Постанова № 20266326, 26.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.10.11Справа №2а-3163/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., при секретарі Маненкової А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, (дов. б/н від 11.01.2011 р.); представника відповідача Запорожець Л.В. (№ 4532/ 10 від 09.08.2011 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнивер» доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнивер»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вказує, що на підставі акту камеральної перевірки від 20.05.2011 року № 332/52/1503/32747791 з питань своєчасності та повноти сплати ТОВ «Юнивер»орендної плати за землю за січень, лютий, березень 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 року № 0003491503 на суму 1819,63 грн. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 06 жовтня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалою суду від 06 жовтня 2011 року закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що на підставі акту камеральної перевірки від 20.05.2011 року № 332/52/1503/32747791 з питань своєчасності та повноти сплати ТОВ «Юнивер» орендної плати за землю за січень, лютий, березень 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 року № 0003491503 на суму 1819,63 грн. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства. Крім того, вказує, що подані їм податкові декларації по орендній платі повністю відповідають договору оренди та ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а органи податкової служби взагалі не мають право вносити будь-які зміни в умови договору оренди, змінювати розмір орендної плати, тім більше не мають право цього робить в рамках камеральної перевірки.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що договором оренди землі, укладеним між позивачем та Севастопольською міською Радою передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема, у разі збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а рішенням Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 року №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста», з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено збільшену порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель. Норми збільшеної нормативної грошової оцінки земель позивачем при самостійному нарахуванні зобовязань з орендної плати за землю за 2011 рік, не враховані

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнівер» є субєктом підприємницької діяльності-юридичної особою, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклавському району м. Севастополя як платник податків і зборів.

20 травня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»з питання повноти нарахування і сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень, лютий, березень 2011 року. За результатами перевірки складений акт №322/52/1503/32747791 від 20.05.2011 року (а.с.7-8).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 274, ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», що призвело до заниження розміру орендної плати за земельну ділянку за січень, лютий, березень 2011 року в сумі 1818,63 грн.

На підставі акту перевірки №322/52/1503/32747791 від 20.05.2011 року керівництвом ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року № 0003491503 про визначення податкового зобовязання з орендної плати за землю за основним платежем 1818, грн. та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку, шляхом подачі на імя голови Державної податкової адміністрації у м. Севастополі скарги на податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року № 0003491503 (а.с.10). За наслідками розгляду вказаної скарги в.о. голови Державної податкової адміністрації у м. Севастополі було прийнято рішення про результати розгляду скарги за вих. № 1923/10/25-064 від 13.07.2011 року (а.с.12-13), відповідно до якого податкове повідомлення рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя від 03.06.2011 року № 0003491503 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Також, 22.07.2011 року за вих. № 12/3 позивачем ТОВ «Юнівер»було подано до Державної податкової адміністрації України скаргу на рішення Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 13.07.2011 року № 1923/10/25-064 (а.с.11). За наслідками розгляду вказаної скарги заступником голови Державної податкової адміністрації України було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги за вих. № 1977/010-2215 від 23.09.2011 року (а.с.14-15), відповідно до якого податкове повідомлення рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя від 03.06.2011 року № 0003491503 та рішення Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 13.07.2011 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

12 травня 2005 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та ТОВ «Юнівер»(Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір) (а.с.16-20).

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 2809 від 02.03.2005 року надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції відповідної будівлі в готельний комплекс з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та загальної забудови, яка знаходиться в м. Севастополі, вул. Каліча, 13.

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (далі-Кодекс № 2768) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі Кодекс № 2755) платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 Кодексу № 2755 об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктів 288.1 288.3 Кодексу № 2755 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Статтею 289 Кодексу № 2755 передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Кодексу № 2755 податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Кодексу № 2755 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до підпункту «в»частини першої статті 96 Кодексу № 2768 землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 287.3 статті 287 Кодексу № 2755 передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі Закон № 161) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 14 Закону № 161 передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 14 Закону України «Про оренду землі»постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 затверджено Типову форму договору оренди землі, пунктом 13 якої визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 4.1 Договору, передбачено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 року, в розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.7 Договору, передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі також зміни розмірів земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Кодексу № 2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В акті перевірки №322/52/1503/32747791 від 20.05.2011 року в обґрунтування його висновків міститься посилання на рішення Севастопольської міської Ради від 19.10.2005 року №4046 «Про введення в дію нормативної грошової оцінки земель Севастополя в адміністративних межах міста», яким з 1 січня 2006 року у місті Севастополі введено нову, порівняно з існуючої раніше, нормативну грошову оцінку земель (а.с.25).

Також у вказаному акті перевірки міститься посилання відповідача на витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 27.02.2006 №2817/1 станом на 01.01.2006 року (а.с.24). Розрахунок орендної плати здійснено відповідачем саме на підставі та із застосуванням відомостей (коефіцієнту) з вказаного витягу.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі №2а-2598/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополі, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, за участю третьої особи Севастопольської міської Ради, про визнання неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволені частково: визнані протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони (а.с.26-27). Обставини встановлені судовим рішенням стосуються відомостей, а саме розміру коефіцієнту зазначеному у витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі №2а-2598/09/2770, встановлено: «Відповідно до технічної документації «Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004 року», виконаної Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»та затвердженої рішенням Севастопольської міської ради № 4046 від 19.10.2005 року, до 97 економіко-планувальної зони, до якої відноситься земля позивача, повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58».

При розгляді справи у суді першої інстанції, представник Головного управління Держкомзему у м. Севастополі пояснив, що вказана нормативна грошова оцінка у печатному вигляді відрізняється від електронного (цифрового), який застосовується у роботі Головного управління Держкомзему у місті Севастополі та в якому до даної економіко-планувальної зони застосований коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01.

На підставі встановлених розбіжностей у звязку з технічною помилкою, 24.01.2007 року Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»на адресу Головного управління Держкомзему у місті Севастополі надіслано грошову оцінку земель міста Севастополя у новій печатній редакції (екземпляр № 5), яку приведено у відповідність до даних програмного комплексу, оригінал якої оглянутий судом та з якої вбачається, що до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01. Судовою колегію зазначено, що вищевказана помилка (розбіжність) не була виправлена у порядку, способом та на підставі, встановлених законом, оскільки Севастопольською міською Радою не приймалося відповідне рішення з цього питання.

Рішення Севастопольської міської Ради №4046 від 19 жовтня 2005 року (а.с.25) є нормативно-правовим актом, вказаним рішенням до 97 економіко-планувальної зони встановлений коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, відповідні зміни до цього рішення Севастопольською міською Радою не вносилися, тому Головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської Ради».

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, розрахунок суми орендної плати Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя на підставі відомостей з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2817/1 від 27.02.2006 року, наданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, є таким, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена нормативно - правовим актом - рішенням Севастопольської міської Ради та є протиправним.

Відповідно до ст. 75 Кодексу № 2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі ст. 83 Кодексу № 2755 для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на вищевказані нормативно-правові акти судом робиться висновок, що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя під час проведення перевірки ТОВ «Юнівер»мала право відповідно до вимог Податкового кодексу України витребувати із Головного управління Держкомзему України в м. Севастополі, з урахуванням фактів встановлених Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року у справі №2а-2598/09/2770, витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що перебуває в оренді у позивача за період відповідно за якій було здійснено перевірку.

Зокрема, позивачем також в якості письмових доказів по справі було надано договір купівлі продажу нерухомого майна, а саме: будівлю готельного комплексу з баром та рестораном літ. А, прибудовою літ. А, що знаходить за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, буд. 13, укладеного 17.12.2010 року між ТОВ «Юнівер»та ТОВ «Латоніка»(а.с.43-46), акт приймання-передачі від 17.12.2010 року вказаного нерухомого майна а.с.47) та заяву ТОВ «Юнівер»від 18.01.2011 року яку надіслано на адресу голови Севастопольської міської Ради з проханням припинити дію договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 року (а.с.48). Проте на час прийняття ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя оскаржуваного податкового повідомлення-рішення питання щодо внесення змін в договір оренди та сплати й надалі ТОВ «Юнівер»орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005 року вирішено не було.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 03.06.2011 року № 0003491503 на суму 1819,63 грн. скасуванню.

Постанову складено у повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 03.06.2011 року № 0003491503 на суму 1819,63 грн.

3.Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнивер»(99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, к. 405, код ЄДРПОУ 32747791) суму судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >