Договором оренди земельної ділянки від 16 червня 2009 року відповідачу надано у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування кварталу багатоповерхових жилих будинків з обєктами інфраструктури з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, що знаходиться за адресою вулиця Адмірала Володимирського, 30 у місті Севастополі (далі - договір).

Відповідно до підпунктів 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Кодексу обєктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні і земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу земельний податок обовязковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про плату за землю” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

03 червня 2011 року наказом начальника державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 886 про проведення документальної позапланової перевірки було наказано провести документальну невиїзну перевірку відповідача. Копію наказу № 886 було направлено на адресу відповідача листом від 03 червня 2011 року № 4463/10/15-338, але його було повернуто поштовим відділенням на адресу відправника з приміткою за зазначеною адресою відсутній.

Співробітниками позивача 22 червня 2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання нарахування податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період липень-грудень 2010 року, надання податкової декларації з плати за землю на 2011 рік по терміну надання 31 січня 2011 року та нарахування податкового зобовязання по орендної платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період січень березень 2011 року. За результатами перевірки складений акт перевірки від 22 червня 2011 року № 5105/10/15-321/33445433 (далі акт перевірки).

Вказаним актом перевірки встановлено заниження сум податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період липень грудень 2010 року на загальну суму 252704 гривні 16 копійок; неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік; заниження сум податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період січень березень 2011 року на загальну суму 126352 гривні 10 копійок.

Для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки, в призначений час у державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Севастополя, явку повноважних осіб відповідачем забезпечено не було.

Вказаний акт перевірки було направлено на адресу відповідача, але повернуто поштовим відділенням на адресу відправника з приміткою за зазначеною адресою відсутній, про що співробітниками позивача було складено акт № 157/01-047 від 05 липня 2011 року про неможливість вручення акту документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача.

На підставі акту перевірки позивачем, у відношенні відповідача, було прийнято податкове повідомлення рішення від 07 липня 2011 року № 0001210153/0 на загальну суму заборгованості 473990 гривень 33 копійки, з яких 379056 гривень 26 копійок заборгованість за основним платежем і 94934 гривні 07 копійок за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, але повернуто поштовим відділенням на адресу відправника з приміткою за зазначеною адресою відсутній.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про проведення позапланової невиїзної перевірки, про складання акту перевірки, про результати її проведення та про прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року №000121-153/0. На час розгляду справи вказані матеріали перевірки і податкове повідомлення-рішення не оскаржені.

У визначені діючим законодавством України строки заборгованість відповідачем не сплачена, що призвело до збільшення заборгованості, що вже мала місце у відповідача перед позивачем, на суму 473 990 гривень 00 копійок.

Таким чином, станом на 14 вересня 2011 року внаслідок несплати вказаної суми заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем склала 1149573 гривні 81 копійку. Питання стягнення заборгованість відповідача у сумі 675583 гривні 48 копійок розглядалось Окружним адміністративним судом міста Севастополя за іншим адміністративним позовом позивача.

Предметом розгляду цієї адміністративної справи є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 473990 гривень 33 копійки, у відповідності з вимогою частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 473990 гривень 33 копійки, яку на час розгляду справи не сплачено.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року, далі Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у звязку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закону передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня i 15 листопада.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 4 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 652/1, виданої Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі 16 червня 2009 року нормативна грошова оцінка на період будівництва станом на 01 січня 2009 року складає 11931264 гривні 00 копійок.

Згідно з підпунктом 4.5 пункту 4 договору нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (ця норма також про дубльована у статті 21 Закону України “Про оренду землі”), величина орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 01 лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

За інформацією наданою позивачем, коефіцієнт індексації на 2005 рік -1,035; 2007 рік 1,028; на 2008 рік 1,152; на 2009 рік 1,059; на 2010 рік -1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2006 рік не індексувалась.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою вулиця Адмірала Володимирського, 30 у місті Севастополі, що надана відповідачу в оренду, станом на 01 січня 2010 року складала 11931264 гривні 00 копійок * 1,059 = 12635208 гривні 58 копійок.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підпунктом “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) встановлено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 цього Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (пункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац третій підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

07 грудня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/106 про погашення заборгованості у розмірі 39770 гривень 88 копійок, що була повернута поштовим відділенням на адресу відправника з відміткою за зазначеною адресою не проживає. Податкову вимогу було розміщено на дошці податкових повідомлень, про що було складено акт № 27-0 від 09 березня 2010 року.

13 квітня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направленого другу податкову вимогу № 2/130 про погашення заборгованості у розмірі 119312 гривень 64 копійки, що повернулась з відміткою поштового відділення на адресу відправника з відміткою за зазначеною адресою не проживає. Податкову вимогу було поміщено на дошці податкових повідомлень, про що складений акт № 41/24-0 від 20 квітня 2010 року.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У добровільному порядку, на час розгляду справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Брокерсервіс плюс” на користь державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя у доход місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 473 990 (чотириста сімдесят три тисячі девятсот девяносто) гривень 33 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис) О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі 11 листопада 2011 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко