Постанова № 20263766, 13.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2011 року 12:58 № 2а-13703/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2011 року № 0000062307

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з ОСОБА_2

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 236 від 01.11.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 134/9/10-008 від 14.01.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2011 року № 0000062307.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-13703/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 року № 0000062307.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, п.п. 198.6 ст. 198 Податковою кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 973 042,41 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 452 912,50 грн. та квітень 2011 року на суму ПДВ 520129, 91 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомленнярішення, винесене за наслідками даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» (код ЄДРПОУ 35200139) щодо правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», були встановлені порушення позивачем вимог п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, п.п. 198.6 ст. 198 Податковою кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 973 042,41 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 452 912,50 грн. та квітень 2011 року на суму ПДВ 520129, 91 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі контрагента позивача ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», а також даних податкової звітності, встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ, не подавалась загальна чисельність працюючих 1 особа), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності, та крім того, ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві було надано до Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці звітні документи, на підставі яких проведено почеркознавчу експертизу реєстраційних та звітних документів ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», та за результатами експертизи складено висновок спеціаліста № 159 від 30.05.2011 року, згідно з яким встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»гр. ОСОБА_5, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року з додатками - виконано не гр. ОСОБА_5, а іншою особою. Також, на момент проведення перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»первинні та інші документи по ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»були відсутні, посадові особи за адресою вказаною в реєстраційних документах: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 107 не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт» ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТАХ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АРМ «Аудит»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДІІА України», відповідно до яких встановлено завищення ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»податкових зобовязань у сумі 2 765 358 грн., а декларації з ПДВ разом із додатком № 5 до декларації за січень-лютий 2011 р. визнані недійсними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу міжрайонної та міжрегіональної координації управління податкового контролю юридичних осіб Держаної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, інспектором податкової служби II рангу, ОСОБА_6 було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест» (код ЄДРПОУ 35200139) щодо правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком».

За результатами перевірки був складений Акт перевірки № 397-23-7/35200139 від 12.08.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, п.п. 198.6 ст. 198 Податковою кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 973 042,41 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму ПДВ 452 912,50 грн. та квітень 2011 року на суму ПДВ 520129, 91 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062307 від 02 вересня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 973042, 41 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн.

Не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Оболонському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0000062307 від 02 вересня 2011 року, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, при проведенні невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фаворит Інвест»за січень, лютий 2011 року, податковим органом було використано наступні документи:

- акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(код за ЄДРПОУ 35081125) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року № 1383/23-04/35081125 від 06.06.2011 р., надісланий ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 10.06.2011 р. № 4053 /8/23-403;

- акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(код за ЄДРПОУ 35081125) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за квітень 2011 року № 1648/2308/35081125 від 13.07.2010 р., надісланий ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 14.07.2010 р. № 14341/7/23-828;

- податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Фаворит Інвест»за лютий 2011 р. (від 18.03.2011 р. № 9001316168);

- розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2011 р. (від 18.03.2011 р. № 9001317947);

- податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Фаворит Інвест»за квітень 2011 р. (від 20.05.2011 р. № 9003697836);

- розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2011 р. (від 20.05.2011 р. № 9003697884).

Також, під час перевірки контролюючим органом було використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: АРМ «Облік податків і платежів», АРМ «Облік платники податків», АРМ «Аудит», АРМ «Автоматизована інформаційна система обласного рівня», АРМ «ПДС», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розріз»контрагентів на рівні ДПА України».

Як видно з Акта перевірки, за період лютий та квітень 2011 року ТОВ «Фаворит Інвест» задекларувало податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1175 992 грн., з яких 973042, 41 грн. по господарських взаємовідносинах із ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(код за ЄДРПОУ 35081125) за податковими накладними № 206 від 01.02.2011 р. на загальну суму 2 717475 грн. (в т.ч. ПДВ - 452 912,50 грн.) № 244 від 01.04.2011 р. на загальну суму 1939843 грн. (в т.ч. ПДВ 323307, 32 грн.) та № 245 від 04.04.2011 р. на загальну суму 1180935, 50 грн. (в т.ч. ПДВ 196822, 58 грн.).

Актом невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(код за ЄДРПОУ 35081125) № 1383/23-04/35081125 від 06.06.2011 р. встановлено наступне:

- згідно з базами даних «Інформаційно-пошукова система»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва станом на дату складання Акта перевірки стан платника ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(код за ЄДРПОУ 35081125) - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»;

- за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», а також даних податкової звітності, встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ, не подавалась загальна чисельність працюючих 1 особа), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності;

- ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві було надано до Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці звітні документи, на підставі яких проведено почеркознавчу експертизу реєстраційних та звітних документів ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», та за результатами експертизи складено висновок спеціаліста № 159 від 30.05.2011 року, згідно з яким встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»гр. ОСОБА_5, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року з додатками - виконано не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Також, на момент проведення перевірки ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»первинні та інші документи по ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»були відсутні, посадові особи за адресою вказаною в реєстраційних документах: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 107 не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТАХ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АРМ «Аудит»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДІІА України», відповідно до яких встановлено завищення ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»податкових зобовязань у сумі 2 765 358 грн., а декларації з ПДВ разом із додатком № 5 до декларації за січень-лютий 2011 р. визнані недійсними.

На порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, перевіркою ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»було встановлено, що підприємством безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в декларації з ПДВ за січень, лютий 2011 р.) за рахунок сум ПДВ по первинних документах, не наданих до перевірки, згідно виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців вказаних у додатку.

На запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.04.2011 року № 3519/10/15-280 ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в тому числі: журналів-ордерів та карток рахунків: 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від Реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, тощо.

Також в Акті перевірки контрагента позивача контролюючим органом зроблено висновки, що зазначені операції ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. У результаті порушення ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад суспільства), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений до складу податкових зобов'язань з ПДВ, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»безпідставно сформовано податкові зобов'язання за січень, лютий 2011 р. по податковим накладним або іншим документам, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу вищезазначених контрагентів на загальну суму 2765 358 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»з контрагентами - покупцями;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі-продажу ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, згідно АС «Співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»в податковій декларації за квітень 2011 р. не декларувало податкові зобов'язання, та податкова декларація ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»за квітень 2011 р. має статус «недійсна».

Також, як було зазначено вище, декларації ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»з ПДВ разом із додатком № 5 до декларацій за січень-лютий 2011 р. також визнані недійсними, та згідно проведеної почеркознавчої експертизи реєстраційних та звітних документів ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», Науково-Дослідним Експертно-Криміналістичним Центром при Управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці було зроблено висновок, що підпис від імені директора ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»гр. ОСОБА_5, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року з додатками - виконано не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Згідно з ч.2 ст.30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст.91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи») встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст.234 ЦК України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Цивільного Кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було допустимими доказами доведено суду, що правочини укладені між ТОВ «Фаворит Інвест» та ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»(Договір № 0102-14 від 01.02.2011 р. щодо постачання товарів, зазначених в заявці, що є додатком до Договору), спричинили реальне настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Як було зазначено вище, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника підприємству-покупцю, а отже такі дії здійснені без мети настання реальних наслідків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Однак, як було зазначено вище, згідно проведеної почеркознавчої експертизи реєстраційних та звітних документів ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком», Науково-Дослідним Експертно-Криміналістичним Центром при Управлінні МВС України на Південно-Західній Залізниці було зроблено висновок, що підпис від імені директора ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» гр. ОСОБА_5, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року з додатками - виконано не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Крім того, операції ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Як було зазначено вище, податкові декларації ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком»за лютий та квітень 2011 р. (період формування позивачем податкового кредиту по правовідносинах із ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком») були визнані недійсними, а відповідно, контрагентом позивача не було належним чином визначено податкового зобовязання по правовідносинах із ТОВ «Фаворит Інвест»для сплати до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Фароза Інтер-Інвест Ком» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача ТОВ «Фаворит Інвест» руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.12.2011 р.