Постанова № 20260527, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2011 року 11:21 № 2а-8872/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Махині М.В.;

відповідача: Бурдакової О.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”

доКиївської регіональної митниці

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 листопад 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

21 червня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне акціонерне товариство “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” (далі по тексту позивач, ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці 16 травня 2011 року №104 та №105.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2011року позовну заяву ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 15 липня 2011 року шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.

14 липня 2011 року вказані недоліки позивачем усунуто.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2011року відкрито провадження у адміністративній справі №2а-8872/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 липня 2011 року.

26 липня 2011 року позивачем заявлено клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 16 травня 2011 року №104.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва з метою отримання додаткових доказів, а судове засідання, призначене на 20 жовтня 2011 року, не відбулось у звязку із хворобою судді. Наступне судове засідання призначено на 07 листопада 2011 року.

В судовому засіданні 07 листопада 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2011року позовну заяву ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 16 травня 2011 року №104.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення Київської регіональної митниці від 16травня 2011 року №105 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом другим пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення вимог абзацу третього пункту “а” частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992року №18-82 “Про акцизний збір” та вимог Закону України “Про податок на додану вартість” ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 182796,20 грн., у тому числі за основним платежем 146236,96 грн., за штрафними санкціями 36559,24 грн.

Зазначене податкове повідомлення прийняте на підставі акта від 29 квітня 2011 року №н/14/11/100000000/19345204 невиїзної документальної перевірки дотримання ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” законодавства України з питань митної справи (далі по тексту Акт перевірки).

Як свідчить Акт перевірки, перевірка проведена на підставі листів ЗАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” від грудня 2010 року та від квітня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що за наступними вантажними митними деклараціями (далі по тексту - ВМД): від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар №1), від10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637 (товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500, від 03 листопада 2009 року №100000007/2009/127128 та від 28січня 2010 року №100000016/2010/607171, ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” задекларовано товар “вироби з тютюну: сигарети з фільтром”.

При нарахуванні у ВМД розміру акцизного збору за ставками у процентах до обороту з продажу позивачем допущено помилку при визначенні основи нарахування, чим порушено методику розрахунку, визначену в абзаці третьому пункту “а” частини першої статті 4Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18-82 “Про акцизний збір”.

Помилка при нарахуванні акцизного збору призвела до порушення Закону України “Про податок на додану вартість” в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, в результаті чого занижено податкові зобовязання по сплаті податку на додану вартість на суму 146236,96 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням, мотивуючи позовні вимоги наступним: позивач при самостійному виявленні помилок, допущених раніше при обрахуванні та сплаті акцизного збору та податку на додану вартість, виправив такі помилки, до нарахувавши необхідні суми акцизного збору та податку на додану вартість, про що повідомив відповідача 03 грудня 2010року та сплатив донараховані суми акцизного збору та відповідного штрафу й запропонував відповідачу списати донараховані суми податку на додану вартість та відповідного штрафу з депозитного рахунку позивача у Київській регіональній митниці.

Відповідач проти позову заперечив, повністю підтримав висновки Акта перевірки та зазначив, що у Податковому кодексі України відсутні норми, які встановлюють можливість самостійної доплати платниками податків податкових зобовязань за митними деклараціями після закінчення митного оформлення товарів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими вимоги ПрАТ“Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що позивач, виявивши помилки при обрахуванні та сплаті акцизного збору та податку на додану вартість, вирішив самостійно їх виправити шляхом направлення до Київської регіональної митниці листів від 03 грудня 2010 року №2148/10-10, №2149/12-10, №2150/12-10, №2151/12-10, №2152/12-10 та №2155/12-10 про внесення відповідних змін до ВМД від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар№1), від 10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637 (товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500.

Зазначені листи Київська регіональна митниця отримала 20 грудня 2010 року, про що свідчать відповідні реєстраційні відмітки.

До своїх листів від 03 грудня 2010 року №2148/10-10, №2149/12-10, №2150/12-10, №2151/12-10, №2152/12-10 та №2155/12-10 позивач додав оригінали платіжних доручень про сплату донарахованого акцизного збору та штрафу; а донараховану суму податку на додану вартість та штрафу у розмірі 5% просив зняти зі свого депозитного рахунку у Київській регіональній митниці.

На момент виправлення позивачем помилок у ВМД від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар №1), від 10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637(товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500 діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За визначенням пункту 1.11 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Пункт 17.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі пяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Застосовуючи норми Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до спірних правовідносин, за умови відсутності законодавчо встановленої форми уточнюючого розрахунку до ВМД, суд приходить до висновку, що помилки, допущені платником податків у ВМД, яка відповідає визначенню податкової декларації, такий платник податків до початку документальної перевірки може подати довільної форми заяву та уточнюючий розрахунок зі зміненими параметрами та сумою, що підлягає доплаті (з урахуванням штрафних санкцій).

Аналогічна позиція викладена у листі Державної митної служби України від 23лютого 2007 року №11/4-15/1877-ЕП “Щодо застосування окремих норм Закону України від 21.12.2000 N 2181-III” “таким чином, якщо до початку документальної чи камеральної перевірки платник податків самостійно виявляє факти, що вплинули на розмір податкового зобовязання, визначеного у вантажній митній декларації (далі - ВМД), то він має подати довільної форми заяву та уточнюючий розрахунок зі зміненими параметрами та сумою, що підлягає доплаті (з урахуванням штрафних санкцій, визначених п. 17.2 Закону), за підписом керівника та головного бухгалтера та засвідчені гербовою печаткою підприємства. Дозазначеної заяви та розрахунку додається копія платіжного доручення про перерахування відповідних коштів на депозитний рахунок митниці та четвертий, пятий основні аркуші ВМД. Після прийняття керівництвом митниці рішення про задоволення зазначеної заяви відділ митних платежів здійснює списання коштів субєкта ЗЕД з депозитного рахунку митниці та вживає заходів щодо їх перерахування до бюджету. При цьому зазначаємо, що у вищенаведеному випадку податкові повідомлення митним органом не складаються, а відповідні відомості про донарахування митних платежів (у тому числі й штрафних санкцій) відображаються у ВМД…”.

Враховуючи викладене, позивач виправив допущені ним помилки у ВМД від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар №1), від 10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637(товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500, до початку його перевірки Київською регіональною митницею в порядку, визначеному Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд враховує, що чинний нині Податковий кодекс України не передбачає самостійної доплати платниками податків податкових зобовязань за митними деклараціями, однак звертає увагу, що зазначені помилки, допущені позивачем у ВМД від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар №1), від 10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637(товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500, виправлені ним до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Оскільки до початку проведення перевірки позивач самостійно виправив виявлені помилки стосовно заниження суми податкових зобовязань з податку на додану вартість, станом на день перевірки відповідачем у ПрАТ“Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” відсутній факт заниження податкових зобовязань, заявлених у ВМД від 14липня 2010 року №109000017/2010/402495, від 02 серпня 2010 року №109000017/2010/402852, від 20 липня 2010 року №109000017/2010/402594 (товар №1), від 10 серпня 2010 року №109000017/2010/402974 (товар №2), від 01 липня 2010 року №109000017/2010/207637(товар №1, товар №2), від 21 вересня 2010 року №109000017/2010/201500.

Згідно наданого відповідачем розрахунку грошового зобовязання за вказаними вище ВМД визначено суму податкового зобовязання у розмірі 146200,42 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 36550,11 грн., всього - 182750,53 грн.

Таким чином, визначення ПрАТ“Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 182750,53 грн., у тому числі за основним платежем 146200,42 грн., за штрафними санкціями 36550,11грн. є протиправним.

Разом з тим, в частині нарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість по ВМД від 03 листопада 2009 року №100000007/2009/127128 та від 28січня 2010 року №100000016/2010/607171 суд звертає увагу на наступне.

15 квітня 2011 року позивач подав до Київської регіональної митниці заяви про виправлення помилок, допущених у ВМД від 03 листопада 2009 року №100000007/2009/127128 та від 28січня 2010 року №100000016/2010/607171, та просив зняти донараховану суму податку на додану вартість та суму штрафу з депозитного рахунку у Київській регіональній митниці.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобовязання з цього податку.

Отже, станом на 15 квітня 2011 року (момент спроби позивача виправити помилки, допущені у ВМД від 03 листопада 2009 року №100000007/2009/127128 та від 28січня 2010року №100000016/2010/607171) Податковий кодекс України не передбачав можливості для платника податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання у раніше оформлених ВМД, надсилати уточнюючий розрахунок, сплатити суму недоплати та штраф, навіть до початку його перевірки контролюючим органом.

Відповідно до розрахунку грошового зобовязання за вказаними вище ВМД визначено суму податкового зобовязання у розмірі 36,54 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 9,13 грн., всього 45,67 грн.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що Київською регіональною митницею правомірно визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за ВМД від 03 листопада 2009 року №100000007/2009/127128 та від 28січня 2010року №100000016/2010/607171, а саме у розмірі 45,67 грн. ,у тому числі за основним платежем 36,54 грн., за штрафними санкціями 9,13 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4)єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською регіональною митницею частково доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного податкового повідомлення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов , ПрАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці від 16 травня 2011 року №105 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 182750,53 грн., у тому числі за основним платежем 146200,42 грн., за штрафними санкціями 36550,11 грн.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко