Постанова № 20260945, 16.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2011 року 11:48 № 2а-13838/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 07.10.2011 р. № 11/10/01), ОСОБА_2 (довіреність від 07.10.2011 р. №11/10/01),

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 22.08.2011 р. №74/10-021),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»

до Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2011 року № 0001052350, від 13 квітня 2011 року № 0000661710/33777785 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укрпресдистрибуція»заявлені позовні вимоги до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 19 квітня 2011 року № 0001052350 та податкового повідомлення рішення від 13 квітня 2011 року № 0000661710/33777785 в частині нарахування податку по послугам роумінгу, а саме: на загальну суму 3662, 98 грн., в тому числі штрафної санкції на суму 732, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в оскаржуваній частині спірні податкові повідомлення рішення є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню в оскаржуваній частині.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що встановлені в ході перевірки факти порушення позивачем податкового законодавства не були ним спростовані, а тому донарахування спірними податковими повідомленнями рішеннями податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб є таким, що відповідає вимогам законодавства.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва від 19 квітня 2011 року №0001052350 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 5.4.10 пункту 5.4 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Укрпресдистрибуція»збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 98637, 50 грн., в тому числі за основним платежем «+»78 910, 00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями «+»19727, 50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва від 13 квітня 2011 року № 0000661710/33777785 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, підпункту «а»пункту 19.2 статті 19, підпункту «а»пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ТОВ «Укрпресдистрибуція»збільшено суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 7 705, 00 грн., в тому числі за основним платежем «+»6 164, 00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями «+»1 541, 00 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від31 березня 2011 року № 71/23-50/33777785 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»(код ЄДРПОУ 33777785) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року»(далі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства:

1) підпункту 5.4.10 пункту 5.4 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 78910, 50 грн., в т.ч. за 1 кв. 2008р. на суму 4657, 00 грн., за 2 кв. 2008р. на суму 4679, 00 грн., за 3 кв. 2008р. на суму 4639, 00 грн., за 4 кв. 2008р. на суму 5358, 00 грн., за 1 кв. 2009р. на суму 7660, 00 грн., за 2 кв. 2009р. на суму 7539, 00 грн., за 3 кв. 2009р. на суму 5023, 00 грн., за 4 кв. 2009 на суму 9757, 00 грн., за 1 кв. 2010р. на суму 2455, 00 грн., за 2 кв. 2010р. 10068, 00 грн., за 3 кв. 2010р. на суму 9757, 00 грн., за 4 кв. 2010р. на суму 7318, 00 грн.;

2) підпункту «г»підпункту 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1, п. 7.3 ст. 7, підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, підпункту «а»п. 17.2 ст. 17, підпункту «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 6164, 00 грн.

Висновки Акта перевірки по донарахованому податку на прибуток мотивовані наступним: між ТОВ «Укрпресдистрибуція»та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір № 26 від 01.03.2007 року на оренду житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, - площею 74 кв. м. на загальну суму 69 511, 76 грн.

Між ТОВ «Укрпресдистрибуція»та СПД ОСОБА_6 укладено договір оренди житлового приміщення № 21/12 від 21.12.2008 року за адресою: АДРЕСА_2, - площею 64 кв. м. на загальну суму 235237, 93 грн. для проживання директора ТОВ «Укрпресдистрибуція» ОСОБА_7

Відповідно до підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці.

В силу підпункту 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати платника податку на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду.

Згідно контракту про працевлаштування між ТОВ «Укрпересдистрибуція»(далі-роботодавець) та директором ОСОБА_7 (далі-працівник) передбачено безоплатне надання роботодавцем в користування працівнику житлового приміщення в місті Києві відповідно до вищезазначених договорів.

ТОВ «Укрпресдистрибуція»до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо формування фонду оплату праці (наказів, звітів до Держкомстату, тощо).

Для включення до складу валових витрат витрат на оренду житлового приміщення, такі витрати повинні бути передбачені не тільки в трудовому контракті з працівником, а й передбачені у фонді оплати праці відповідно до вимог Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказам Держкомстату від 13.01.2004р. № 5.

Відповідно до підпункту 2.3.4. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказам Держкомстату від 13.01.2004р. № 5, до Фонду оплати праці включаються інші види заохочувальних та компенсаційних витрат зокрема «Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: … виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла)».

Проте, щоб такі виплати включити до фонду оплати праці, вони повинні бути прописані в трудовому і колективному договорах, оскільки підпункт 5.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає обовязкову «домовленість сторін».

Таким чином, ТОВ «Укрпресдистрибуція»порушено обовязкову вимогу підпункту 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженого наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, що в свою чергу призвело до порушення п.п. 5.4.10 п.5.4, п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою також було встановлено, що ТОВ «Укрпресдистрибуція»до складу валових витрат було включено послуги роумінгу, надані ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.»згідно рахунків на сплату послуг. З посиланням на те, що послугами міжнародного роумінгу користуються лише фізичні особи, які використовують стільникові телефони та перебувають за межами України, де користуються послугами українських операторів звязку, та повинні бути надані документи, які б підтвердили факт перебування працівника за кордоном з метою ведення господарської діяльності підприємства: наказ про відрядження, авансовий звіт, запрошення приймаючої сторони, проїзні документи та інше, - згідно документів наданих до перевірки ТОВ «Укрпресдистрибуція»зовнішньоекономічної діяльності не вело, договорів з нерезидентами в перевіряємому періоді не укладало, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в Акті перевірки встановлено, що позивачем не було оподатковано податком з доходів фізичних осіб додаткові матеріальні блага у вигляді оплати рахунків за послуги міжнародного роумінгу, які були отримані директором підприємства ОСОБА_7, що призвело до заниження суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на 2930, 38 грн., оскільки до перевірки не було надано документи, які б підтвердили факт перебування працівника за кордоном з метою ведення господарської діяльності підприємства.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач на основі договорів: оренди приміщення № 26 від 01.03.2007р. та оренди приміщення № 1/02-2008 від 01 лютого 2008р року, укладених з фізичною особою ОСОБА_5 та оренди приміщення №21/12 від 21.12.2008р., укладеного з фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, орендував квартири в період 01.01.2008-31.12.2010р. для директора ОСОБА_7

ОСОБА_7 є громадянином Польщі та працював в Україні згідно дозволу на працевлаштування № 18542 від 22.06.2007р. до 22.06.2008р. (продовжений до 22.06.2009р.) та дозволу на працевлаштування № 33044 від 19.06.2009р. до 16.06.2010р. (продовжений до 19.06.2011р.).

Необхідність використання праці іноземця в цьому випадку полягала в тому, що ОСОБА_7 є висококваліфікованим спеціалістом у видавничій справі, має 10-річний досвід роботи в сфері реалізації друкованих засобів масової інформації. ОСОБА_7 запрошений на вказану посаду з метою впровадження передового європейського досвіду у сфері видавничої діяльності. ТОВ «Укрпресдистрибуція»зобовязалось створити необхідні умови перебування та діяльності іноземного громадянина на території України, що передбачено в п. 3 і п. 5 трудового контракту від 31.07.2007р., укладеного між позивачем і ОСОБА_7, а також зобовязане безоплатно надати в користування Працівнику житло в м. Києві згідно п. 6 цього трудового контракту.

Крім трудового договору в Товаристві при прийнятті ОСОБА_7 на роботу складено наказ про забезпечення його житлом на безоплатній основі та про віднесення даних витрат до складу інших заохочувальних виплат.

Виконання зазначеного договору підтверджується актами приймання виконаних робіт на оренду житла по СПД ОСОБА_6 на загальну суму 235 237 (Двісті тридцять пять тисяч двісті тридцять сім) гривень 93 копійки і актами виконаних робіт на оренду житла по фізичній особі ОСОБА_5 на загальну суму 69 511 (шістдесят девять тисяч пятсот одинадцять) гривень 76 копійок, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Факт оплати орендної плати позивачем відповідачем не заперечується.

Таким чином, витрати позивача на оренду житла підтверджено відповідними розрахунковими документами відповідно до підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і це не заперечує відповідач в акті перевірки.

Відповідно до пп. 5.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат платника податку (підприємства-роботодавця) відносять витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, відшкодувань вартості послуг та будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Склад і структура фонду оплати праці визначені Інструкцією зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004р. (надалі Інструкція № 5).

Відповідно до п.п. 2.3.4 «інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла…)»належать до Інших заохочувальних та компенсаційних виплат (п. 2.3 Інструкції №5), які в свою чергу є складовою Фонду оплати праці (п.1.3 Інструкції № 5).

Витрати на оренду житла, яке роботодавець надає працівнику, включаються до складу валових витрат згідно пп. 5.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як виплата, обумовлена виконанням працівником трудових обовязків, встановлена за домовленістю сторін (якщо надання житла закріплено в трудовому договорі чи колективному договорі).

В п. 6 трудового контракту закріплено обовязок позивача безоплатно надати в користування працівнику ОСОБА_7 житло в м. Києві. Тобто позивач має право включити витрати на безоплатне надання житла до складу валових витрат.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності, висновок Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 5.4.10 пункту 5.4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковим, а збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем та штрафними санкціями протиправним.

При цьому посилання податкового органу на п.п. 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковим та не стосується спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19 квітня 2011 року № 0001052350 є протиправними в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 76190, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19047, 50 грн. за вказаним епізодом згідно розрахунку, наданим відповідачем.

Водночас, суд вважає правомірним збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в іншій частині податкового повідомлення рішення від 19 квітня 2011 року № 0001052350 та суми грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб податковим повідомленням рішенням від 13 квітня 2011 року № 0000661710/33777785 з огляду на таке.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем не було оподатковано податком з доходів фізичних осіб додаткові блага у вигляді оплати рахунків за послуги міжнародного роумінгу, які були отримані директором підприємства ОСОБА_7, та позивач відніс вартість вказаних послуг до складу валових витрат.

При проведенні перевірки позивачем було надано лише наказ на відрядження, що не заперечується позивачем.

В силу Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 року № 146), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 1999 року за № 418/3711, витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують звязок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Крім того, згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (інші виплати і винагороди).

Підпунктом «е»підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатного отримання товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

З огляду на те, що позивачем в ході перевірки та розгляду справи було представлено лише наказ на відрядження, який сам по собі не підтверджує те, що використання послуг мобільного звязку в системі міжнародного роумінгу директором було повязано з відрядженням за кордоном, яке, в свою чергу, було повязано з господарською діяльністю підприємства, суд дійшов висновку про те, вартість вказаних послуг міжнародного роумінгу підлягала оподаткуванню податком з доходів фізичних як додаткове благо та не підлягало включенню до складу валових витрат підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2011 року по справі №К-2200/09.

Інші порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», встановлені в ході перевірки та які призвели до донарахування податку з доходів фізичних осіб, позивачем не оскаржуються.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19 квітня 2011 року № 0001052350 в частині визначення грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 95237, 50 грн., в тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 76190, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19047, 50 грн., та в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 19 квітня 2011 року № 0001052350 в частині визначення грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 95237, 50 грн., в тому числі за основним платежем з податку на прибуток в розмірі 76190, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19047, 50 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»(03680, м. Київ, п-т. Академіка Палладіна, 44, ідентифікаційний код 33777785) 1 (одна) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова