Постанова № 20261509, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2011 року 11:23 № 2а-8870/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Алексик Т.І.;

відповідача: Журавльова Р.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107”

доРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом сприту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Києві

провизнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 червня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” (далі по тексту позивач, ТОВ “ЖЕК-107”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Києві (далі по тексту відповідач, Регіональне управління), в якому просить визнати недійсними рішення Регіонального управління про застосування фінансових санкцій від30травня 2011 року №262588/32-1280317 та №262588/32-1280318.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-8870/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 липня 2011 року.

В судовому засіданні 20 липня 2011 року, у звязку з необхідністю надання додаткових доказів та викликом свідків, оголошено перерву до 28 липня 2011 року.

В судовому засіданні 28 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління від 30 травня 2011 року №262587/32-128/0317 за порушення статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з абзацом пятнадцятим частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до ТОВ “ЖЕК-107” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10356,00 грн.

Відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління від 30 травня 2011 року №262588/32-128/0318 за порушення статті 152 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з абзацом десятим частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” доТОВ“ЖЕК-107” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Зазначені рішення про застосування фінансових санкцій прийняті на підставі акта від 27 квітня 2011 року, зареєстрованого за №0287/01/35122522 “Про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами” (далі по тексту Акт перевірки).

Як свідчить Акт перевірки, фактична перевірка проведена в кафе-барі за адресою:м.Київ, б-р Л. Українки, 34, що належить ТОВ “ЖЕК-107”, та в якому здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі відповідних ліцензій.

Перевіркою встановлено наступні порушення: 1) в реалізації знаходяться алкогольні напої, описані в додатку №1 до Акта перевірки, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка; 2) в кафе-барі відсутня наочна інформація щодо дозволу та заборони куріння, яка складається з графічних знаків та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”, “Місце для курінння”, “Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Враховуючи виявлені порушення в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем статей 11 та 152 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Позивач не погоджується зі спірними рішеннями про застосування фінансових санкцій та мотивує позовні вимоги наступним: Акт перевірки, у відповідності до пункту4статті 86 Податкового кодексу України, повинен бути зареєстрованим протягом пяти робочих днів після 05 травня 2011 року ,а не 27 квітня 2011 року; позивачу не вручено та не надіслано акт відмови від підписання Акта перевірки; на момент перевірки були відсутні уповноважені працівники товариства та були позбавлені можливості ознайомитись з Актом перевірки; висновок про відсутність марок акцизного податку не відповідає дійсності, оскільки зроблений перевіряючими на підставі наочного обстеження алкогольних напоїв, однак сертифікати відповідності свідчать, що алкогольні напої відповідають усім вимогам законодавства; вказані алкогольні напої продавались на розлив, і відповідно до статті 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, можуть продаватися у будь-якій тарі місткістю від 50 до 600 мл виготовленій з матеріалу дозволеного для контакту з алкогольними напоями без наявності безпосередньо на ній марок акцизного податку; інформація про шкідливий вплив тютюнових виробів розміщена в меню закладу; крім того, позивач замовив виготовлення графічних наклейок у ПП “Світло Графіка”.

Відповідача повністю підтримує висновки Акта перевірки та додатково зазначає про наступне: з направленням на проведення фактичної перевірки ознайомився арт-директор ТОВ “ЖЕК-107” ОСОБА_4, та отримав один примірник направлення та копію наказу, про що зроблено відповідний напис у направленні, фактична перевірка здійснена в присутності того ж арт-директора; підписати та отримати примірник Акта перевірки ОСОБА_4 відмовився, про що складено відповідні акти.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ “ЖЕК-107”, керуючись наступними мотивами.

Стосовно реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Абзац третій частини четвертої статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлює, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка обємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Частина перша статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу пятнадцятого частини другої 17 Закону України “Продержавне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно з додатком №1 до Акта перевірки акт опису залишків продукції, яка знаходиться у ТОВ “ЖЕК-107”, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, в реалізації кафе-бару ТОВ “ЖЕК-107” без марок акцизного податку перебувало алкогольних напоїв на суму 10356,00 грн.

Обставини, викладені в Акті перевірки підтвердили також посадові особи Регіонального управління, що здійснювали фактичну перевірку позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які допитані судом у якості свідків.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4, що на момент перевірки займав посаду арт-директора ТОВ “ЖЕК-107”, підтвердив, що частина пляшок на барі (близько8шт.) не мали марок акцизного податку або були пошкоджені, що пояснюється постійним використанням барменом для розливу.

В матеріалах справи міститься також копія письмових пояснень ОСОБА_4, що також підтверджують відсутність на деяких алкогольних напоях марок акцизного податку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що всі алкогольні напої, які перебувають в реалізації перевіреного кафе-бару, мають сертифікати відповідності, а значить і марки акцизного податку, оскільки такі сертифікати відповідності свідчать про належну якість продукції та жодним чином не можуть підтверджувати наявність марок акцизного податку на момент фактичної перевірки, оскільки наявність чи відсутність марок акцизного податку на алкогольних напоях встановлюється візуально.

Доказів на спростування висновків Акта перевірки в цій частині позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт порушення позивачем вимог статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку, тому застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10356,00 грн. є обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно відсутності в кафе-барі наочної інформації щодо дозволу та заборони куріння, яка складається з графічних знаків та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”, “Місце для курінння”, “Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Відповідно до частин третьої-восьмої статті 152 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”.

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобовязані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоровю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: “Місце для куріння” та інформація про шкоду, яку завдає здоровю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: “Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Абзац десятий частини другої 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлює, що у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3 400 гривень.

Таким чином, відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. передбачена якщо субєкт господарювання не обладнав спеціально відведені для куріння місця та не розмістив наочну інформацію такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Не розміщення наочної інформації такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!” без встановлення факту необладнання спеціально відведених для куріння місць не може бути самостійною підставою для застосування штрафу.

Зміст Акта перевірки підтверджує, що під час перевірки посадовими особами відповідача не встановлювався факт обладнання чи необладнання позивачем спеціально відведених для куріння місць, перевіркою встановлено лише нерозміщення наочної інформації: “Куріння заборонено!”, “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

На підставі пояснень осіб, допитаний у якості свідків та матеріалів справи суд встановив, що на меню кафе-бару позивачем розміщена інформація такого змісту “Куріння шкодить Вашому здоровю!”, розміщення іншої наочної інформації як от “Куріння заборонено!”, “Місце для куріння” позивачем здійснено не було.

Разом з тим, враховуючи не встановлення перевіркою факту необладнання спеціально відведених для куріння місць, на думку суду, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3400 гривень за нерозміщення наочної інформації: “Куріння заборонено!”, “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”, є неправомірним.

За таких підстав рішення Регіонального управління про застосування фінансових санкцій від 30 травня 2011 року №262588/32-128/0318 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

В частині порядку проведення та оформлення результатів фактичної перевірки суд звертає увагу на наступне.

На підставі матеріалів справи суд встановив, що в межах спірних правовідносин відповідачем здійснено фактичну перевірку.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Матеріали справи свідчать, що примірник направлення від 26 квітня 2011 року №32-01/0326 та копію наказу від 26 квітня 2011 року № 249 отримано арт-директором ТОВ“ЖЕК-107” ОСОБА_4

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4, що на момент перевірки займав посаду арт-директора ТОВ “ЖЕК-107”, пояснив, що розписався у направленні, отримав один його примірник та копію наказу на перевірку, був присутнім під час перевірки кафе-бару посадовими особами Регіонального управління; акт перевірки відмовився підписувати, оскільки не мав на це достатніх повноважень.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на отримання направлення не уповноваженою особою та проведення перевірки в присутності такої ж не уповноваженої особи, оскільки на підставі пояснень свідків судом встановлено, що ОСОБА_4 відрекомендував себе як арт-директор, а наміри та поведінка давали підстави вважати ОСОБА_4 уповноваженою особою. Крім того, Податковий кодекс України не передбачає обовязку осіб органу державної податкової служби перевіряти повноваження такої особи та не встановлює такого порядку.

Суд не приймає до уваги також посилання представника позивача на пункт 86.4 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма регулює порядок складання акта (довідки) документальної невиїзної перевірки, а не фактичної.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

На думку позивача, в контексті зазначеної норми розуміється обовязок податкового органу вручити або надіслати платнику податків примірник акта відмови від підписання акта про результати перевірки. Однак, вказана правова норма не встановлює обовязку вручати чи надсилати платнику податків акт відмови від підписання акта про результати перевірки, а передбачає необхідність вручення чи надсилання саме акта про результати перевірки.

Факт отримання примірника Акта перевірки позивачем не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Регіональним управлінням доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 30 травня 2011 року №262587/32-128/0317 та не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 30 травня 2011 року №262588/32-128/0318 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “ЖЕК-107” належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом сприту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в місті Києві про застосування фінансових санкцій від 30 травня 2011 року №262588/32-128/0318.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” судові витрати у розмірі 1,70грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко