Постанова № 20265118, 01.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.09.11Справа №2а-2028/11/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 7093,83 грн.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Балаклавського району м. Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 7093,83 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 01 липня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Розпорядженням голови Окружного адміністративного суду м. Севастополя № 35 від 29.07.2011, у звязку із переводом судді Окружного адміністративного суду м. Севастополя Єфременко О.О. на посаду судді господарського суду м. Севастополя 01.08.2011 проведений перерозподіл адміністративних справ.

Ухвалою від 02 серпня 2011 року справа прийнята до провадження суддею Майсак О.І.

В процесі розгляду справи представником позивача УПФУ в Балаклавському районі м. Севастополя неодноразово уточнювалися позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача 5393,83 грн. (а.с.25).

Прокурор та представник позивача до початку судового засідання надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягають повністю (а.с.50, 54).

Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.49).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач про розгляд справи був повідомлений за юридичною адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.8).

В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплені як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30.04.2002 року № 8-2 (далі Положення № 8-2) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Положення № 8-2 основними завданнями Управління є: 1) облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 2) збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 3) призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 4) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 5) ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 6) забезпечення функціонування в районі (місті) Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр).

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V (далі Закон України № 1058) страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пунктах 5, 19 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; 4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; 5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

У відповідності п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на мовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.

Відповідно до розділу 4 Порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

Статтею 20 Закону № 1058 та розділом 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно з п.п. 9.3 п. 9 Інструкції 21-1 відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції за порушення чинного законодавства накладаються на страхувальника у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

За 2010 рік сума нарахованих страхових внесків, які підлягають сплаті складає 9903,32 грн. (а.с.10), в рахунок сплати страхових внесків за 2010 рік було сплачено авансових платежів у розмірі 1400,00 грн.

Отже, на виконання ст. 106 Закону № 1058 на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 була направлена вимога про сплату боргу № Ф -599 від 04.05.2011 року на загальну суму боргу 7993,83 грн. (а.с.9), вказана вимога була отримана відповідачем 17.05.2011 року (зворотній а.с.9).

В процесі розгляду адміністративної справи відповідачем була частково погашена заборгованість в розмірі 2600,00 грн.

Таким чином, на час розгляду адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду в Балаклавському районі м. Севастополі складає 5393,83 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя (99018, м. Севастополь, вул. Урицького, 2, код ЄДРПОУ 22274985, р/р 256064, в міському відділенні «Ощадбанку України», МФО 384027, код платежу 50020900) заборгованість в розмірі 5393,83 грн. (пять тисяч триста девяносто три грн. 83 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя< підпис >О.І. Майсак

< З оригіналом згідно >

< Суддя ><підпис ><Суддя >