Постанова № 20263828, 15.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2011 року 09:39 № 2а-15853/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2011 р. № 0001412360 та № 0001402360

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 25.09.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 3572-10-009 від 02.08.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробренд»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2011 р. № 0001412360 та № 0001402360.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-15853/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15.12.2011 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 14.10.2011 р. № 0001412360 та № 0001402360.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 567328 грн., та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, щодо завищення суми податку на додану вартість, що відображається в р.24 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. на загальну суму 88720 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд»(код за ЄДРПОУ 32910519) стосовно взаємовідносин з ПП «Інтер Трейдінг»(ЄДРПОУ 36858882) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 567328 грн., та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, що відображається в р.24 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. на загальну суму 88720 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно даних надісланих на адресу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва засновником та директором ПП «Інтер Трейдінг», код ЄДРПОУ 36858882 є громадянин ОСОБА_5, який, будучи допитаним, пояснив про те, що являється директором та головним бухгалтером підприємства ПП «Інтер Трейдінг»код ЄДРПОУ 36858882 вперше почув від працівників податкової міліції. Яким чином на його ім'я було зареєстровано вищевказане підприємство йому не відомо. Документів не губив, та не надавав їх стороннім особам. Грошей, чи будь-якої іншої винагороди за реєстрацію на його ім'я підприємства ПП «Інтер Трейдінг»код ЄДРПОУ 36858882 йому ніхто не пропонував та він їх не отримував. Установчі та реєстраційні документи підприємства не підписував та не уповноважував нікого на це від його імені. Статутний капітал підприємства не складав, грошей чи майна не вносив. У нотаріуса при реєстрації не зявлявся. Банківські рахунки підприємства не відкривав та не уповноважував нікого на ці дії. Податкову звітність до ДПІ не подавав та не підписував. Документів, повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства не бачив та не підписував. Податкові, видаткові накладні не підписував. Печатку ПП «Інтер Трейдінг»не отримував та ніколи нею не володів. Свідоцтво платника ПДВ у ДПІ не отримував та не уповноважував отримати його у інших осіб. Також громадянин ОСОБА_5 повідомив, що мети здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства не мав, адже навіть не уявляв, що є директором та засновником ПП «Інтер Трейдінг», код ЄДРПОУ 36858882.

Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача ПП «Інтер Трейдінг», було встановлено неможливість фактичного здійснення даним контрагентом господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, а також, ПП «Інтер Трейдінг»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 12.09.2011 р. № 3107/23-60 та наказу від 09.09.2011 року № 2621, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд»(код за ЄДРПОУ 32910519) стосовно взаємовідносин з ПП «Інтер Трейдінг»(ЄДРПОУ 36858882) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт № 446/1-23-60-32910519, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 567328 грн., та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, щодо завищення суми податку на додану вартість, що відображається в р.24 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. на загальну суму 88720 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 р. № 0001412360, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 567328 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 141832 грн., та від 14.10.2011 р. № 0001402360, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 363776 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 79804,75 грн.

Не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податковими повідомленнями-рішеннями від 14.10.2011 р. № 0001412360 та № 0001402360, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час перевірки було встановлено взаємовідносини позивача з Приватним підприємством «Інтер Трейдінг», а саме - згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»бази даних «Бест Звіт»підприємством ТОВ «Євробренд»(код ЄДРПОУ 32910519) до складу податкового кредиту включено суму ПДВ з контрагентом ПП «Інтер Трейдінг»(код ЄДРПОУ 36858882).

Вартість товару була віднесена підприємством ТОВ «Євробренд»до складу валових витрат у загальній сумі 2 262 479 грн.

Згідно даних, надісланих на адресу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, засновником та директором ПП «Інтер Трейдінг», код ЄДРПОУ 36858882, є громадянин ОСОБА_5, який будучи допитаним, пояснив про те, що являється директором та головним бухгалтером підприємства ПП «Інтер Трейдінг»код ЄДРПОУ 36858882 вперше почув від працівників податкової міліції. Яким чином на його ім'я було зареєстровано вищевказане підприємство йому не відомо. Документів не губив, та не надавав їх стороннім особам. Грошей, чи будь-якої іншої винагороди за реєстрацію на його ім'я ПП «Інтер Трейдінг», код ЄДРПОУ 36858882 йому ніхто не пропонував та він їх не отримував. Установчі та реєстраційні документи підприємства не підписував та не уповноважував нікого на це від його імені. Статутний капітал підприємства не складав, грошей чи майна не вносив. У нотаріуса при реєстрації не зявлявся. Банківські рахунки підприємства не відкривав та не уповноважував нікого на ці дії. Податкову звітність до ДПІ не подавав та не підписував. Документів. повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства не бачив та не підписував. Податкові, видаткові накладні не підписував. Печатку ПП ««Інтер Трейдінг»»не отримував та ніколи нею не володів. Свідоцтво платника ПДВ у ДПІ не отримував та не уповноважував отримати його у інших осіб. Також громадянин ОСОБА_5 повідомив, що мети здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства не мав, адже навіть не уявляв, що є директором та засновником ПП «Інтер Трейдінг», код ЄДРПОУ 36858882.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, за результатами перевірки ПП ««Інтер Трейдінг»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Інтер Трейдінг»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228. Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП ««Інтер Трейдінг»з постачальниками та покупцями;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та п.185.1, п.188.1, п.187.1 ст.ст.185, 188, 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, при перевірці ПП «Інтер Трейдінг»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо.

В процесі перевірки, ДПІ Шевченківському районі м. Києва встановлено, що операції ПП «Інтер Трейдінг»та контрагентів-покупців не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як зазначено в Акті перевірки ПП «Інтер Трейдінг», наслідком діяльності ПП «Інтер Трейдінг»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент (у день) виникнення податкового зобов'язання продавця. Тобто право на податковий кредит виникає у покупця в момент виникнення податкового зобов'язання продавця.

Відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Таким чином, перевіркою контрагента позивача було зроблено висновок, що правочини, укладені ПП «Інтер Трейдінг» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку податкові накладні контрагента позивача ПП «Інтер Трейдінг»виписані з порушеннями, а саме підписані невідомою особою.

Згідно п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту - суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент (у день) виникнення податкового зобов'язання продавця. Тобто право на податковий кредит виникає у покупця в момент виникнення податкового зобов'язання продавця.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що договори між підприємствами ТОВ «Євробренд»з ПП «Інтер Трейдінг»містять ознаки нікчемності, то перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ПП «Інтер Трейдінг», що в сою чергу підписані невідомою особою.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обовязкового підтвердження субєктами господарювання товарності здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності операцій із контрагентом ПП «Інтер Трейдінг».

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, ТОВ «Євробренд»було завищено податковий кредит за період, що перевіряється на 452 496 грн.

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ПП «Інтер Трейдінг», з боку останнього були підписані невідомою особою, оскільки громадянин ОСОБА_5 (що формально числиться директором та засновником ПП «Інтер Трейдінг), будучи допитаним, пояснив про те, що йому невідомо про існування такого підприємства, та жодних установчих, господарських чи бухгалтерських документів він не підписував та нікого на це не уповноважував.

Крім того, як було зазначено вище, перевіркою контрагента позивача ПП ««Інтер Трейдінг»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Інтер Трейдінг»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- не надання підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, актів виконаних робіт, тощо.

Також, суд зазначає, що доказів укладення контрагентом ПП «Інтер Трейдінг»договорів субпідряду з метою виконання зобовязань перед ТОВ «Євробренд» (оскільки власні матеріальні та трудові ресурси в ПП «Інтер Трейдінг»були відсутні), позивачем до матеріалів справи надано не було.

В зв'язку з цим посадові особи ПП «Інтер Трейдінг»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Інтер Трейдінг»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, суд погоджується із висновком відповідача, що господарські операції між позивачем та ПП «Інтер Трейдінг»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача ТОВ «Євробренд»руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 20.12.2011 р.