Постанова № 20260466, 24.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2011 року 14:50 № 2а-6067/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Гостищева Д.А.;

Мінєєва М.В.;

Процишен М.В.;

відповідача: Корнієнка В.П.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 квітня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Астеліт” (далі по тексту позивач,ТОВ“Астеліт”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, СДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 25 листопада 2010року №0000734210/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 281 квітня 2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6067/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 червня 2011 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням представників позивача, та неодноразово оголошувалась перерва в судових засіданнях з метою надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 24 жовтня 2011 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення СДПІ від 25 листопада 2010 року №0000734210/0 згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”ТОВ“Астеліт” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1388751,00 грн., в тому числі за основним платежем 925834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 462917,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 12листопада 2010 року №586/42-10/22859846 “Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”, код за ЄДРПОУ 228859846 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року” (далі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні обставини: позивач за перевірений період мав взаємовідносини з ТОВ “Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант”; за даними ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ “Інформ Сервіс Технолоджі” за адресою не знаходиться, листи не отримує. Остання декларація з податку на додану вартість подана за березень 201о року; відповідно бази даних AIС ОР ТОВ “Інформ Сервіс Технолоджі” має стан платника - 9 (направлено запит про відсутність за місцезнаходженням) вид діяльності рекламна, основні фонди відсутні, чисельність працюючих складає 3 особи; за даними Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ “ТФК “Адамант” має вид діяльності інші види оптової торгівлі, основні фонди відсутні, чисельність працюючих відповідно довідки Ф №1-ДФ за І квартал 2010 року складає 1 особа, за юридичною адресою не знаходиться, направлено запит на встановлення місцезнаходження до ВПМ Ленінської МДПІ у м.Луганську; Ленінська МДПІ у м. Луганську встановила відсутність поставок товарів (робіт,послуг)у квітні-травні 2010 року між ТОВ “ТФК “Адамант” та його контрагентами, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів,виробничих активів, складських приміщень тощо; відповідно бази даних Пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, (Система автоматизованого Співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) остання декларація з податку на додану вартість ТОВ “ТФК “Адамант”, подана за квітень 2010 року, має статус “недійсна”.

На думку відповідача, розмір податкового зобовязання продавця товарів (робіт, послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період.

З урахуванням викладеного в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 925834,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року 648084,00 грн., за травень 2010 року 277750,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи позовні вимоги наступним: позивач своєчасно та правильно відобразив всі отримані від виконавців податкові накладні в реєстрі отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів; за наявності оригіналу податкової накладної не включення її до вказаного реєстру не є підставою для відмови у нарахуванні податкового кредиту; всі посилання в Акті перевірки стосуються порушень виконавцями послуг, а не ТОВ “Астеліт”, яке не можу нести відповідальність за порушення податкової дисципліни, вчинені його контрагентами-виконавцями послуг.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги ТОВ “Астеліт” обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 10 грудня 2009 року між ТОВ “Астеліт” (замовник) з однієї сторони та ТОВ “Інформ Сервіс Технолоджі” (виконавець) з іншої сторони, укладено договір №АА09USE1444 про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець протягом дії даного договору приймає на себе зобовязання надати замовнику за винагороду юридичні послуги по питаннях, що цікавлять замовника, а саме: юридичне супроводження судових процесів у Київському апеляційному господарському суді по справі №З4/555 за позовом, поданим замовником про стягнення грошових коштів у розмірі 10 000 000,00 гривень за банківською гарантією платежу від 08 січня 2009 року та по справі №34/548 за позовом поданим замовником про стягнення грошових коштів у розмірі 10000 000,00 гривень за банківською гарантією платежу від 22 січня 2008 року, що включає: правовий аналіз документів, наданих замовником; підготовка відзивів на апеляційні скарги, подані до Київського апеляційного господарського суду по справам №34/555 та №34/548 та інших процесуальних документів, в тому числі пояснень, нормативних обґрунтувань; забезпечення представництва інтересів замовника у Київському апеляційного господарському суді по справам №34/555 та №34/548; представництво інтересів замовника по переговорам щодо вирішення питання про можливість укладання мирової угоди з відповідачем по вказаним судовим справам; надання юридичних консультацій щодо вищенаведених питань.

Сторонами складено та підписано акт прийому наданих юридичних послуг від 01квітня 2010 року на загальну суму 1944250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 324041,67 грн.

ТОВ “Інформ Сервіс Технолоджі” виписало на адресу ТОВ “Астеліт” податкову накладну від 01 квітня 2010 року №372 на загальну суму 1944250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 324041,67 грн.

10 грудня 2009 року між ТОВ “Астеліт” (замовник) з однієї сторони та ТОВ “ТФК “Адамант” (виконавець) з іншої сторони, укладено договір №АА09USE1443 про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець протягом дії даного договору приймає на себе зобовязання надати замовнику за винагороду юридичні послуги по питаннях, що цікавлять замовника, а сааме: юридичне супроводження виконання рішень прийнятих Господарським судом міста Києва по справі №34/555 про стягнення на користь замовника грошових коштів у розмірі 10 000 000,00 грн. та по справі №34/548 про стягнення на користь замовника грошових коштів у розмірі 10000 000,00 грн. ,що включає виконання всіх необхідних юридичних дій з метою забезпечення надходження на рахунок замовника суми заборгованості, стягнення якої відбувається за вказаним у даному пункті рішеннями, проведення переговорів, листування, а також у випадку необхідності супроводження виконавчого провадження у відповідному відділі виконавчої служби.

Сторонами складено та підписано акти прийому наданих юридичних послуг від 30квітня (13травня) 2010 року на загальну суму 1944250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 324041,67 грн., та від 28 травня 2010 року на загальну суму 1666500,00грн., в тому числі податок на додану вартість 277750,00 грн.

ТОВ “ТФК “Адамант” виписало на адресу ТОВ “Астеліт” податкові накладні від 30квітня 2010 року №300407 на загальну суму 1944250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в - 324041,67 грн., та від 28 травня 2010 року №280502 на загальну суму 1666500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 277750,00 грн.

В оплату за надані юридичні послуги ТОВ “Астеліт” перерахувало на рахунки ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант” грошові кошти, що підтверджується виписками банку, які знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції та установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Законом, що станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредитце сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ “Астеліт” до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у звязку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Судом встановлено, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант”, та які сплачені (нараховані) ним, у звязку з придбанням юридичних послуг.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України “Про податок на додану вартість” передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант” були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну повну або часткову поставку послуг; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант” зареєстровані в Єдиному державному реєстрі як юридичні особи.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем послуг та придбання таких послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як пояснив представник позивача, наприкінці 2009 року ТОВ “Астеліт” було учасником складних господарських справ №34/555 та №34/548, повязаних з відмовою ПАТ“Акціонерний банк “Укргазбанк” здійснити платіж за гарантією платежу по 10000000,00 грн. кожна; а тому з огляду на суму заборгованості у 20000000,00 грн. позивач потребував залучення фахівців з правознавства високої кваліфікації; послуги за договорами були успішно виконані виконавцями, що підтверджується постановами Київського апеляційного господарського суду, винесених на користь ТОВ “Астеліт”, ПАТ“Акціонерний банк “Укргазбанк” відмовився від касаційних скарг та перерахував на рахунки позивача 20000000,00 грн. заборгованості, яка стягувалась на підставі рішень Господарського суду міста Києва у справах №34/548 та №34/555.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант” позивач надав в матеріали справи копії рішень Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2009 року та постанов Київського апеляційного господарського суду по справам №34/555 та 34/548, копії ухвал Вищого господарського суду України від 08 червня 2010 року по справам №34/555 та 34/548 про прийняття відмови ПАТ “Акціонерний банк “Укргазбанк” від касаційних скарг та припинення касаційного провадження, копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування ПАТ “Акціонерний банк “Укргазбанк” на рахунки ТОВ “Астеліт” заборгованості у розмірі 20000000,00 грн., та переписку позивача з ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант”.

Суд враховує, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ “ТФК “Адамант” не містить відомостей про діяльність надання юридичних, послуг, однак, перелік видів діяльності, визначений у витягу не є вичерпним, оскільки згідно положень Цивільного та Господарського кодексів України у юридичної особи можуть виникати й інші прямо не передбачені права та обовязки, але при умові, що вони не суперечать діючому законодавству та цілям діяльності даної юридичної особи, а класифікація видів економічної діяльності є лише статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації.

Враховуючи матеріали справи та пояснення представника позивача ,суд прийшов до висновку, що господарські операції позивача зТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ“ТФК “Адамант” є реальними та підтверджуються необхідними документами, а юридичні послуги замовлялися позивачем у звязку із здійсненням господарської діяльності ТОВ “Астеліт”, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що спірні операції позивача з ТОВ“Інформ Сервіс Технолоджі” та ТОВ“ТФК “Адамант” не мали дійсного економічного змісту та не були спрямовані на настання реальних наслідків та того, що замовлені позивачем юридичні послуги використані ним не в межах господарської діяльності, відповідачем до суду не надано.

На переконання суду, Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від факту декларування продавцем податкових зобовязань за проведеними господарськими операціями.

Крім того, суд звертає увагу про неможливість порушення позивачем підпункту 7.2.3пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що регулює питання складання податкової накладної, оскільки в межах спірних правовідносин позивач податкових накладних не складав.

Таким чином, на думку суду, ТОВ “Астеліт” правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень та травень 2010року, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1пункту 7.4, підпункту 7.5.1пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на доданувартість” є помилковими, відтак визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 925834,00 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі 462917,00 грн. є також протиправним.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення СДПІ від 25 листопада 2010року №0000734210/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, СДПІ не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“Астеліт” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 25 листопада 2010року №0000734210/0.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко