Постанова № 20261119, 30.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2011 року 12:14 № 2а-7252/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання нечинним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва»з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162306/0 та № 0000152306/0 від 18.01.2011р.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку філії «Центр Буд Сервіс»підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва»з питань правильності обчислення і сплати сум податку на прибуток в частині нарування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податковог кредиту з ПДВ за грудень 2008 року по взаємовідносинах з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»(далі - Контрагент) (за договором підряду від 03 грудня 2008 року № 36\1 далі Договір підряду). За наслідком вказаного було складено акт від 05.01.2011 № 1/1-23-60-26188254 (далі - Акт перевірки).

Як випливає зі змісту Акту перевірки податкова служба дійшла висновку про фіктивність правочинів позивача з Контрагентом, скільки в останнього не було трудових матеріальних та інших ресурсів, які б дозволили реально виконати роботи. Вказаний висновок зокрема ґрунтується на свідченнях директора Контрагента в рамках кримінальної справи №69-107, згідно яких останній не мав на меті здійснювати реальну діяльність.

В ході розгляду справи судом зясувалось, що вказана кримінальна справа за ч.2. статі 205 відносно директора Контрагента закрита. Разом з тим, згідно листа ДПА України від 29.07.11 відносно вказаної особи наявна інша кримінальна справа за ч.2. ст.. 367 КК України. ОСОБА_1 дійсно є засновником та директором ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп», проте неналежно віднісся до своїх службових обовязків, що призвело до здійснення не уповноваженою особою видимості фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп». Кримінальна справа направлена до суду 20.09.2011р.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст..71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки та листа ДПА України від 29.07.11 № 8840/5/09-0016, судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі, зокрема «товарності»і реального виконання Договору підряду запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у слідчих органів, СПД ОСОБА_2. Сторонами, слідчими органами, СПД ОСОБА_2 було надано усі наявні у них документи, які витребовувались судом.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

СПД ОСОБА_2 (замовник) було укладено договір підряду № 36 від 27 листопада 2008 року в особі філії «Центр Буд Сервіс» з підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва»(підрядник). Згідно вказаного договору замовник доручав виконання підряднику робіт по вул..Боженко 86-Г з монтажу систем вентиляції. Вартість договору в цій частині становить 10858,80 гривень з ПДВ. Вартість визначена з урахуванням кошторису і договірної ціни.

Позивач в особі філії уклав договір підряду № 36\1 від 03.2008 року на виконання робіт по монтажу системи вентиляції по вул.. Боженка 86-Г.

Як пояснив представник позивача вказаний договір є фактично договором субпідряду, який укладений з метою виконати договір № 36 від 27 листопада 2008 року з СПД ОСОБА_2 в частині монтажу вентиляції.

Співставляючи договірну ціну договорів з СПД ОСОБА_2 та Контрагентом видно, що в додатку договірна ціна показники «Прямі витрати», «Ітого», «Прибуток»є однаковим.

В той же час в додатку договірна ціна з Контрагентом необґрунтовано було виключено суму 0,54294 тис. гривень (вартість послуг генпідряда), оскільки вказана ціна і є вартістю фактичного субпідряду по монтажу системи вентиляції. Таким чином, штучно зменшивши ціну підряду. Проте договір підряду № 36\1 від 03.12.2008 п.2.1. містить правильну ціну вартості монтажних робіт 10858,80 з ПДВ та вартість послуг генпідряду 542,94 гривень з ПДВ. Одночасно, з невідомих причин, далі в договорі договірна вартість становить вже 10315,86 з ПДВ. Проте вказана ціна за наслідком віднімання вартості ген- підряду фактично та безпідставно (оскільки вартість генпідряду повинна і становить доход субпідряду) зменшує позицію 6 и 7 Договірної ціни та не корелюється з останніми, яка є однаковою в двох випадках. Тобто вартість робіт та/або матеріалу субпідряду повинна була б бути нижче.

Таким чином, з зазначеного випливає, що фактична вартість ( та згідно договору № 36\1 від 03 грудня 2008р «п.2.1») підряду та генпідряду є однаковою - 10858,80.

Згідно ст..337 та 843 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 2 статті 3 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У відповідності до положень ст.. 53 Господарського кодексу некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Згідно статуту позивача п 2.1. метою діяльності є отримання прибутку на вкладений капітал.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене у сукупності суд дійшов висновку про відсутність економічного характеру і доцільності в підряді з Контрагентом, оскільки жодного прибутку позивачем за його наслідком не було отримано, адже вартість договорів підряду і фактичного субпідряду є тотожною.

В той же час, як повідомив СПД ОСОБА_2 суд листом № 4/11 від 24 листопада 2011 року, першому біло відомо, що за договором підряду будуть виконані роботи по монтажу вентиляції, які включають в себе придбання необхідних комплектуючих та обладнання в тому числі калорифер. Гарантію на систему вентиляції надано гарантійним листом на один рік підрядником.

Згідно статті 861 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Згідно з положеннями статті 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно статті 6, 7 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991 продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

З листа СПД ОСОБА_2 та пояснень представника позивача випливає відсутність гарантійних документів та паспортів на калорифер. Проте на вказаний товар повинні бути згідно вказаних вище нормативно-правових актів відповідні документи.

Отже таких документів на вимогу суду не було надано.

В той же час згідно договорів підряду і субпідряду така позиція як калорифер взагалі відсутня, проте наявна інформація про ціну його встановлення. В той же час СПД ОСОБА_2 повідомив листом суд про купівлю калорифера субпідрядником.

Жодних первинних документів щодо придбання позивачем чи його Контрагентом відповідного калорифера, ціни, паспорту, гарантійних зобовязань виробника суду не надано.

Згідно відомостей мережі Інтернет http://alterair.com.ua/reshenija/117-ventiljacija-kompl «Калорифер (воздухонагреватель) - это устройство, которое используется в приточных системах вентиляции для подогрева наружного воздуха в зимний период года. Работа калорифера регулируется системой автоматики, которая контролирует температуры наружного воздуха и воздуха внутри помещения.»; http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ushakov-term-22219.htm (Д.Н. Ушаков Большой толковый словарь современного русского языка (онлайн версия) КАЛОРИмФЕР, калорифера, ·муж. (от ·лат. calor - теплота и fero - несу) (тех.).1. Прибор для введения куда-нибудь какого-нибудь количества тепла.2. Прибор для отопления помещения нагретым воздухом, состоящий из печи и системы труб, распределяющих через отдушины нагретый воздух по комнатам.3. Прибор для отопления в виде труб, проводящих горячую воду или пар. Водяной калорифер. Паровой калорифер.

З вказаного вище, судом вбачається що калорифер є невідємною та основною системою вентиляції, а система вентиляції не буде виконувати у звязку з цим належних їй функцій.

Проте згідно підрядних кошторисів він (калорифер) не значиться. Отже, неможливо здійснити монтаж відповідної системи вентиляції без без придбавння та встановлення і подальшого використання калорифера.

Оцінюючи вказане у сукупності, враховуючи відсутність економічних результатів для позивача за договором субпідряду і підряду в частині монтажу системи вентиляції, відсутність в договорах та додатків до них позиції «калорифер»з зазначенням його вартості, документів на нього (паспорт та документи виробника з приводу гарантійних зобовязань та порядку використання калорифера (інструкція з експлуатації), документи щодо його придбання, хто оплачував товар) суд, з огляду на це, дійшов висновку про «безтоварний»характер угоди позивача з Контрагентом. Оскільки за звичайних умов такі документи повинні були б бути у наявності, а підряд повинен був принести дохід за монтаж вентиляції, а кошторисна документація передбачала б таку позицію як «калорифер». Тобто угода укладена на папері без її реального виконання. Суду позивачем не надано доказів, які б вказували на те, що систему вентиляції по вул.. Боженка 86 Г змонтовано саме ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, зокрема дійсності виконання монтажних робі ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп».

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.12.11 р.