Постанова № 20265124, 06.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.09.11Справа №2а-2387/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3545,76 грн.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3545,76 грн. Вказує, що в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.п. 5.3.2 п. 5.3 ч. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не сплатив нараховані йому суми внесків за 2010 рік в розмірі 3545,76 грн. до 01.04.2011 року.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3545,76 грн.

Ухвалою від 28 липня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 28 липня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор та представник позивача до початку судового засідання надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягають повністю (а.с.46, 48).

Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.41-43).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплені як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30.04.2002 року № 8-2 (далі Положення № 8-2) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Положення № 8-2 основними завданнями Управління є: 1) облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 2) збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 3) призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 4) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 5) ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 6) забезпечення функціонування в районі (місті) Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр).

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V (далі Закон України № 1058) страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пунктах 5, 19 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; 4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; 5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

У відповідності п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на мовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.

Відповідно до розділу 4 Порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

Статтею 20 Закону № 1058 та розділом 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно з п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Інструкції № 21-1 страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції (в редакції що діяла на час виникнення відносин).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 (що діяла на час виникнення заборгованості) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З урахуванням вищевказаного ФОП ОСОБА_1 зобовязаний був самостійно сплатити нараховані суми внесків, що вказані в поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 3545,76 грн. до 01.04.2011 року.

Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції № 21-1 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.

На підставі п. 8.1 ч. 8 Інструкції № 21-1 своєчасно не сплачені страхові внески у розмірі 2616,16 грн. були визнані недоїмкою, стосовно якої, згідно з п. 8.2 ч. 8 Інструкції № 21-1 була виписана вимога про сплату боргу № Ф-58 від 06.05.2011 року на суму 3545,17 грн. та надіслана боржнику (а.с.10,7). Вказана вимога була повернута у звязку з закінченням терміну зберігання та була повернута на адресу УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя.

Таким чином, на час розгляду адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду в Балаклавському районі м. Севастополі складає 3545,76 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56, код ЄДРПОУ 22275002, р/р 256093, в міському відділенні «Ощадбанку України», МФО 384027) заборгованість в розмірі 3545,76 грн. (три тисячі пятсот сорок пять грн. 76 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >