Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 лютого 2011 року 16:11 № 2а-16896/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Вєкуа Н.Г., Мазур А.С., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:
позивача: Ярової Л.М.;
відповідача 1: Мухи С.І.;
Обелець Г.Г.;
відповідача 2:Яковлевої О.С.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України
до1.Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків
2.Державної податкової адміністрації України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
24 листопада 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України (далі по тексту позивач, ДП “Інформаційний центр”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, СДПІ), в якому просить: 1) визнати неправомірними дії СДПІ щодо включення ДП “Інформаційний центр” до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок у 2010 році; 2) визнати неправомірними дії СДПІ щодо проведення виїзної планової перевірки ДП “Інформаційний центр”; 3) зобовязати СДПІ виключити ДП “Інформаційний центр” з плану-графіку планових виїзних перевірок у 2010 році; 4) заборонити СДПІ проведення планової виїзної перевірки ДП“Інформаційний центр” у 2010 році; 5) заборонити СДПІ проведення позапланової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр” з підстав не допуску до проведення планової виїзної перевірки; 6) заборонити СДПІ застосування до ДП“Інформаційний центр” будь-яких санкцій, повязаних з не допуском до проведення планової виїзної перевірки.
24 листопада 2010 року позивач подав також клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просить заборонити СДПІ проведення планової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр” у 2010 році; заборонити проведення позапланової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр” у 2010 році; заборонити застосування арешту активів платника податків та застосовувати будь-які санкції, повязані з не допуском до проведення планової виїзної перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16896/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13грудня 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2010року у справі №2а-16896/10/2670 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ДП “Інформаційний центр” відмовлено.
В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів.
04 лютого 2011 року суд за власною ініціативою ухвалив залучити до участі у справі в якості відповідача Державну податкову адміністрацію України, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 28лютого 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечили.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
12 листопада 2010 року ДП “Інформаційний центр” отримало повідомлення СДПІ від 12 листопада 2010 року №62 про те, що згідно з планом-графіком проведення перевірок та на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні” 22листопада 2010 року буде проводитися виїзна планова перевірка підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідачем видано відповідне направлення на перевірку від 22 листопада 2010року №321.
Як свідчить акт від 22 листопада 2010 року №/42-20/25287988 “Про відмову від допуску до перевірки ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 25287988)” складений головними державними податковими ревізорами інспекторами СДПІ, у присутності представника позивача Хоруженка В.А., копія якого знаходиться в матеріалах справи, ДП “Інформаційний центр” до проведення планової виїзної перевірки співробітників СДПІ не допустило.
Позивач вважає, що виїзна планова перевірка, яку намагалася провести СДПІ, є незаконною та порушує його права, мотивуючи це наступним: в період з 31 грудня 2009 року по 05 лютого 2010 року працівниками СДПІ вже проводилася планова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 17 лютого 2010 року №63/42-20/25287988, а тому не підлягають включенню до плану-графіка проведення перевірок субєкти господарювання, дата акта останньої перевірки яких припадає на поточний рік; проведення планових виїзних ревізій і перевірок розпочинається одночасно всіма контролюючими органами в день, установлений згідно з планом-графіком, про який субєкт господарювання та всі контролюючі органи інформуються не пізніше ніж за десять днів до дня їх проведення; відповідно до Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом податкової служби; 14 червня 2010 року працівниками Головного контрольно-ревізійного управління України проводилася планова виїзна перевірка позивача, яка завершилась лише 05 листопада 2010 року.
Відповідач 1 проти позову заперечує з тих підстав, що позивач неправомірно не допустив посадових осіб СДПІ у м. Києві роботі з ВПП до проведення планової виїзної перевірки.
Відповідач 2 також заперечує проти позову та зазначає, що проведення планової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр” було заплановано на 3 квартал 2009 року, однак, у звязку з клопотанням позивача, була розпочата лише 31 грудня 2009 року, внаслідок чого акт за результатами такої перевірки складено 17 лютого 2010 року, а тому включення позивача до плану-графіку проведення перевірок на 4 квартал 2010року відбулося правомірно.
Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ДП “Інформаційний центр”, виходячи з наступних мотивів.
Матеріали справи свідчать, що ДП “Інформаційний центр” включено до плану-графіка проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року.
На думку суду, включення позивача до плану-графіка проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року відбулося за відсутності правових підстав, що випливає з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), визначений у статті 111 Закону України “Продержавну податкову службу в Україні”.
Так, відповідно до частини першої статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Частина друга статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлює, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
При цьому зазначена правова норма носить імперативний характер та не містить виключень для можливості проведення перевірки платника податку двічі на календарний рік, навіть у випадку перенесення термінів проведення планової виїзної перевірки на прохання такого платника податків.
Відповідно до Загальних положень Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 28 березня 2008року №201, формування основи квартального плану-графіка проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами з урахуванням податкових ризиків. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою ризикоорієнтованої Автоматизованої системи Відбір платників податків та визначення першочерговості включення до плану-графіка. Критерії ризиків діяльності платників податків підлягають щоквартальному перегляду із врахуванням нових ризиків, що зявляються у звязку зі змінами в економічній ситуації. За необхідності вносяться зміни до існуючих переліків податкових ризиків.
Не підлягають включенню до плану-графіка проведення перевірок субєкти господарювання, дата акта останньої планової перевірки яких припадає на поточнийрік.
Як підтверджують матеріали справи, на підставі направлень від 31 грудня 2009року №363 та від 05 лютого 2010 року №27, згідно з пунктом 1 частини першої статті 11, частинами першою-пятою статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання співробітниками СДПІ проведена планова виїзна перевірка ДП“Інформаційний центр” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2009 року, про що складено відповідний акт від 17 лютого 2010 року №63/42-20/25287988.
З огляду на те, що дата акта останньої планової перевірки позивача припадає на 17лютого 2010 року, суд приходить до висновку, що відповідач здійснював дії, направлені на проведення планової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр” фактично двічі на календарний рік, що суперечить вимогам частини другої статті 111 Закону України “Продержавну податкову службу в Україні”.
Відповідно до Загальних положень Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27 липня 2010року №548, проекти планів-графіків на наступний квартал подаються регіональними ДПА до ДПА України на затвердження протягом пяти робочих днів, починаючи з 20 числа останнього місяця поточного кварталу, у вигляді експортного файлу з даних регіональних ДПА.
Розділ 3 зазначених Методичних рекомендацій передбачає, що план-графік Державної податкової адміністрації України складається з трьох розділів: розділ І Планові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання - юридичних осіб, у т. ч. тих, які перебувають на обліку у СДПІ; розділ ІІ Планові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності банківських та інших фінансових установ, у т. ч. тих, які перебувають на обліку у СДПІ, та постійних представництв нерезидентів; розділ ІІІ Планові виїзні перевірки субєктів господарювання - фізичних осіб.
Таким чином, беручи до уваги, що план-графік проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року є планом-графіком саме Державної податкової адміністрації України та затверджується нею, дії Державної податкової адміністрації України щодо включення ДП“Інформаційний центр” до плану-графіку проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року є протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи протиправність дій відповідача 2 по включенню ДП“Інформаційний центр” до плану-графіку проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року, підлягають також задоволенню позовні вимоги про виключення ДП “Інформаційний центр” з такого плану-графіку.
Як встановлено вище, позивач не допустив співробітників СДПІ до проведення планової виїзної перевірки, тобто така перевірка не була здійснена, а тому, на думку суду, позовні вимоги про визнання неправомірними дій СДПІ щодо проведення планової виїзної перевірки позивача підлягають задоволенню в лише в частині надіслання позивачу письмового повідомлення від 12 листопада 2010 року №62 про проведення планової виїзної перевірки, видачі направлення на перевірку від 22листопада 2010 року №321 та здійснення виїзду за місцезнаходженням ДП“Інформаційний центр” з метою проведення такої перевірки.
Решта позовних вимог ДП “Інформаційний центр” задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
З огляду на існування законодавчих обмежень органів державної податкової служби проводити планові виїзні перевірки не частіше одного разу на рік, встановлених частиною другою статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а також враховуючи відсутність доказів на підтвердження повторних дій відповідача по проведенню планової виїзної перевірки ДП “Інформаційний центр”, позовні вимоги про заборону відповідачу проводити планову виїзну перевірку позивача у 2010 році є необґрунтованими.
Частина шоста статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає вичерпний перелік підстав для проведення податковим органом позапланової перевірки, а саме: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4)платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7)стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у звязку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обовязкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Не допуск посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової виїзної перевірки не є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог щодо заборони СДПІ проводити позапланову виїзну перевірку позивача з підстав не допуску до проведення планової виїзної перевірки.
Що стосується вимог про заборону СДПІ застосовувати до позивача будь-які санкції, повязані з не допуском до проведення планової перевірки, то суд зазначає, що ні Закони України “Про державну податкову службу в Україні” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), ні чинний нині Податковий кодекс України не встановлюють санкцій за не допуск посадових осіб податкового органу до проведення планової виїзної перевірки.
Посилання позивача на те, що планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно, та на можливість проведення відповідачем планової виїзної перевірки разом з Головним контрольно-ревізійним управлінням України, суд не приймає до уваги та відзначає, що, в силу вимог пункту 2.1 статі Закону України “Пропорядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка визначає перелік контролюючих органів, органи контрольно-ревізійної служби не є контролюючими органами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що адміністративний позов ДП“Інформаційний центр” підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України щодо включення Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України до плану-графіку проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010року.
3.Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків щодо проведення виїзної планової перевірки Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України в частині надіслання письмового повідомлення про проведення виїзної планової перевірки від 12 листопада 2010 року №62, видачі направлення на перевірку від 22 листопада 2010 року №321 та здійснення виїзду за місцезнаходженням Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України з метою проведення такої перевірки.
4.Зобовязати Державну податкову адміністрацію України виключити Державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України з плану-графіку проведення документальних перевірок на 4 квартал 2010 року.
5.В іншій частині адміністративного позову відмовити.
6.Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяВ.А. Кузьменко
Судді Н.Г. Вєкуа
А.С. Мазур
Судове рішення № 20261374, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16896/10/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: