Постанова № 20263782, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2011 року 08:56 № 2а-15124/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: Довгенко В.П. (директор ТОВ «НВП Укравтоматика»),

ОСОБА_4 (довіреність № 01-юр від 30.05.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 7179/9/10-011 від 29.12.2010 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-15124/11/2670 та призначено попереднє судове засідання на 10.11.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011 р. було закрито провадження у справі № 2а-15124/11/2670 в частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011 р. було закінчено підготовче провадження по справі № 2а-15124/11/26701 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. представник позивача та директор ТОВ «НВП Укравтоматика»позов підтримали та в судових дебатах просили суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача та директор ТОВ «НВП Укравтоматика»послалися на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 77500 грн., у тому числі за III кв. 2009 р., а також вимог п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 62 000 грн., в тому числі за вересень 2009 року.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «НВП Укравтоматика»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Серафім Стар», були встановлені порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 77500 грн., у тому числі за III кв. 2009 р., а також вимог п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 62 000 грн., в тому числі за вересень 2009 року.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в ході аналізу податкової звітності контрагента позивача ТОВ «Серафім Стар»було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, до ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Серафім Стар»за період діяльності підприємства декларації з податку на прибуток не подавало, за юридичною та фактичною адресою ТОВ «Серафім Стар»не знаходиться, стан платника ТОВ «Серафім Стар»згідно баз даних АІС Податки - «14»- визнано банкрутом. Допитаний в якості свідка по кримінальній справі директор ОСОБА_6 показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. ТОВ «Серафім Стар»зареєстрував на своє ім'я за винагороду, без мети здійснювати підприємницьку діяльність. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. В подальшому, в період 2009-2010 років невстановлені слідством особи використали підприємство ТОВ «Серафім Стар»для прикриття власної незаконної діяльності, тобто, документального оформлення безтоварних операцій з придбання (продажу) ТМЦ, робіт послуг для різних суб'єктів господарювання та без сплати податків в належних розмірах. А також, аналіз звітних документів ТОВ «Серафім Стар»вказує на те, що в період 2009-2010 років вказане підприємство на свій рахунок отримувало кошти від підприємств - контрагентів, як оплату за товари, роботи, послуги, у т.ч. із сумами податку на додану вартість, однак належні податки із вказаних операцій, в тому числі податок на додану вартість та податок на прибуток, до державного бюджету не перераховувався, чим спричинено збитки державі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2011 р. № 1114 та згідно із пунктом 79.1 статі 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»(код ЄДРПОУ 25292481) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Серафім Стар»(код за ЄДРПОУ 36521202).

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 04.05.2011 р. № 222/1-23-20-25292481, в якому встановлено порушення позивачем абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 77500 грн., у тому числі за III кв. 2009 р., а також вимог п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 62 000 грн., в тому числі за вересень 2009 року.

23 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було розглянуто заперечення директора товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укравтоматика»Довгенка В.П. на вказаний Акт перевірки від 04.05.2011 р.

Згідно повідомлення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.05.2011 року за № 8336/10/23-20, отриманого ТОВ «НВП Укравтоматика»засобами поштового зв'язку 25.05.2011 року, висновки Акта від 04.05.2011 р. № 222/1-23-20-25292481 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. № 0000522320, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 62 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15500 грн. та від 19.05.2011 р. № 0000532320, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 77 500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19375 грн.

30 травня 2011 року ТОВ «НВП Укравтоматика»до ДПА у м. Києві була подана скарга на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 27.07.2011 р. № 7704/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320, а скаргу директора ТОВ «НВП Укравтоматика»Довгенко В.П. від 30.05.2011 р. вих. № 29/1 (вх. ДПА у м. Києві від 30.05.2011 р. № 4160/10) - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ДПА у м. Києві, 05 серпня 2011 року ТОВ «НВП Укравтоматика»звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою про скасування Акт від 04.05.2011 року і податкових повідомлень-рішень № 0000522320 від 19.05.2011 р. та № 0000532320 від 19.05.2011 р.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 05.10.2011 р. № 3040/6/10-245 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 19.05.2011 року № 0000522320 та № 0000532320, та рішення, прийняте ДПА у м. Києві за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Зважаючи на зазначене, не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податковими повідомленнями-рішеннями від 19.05.2011 року № 0000522320 та №0000532320, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час проведення перевірки ТОВ «НВП Укравтоматика»(код ЄДРПОУ 25292481), було виявлено фінансову операцію з ознаками сумнівності при здійсненні послуг.

Так, між ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 24726836) в особі директора ОСОБА_6 (Виконавець) та ТОВ «НВП Укравтоматика»в особі виконавчого директора Довгенко В.П., що діє на підставі Статуту (Замовник), було укладено Договір від 02.09.2009 року № 1. Предметом даного договору є поставка та виконання пуско-налагоджувальних робіт щодо введення в експлуатацію програмного забезпечення АСДУ.

Також, між зазначеними контрагентами (ТОВ «НВП Укравтоматика»та ТОВ «Серафім Стар») було укладено Договір від 02.09.2009 року № 2. Предметом даного договору є поставка та адаптація програмного забезпечення «ОІК-Диспетчер».

Загальна вартість робіт по Договору від 02.09.2009 р. № 1 погоджена та затверджена Сторонами на основі договірної ціни: 187 000 грн., в т.ч. ПДВ 31 166,67 грн., та по Договору від 02.09.2009 р. № 2 погоджена та затверджена Сторонами на основі договірної ціни: 185 000 грн., в т.ч. ПДВ 30 833,33 грн.

На виконання Договору від 02.09.2009 р. № 1, укладеному між ТОВ «Серафім Стар»та ТОВ «НВП Укравтоматика», Сторонами підписано Акт № 1 приймання-передачі робіт на загальну суму 187 000 грн., в т.ч. ПДВ 31 166,67 грн., та на виконання Договору від 02.09.2009 р. № 2 Сторонами підписано Акт № 2 про приймання-передачі робіт на загальну суму 185 000 грн., в т.ч. ПДВ 30 833,33 грн.

Згідно вищенаведених Актів виконаних робіт (наданих послуг), ТОВ «НВП Укравтоматика» сплатило на користь ТОВ «Серафім Стар»всього 372 000 грн. платіжним дорученням від 25.09.2009 року.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Серафім Стар»зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має стан - «визнано банкрутом».

В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) за період діяльності підприємства декларації з податку на прибуток не подавало.

Крім того, як видно з наявних матеріалів справи, за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року звіти ТОВ «Серафім Стар»подавалися за підписом директора ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_3), який відповідно до протоколу допита від 28.09.2010 року отриманого ст. о/у по ОВД ГУПМ ДПА України ОСОБА_8 пояснив, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду, не має ніякого відношення до діяльності підприємства, декларації з податку на додану вартість та додатки №5 до декларації з ПДВ за період 01.07.2009 року по 31.03.2010 року не підписував, відношення до господарської діяльності підприємства ТОВ «Серафім Стар»не має ніякого.

З березня 2010 року ТОВ «Серафім Стар»до ДПІ у Печерському районі декларацій (звітів) не подавало.

Фактично, як видно з податкової звітності ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202), у підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також, як видно з наявних матеріалів справи, за юридичною та фактичною адресою: 01004, АДРЕСА_1, ТОВ «Серафім Стар»не знаходиться, стан платника ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) згідно баз даних АІС Податки - «14»- Визнано банкрутом.

Крім того, у провадженні слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_7, в.о. Голови правління ПАТ «Класик банк»ОСОБА_9, зав. каси вказаного банку ОСОБА_10, касирів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ст.191 ч.5, ст.205 ч. 2, ст.212 ч.3 Кримінального кодексу України.

Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що в період 2008-2010 років на території України невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, придбали та створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), службовими особами яких рахувались малозабезпечені та раніше судимі особи, які не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств.

В подальшому, після створення та реєстрації підприємств, невстановлені слідством особи, діючи умисно, використали їх для вчинення злочинної діяльності, для надання послуг з «конвертації», тобто переведення безготівкових коштів у готівку, пособництва в заволодінні чужого майна та мінімізації податкових зобов'язань.

Так, в період травня 2009 року було створено та зареєстровано на підставну особу ОСОБА_6 фіктивне підприємство ТОВ «Серафім Стар», яке зареєстровано в Печерському районі м. Києва та знаходитися на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Допитаний директор ТОВ «Серафім Стар»ОСОБА_6 показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. ТОВ «Серафім Стар»зареєстрував на своє ім'я за винагороду, без мети здійснювати підприємницьку діяльність. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

В подальшому, в період 2009-2010 років невстановлені слідством особи використали підприємство ТОВ «Серафім Стар»для прикриття власної незаконної діяльності, тобто, документального оформлення безтоварних операцій з придбання (продажу) ТМЦ, робіт послуг для різних суб'єктів господарювання та без сплати податків в належних розмірах.

Так, аналіз звітних документів ТОВ «Серафім Стар»вказує на те, що в період 2009-2010 років вказане підприємство на свій рахунок отримувало кошти від підприємств - контрагентів, як оплату за товари, роботи, послуги, у т.ч. із сумами податку на додану вартість.

В той же час, підприємством ТОВ «Серафім Стар», належні податки із вказаних операцій, в тому числі податок на додану вартість та податок на прибуток, до державного бюджету не перераховувався, чим спричинено збитки державі.

Відповідно висновку експерта СТКЗР Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Онашко Н.В. від 03.02.2011 року № 15 проведеної в рамках кримінальної справи № 69-107 встановлено що, підписи на деклараціях з податку на додану вартість з додатком № 5 ТОВ «Серафім Стар»виконані різними особами, крім номінального директора ТОВ «Серафім Стар»гр. ОСОБА_6

Таким чином, невстановлені слідством особи створили з метою прикриття незаконної діяльності у 2009-2010 роках ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) та підробили документи вищезазначеного підприємства.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Серафім Стар»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202), фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст.91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи») встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст.234 ЦК України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Цивільного Кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Як видно з матеріалів справи, в ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було допустимими доказами доведено суду, що правочини укладені між ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) та ТОВ «НВП Укравтоматика», спричинили реальне настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Як було зазначено вище, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Згідно п.3.1. Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 вищенаведеного Закону.

Разом з цим, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) відсутнє, право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

Крім того, операції ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Враховуючи те, що у ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202), відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями, яким визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у зв'язку з не формуванням податкових зобов'язань з ПДВ та валового доходу, у ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, в розумінні ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997року (із змінами та доповненнями).

В ході перевірки не підтверджено фактичної наявності поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) у періоді з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1,2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, ТОВ «НВП Укравтоматика»було включено до податкового кредиту за вересень 2009 року суму 62 000 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Серафім Стар», а саме:

ДатаНомер податкової накладноїЗагальна сума (грн.)Сума без ПДВ (грн.)Сума ПДВ (грн.)

25.09.2009 р.92509187 000155 833,3331 166,67

25.09.2009 р.92510185 000154 166,6730 833,33

Всього62 000

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами і доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Також, відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Оскільки, директор ТОВ «Серафім Стар»ОСОБА_6, допитаний в якості свідка по кримінальній справі, показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. ТОВ «Серафім Стар» зареєстрував його на своє ім'я за винагороду, без мети здійснювати підприємницьку діяльність, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб, то податкові накладні № 92509 та № 92510 від 25.09.2009 р., що були оформлені ТОВ «Серафім Стар»,не можуть підтверджувати право ТОВ «НВП Укравтоматика»на податковий кредит, так як оформлені субєктом господарювання, який створений з метою прикриття незаконної діяльності та без наміру здійснення господарської діяльності, та фактично не має трудових та матеріальних ресурсів для здійснення фактичної господарської діяльності.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Визначальною ознакою оподатковуваної податком на додану вартість господарської операції є місце надання товару покупцю із засвідченням факту його поставки.

Виходячи із фактичних обставин даної справи, контрагент позивача ТОВ «Серафім Стар»фактично не міг приймати участь в операціях з поставки товарів, та виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, згідно бази даних ДПА України, контрагентом позивача ТОВ «Серафім Стар»податкових зобовязань по правовідносинах із ТОВ «НВП Укравтоматика», за відповідний період, в якому позивачем було визначено суми податкового кредиту (вересень 2009 року) - «Серафім Стар»задекларовано не було, а саме - подано декларацію з ПДВ за вересень 2009 року з нульовими показниками.

Згідно вимог п.п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Серафім Стар»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача ТОВ «НВП Укравтоматика»руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, стан платника ТОВ «Серафім Стар»згідно баз даних АІС Податки - «14»- визнано банкрутом.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.12.2011 р.