Постанова № 20260951, 20.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 липня 2011 року 11:50 № 2а-5943/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мудрик Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: Перкової Наталії Василівни

від відповідача: Купельського Олександра Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»

до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 №0000062312/0, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 10.01.2011 №0000062312/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі необґрунтованих та документально непідтверджених висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість. За посиланням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»дійсно мало договірні відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал», що підтверджується первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства і належність яких відповідачем під сумнів не ставилась.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту невиїзної документальної перевірки, відповідно до яких встановлено завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»податкового кредиту з податку на додану вартість за 2008 рік, оскільки протягом названого періоду товариство мало господарські відносини із юридичною особою з метою створення видимості щодо проведення фінансово-господарських операцій.

Під час судового розгляду справи в судових засіданнях оголошувалась перерва у звязку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»з питань правових відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»за період з 01.07.2007 по 30.06.2010.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт від 20.12.2010 №4595/23-12/34431421, яким зафіксовано факт порушення товариством підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі акту перевірки від 20.12.2010 №4595/23-12/34431421 державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 №0000062312/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 289844,00 грн., з них: 231875,00 грн. основний платіж; 57 969,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки позивача, встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»(замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»(підрядник) протягом 2008 року укладались договори підряду щодо виконання розробки маркетингових концепцій та послуг дизайну.

На виконання зазначених договорів товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»отримано маркетингових послуг на загальну суму 1391247,60 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та податковими накладними, які включено до реєстру отриманих податкових накладних.

Суми податку на додану вартість включено до податкового періоду відповідного періоду, відображених в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень 2008 року.

Враховуючи, що згідно кримінальної справи №05-6942, порушеної відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Віант»ОСОБА_3 по факту умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах встановлено схему ухилення від сплати податків шляхом створення видимості проведення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал», а в майбутньому з товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс», державною податковою інспекцією зроблено висновок про порушення останнім приписів статті 7 закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки також йдеться посилання на те, що допитаний в якості свідка директор товариства з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»ОСОБА_4 ніяких договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»не заключав, ніяких документів в їх адресу не виписував, внаслідок чого угоди між товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал» є нікчемними.

Аналізуючи зазначені доводи відповідача, суд звертає увагу на наступному.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Під час судового розгляду справи представником відповідача на вимогу суду так і не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки. За посиланням представника державної податкової інспекції, як на час здійснення перевірки так і на час розгляду адміністративної справи в суді, відсутній вирок суду по кримінальній справі, на яку є посилання в акті перевірки.

За таких обставин посилання відповідача на порушення проти керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Віант»ОСОБА_3, який був контрагентом товариства з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»кримінальної справи не приймаються судом до уваги. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що позивач мав фінансово-господарські операції з юридичною особою, проти керівника якої порушено кримінальну справу.

Отже державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва за наслідками невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг Сервіс»з питань правових відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який ґрунтується на наявності порушеної проти постачальника контрагента позивача кримінальної справи і протоколу допиту свідка. При цьому, із пояснень представника державної податкової інспекції вбачається, що під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не встановлювалась спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій, не встановлювався зв'язок між видами господарської діяльності позивача та його контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент складення податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»було зареєстровано як юридичну особу.

Доказів того, що на момент складання податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю «БІА Укрбудкапітал»не мало статусу платника податку на додану вартість із присвоєнням індивідуального податкового номера, державною податковою інспекцією суду не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство повязує виникнення цивільної правоздатності.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобовязань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами. Такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Одночасно з викладеним, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва не наведено доказів обґрунтованості висновків акту перевірки, і як, наслідок, обґрунтованості податкового повідомлення-рішення, що оскаржується. А тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 10.01.2011 №0000062312/0.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2011 року