Постанова № 20260162, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2011 року           м. Київ           № 2а-10168/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А. за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю. вирішив у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у місті Черкаси

до Концерну "Техвоєнсервіс"

простягнення податкового боргу в сумі 148258,33 грн., Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Концерну "Техвоєнсервіс" податкового боргу з земельного податку в сумі 148258,33грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з земельного податку за 2009-2011 роки.

Сторони участі повноважних представників у судовому розгляді справи не забезпечили, про місце, дату та час судового засідання повідомлялись належним чином. Через канцелярію суду від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про продовження розгляду справи за правилами письмового провадженні.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Концерн "Техвоєнсервіс" (ідентифікаційний код 33689867, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6), зареєстрований 21.07.2005 р. Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків узятий на облік ДПІ у місті Черкаси з 26.02.2007 р. за №817.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові розрахунки земельного податку: за 2009 рік на загальну суму 104478,42грн.; за 2010 рік на загальну суму 110510,78 грн., уточнюючий розрахунок за 2010 рік на загальну суму 110510,78 грн.; за 2011 рік на загальну суму 110498,44 грн.

Згідно з актами про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання: від 06.10.2009 р. №7155/15-3107; від 12.10.2009 р. №7230/15-3107; від 16.10.2009 р. №7295/15-3107; від 18.01.2010 р. №165/15-3107; від 13.05.2010 р. №2954/15-31/34879020; від 01.04.2010 р. №2377/15-31/34879020; від 07.02.2011 р. №160/15-31/34879020; від 31.12.2010 р. №8245/15-31/34879020; від 30.11.2010 р. №7082/15-31/34879020, встановлено порушення відповідачем строків сплати земельного податку. Зазначені акти отримані відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера про отримання на примірниках актів.

За результатами перевірок, Державною податковою інспекцією у місті Черкаси прийнято податкові повідомлення-рішення: від 07.10.2009 р. №0014871503/0, на суму 57,14грн., №0014761503/0 на суму 990,78 грн.; від 13.10.2009 р. №0015291503/0 на суму 1627,04 грн.; від 16.10.2009 р. №0015501503/0 на суму 870,66 грн.; від 19.01.2010 р. №0000181503/0 на суму 869,50 грн.; від 14.05.2010 р. №0007521503/0 на суму 8236,11 грн.; від 02.04.2010 р. №0005821503/0 на суму 2075,46 грн.; від 07.02.2011 р. №0003001503 на суму 66,6 грн.; від31.12.2010 р. №0021561503/0 на суму 4443,28 грн.; від 01.12.2010 р. №0017821503/0 на суму 9428,37 грн., які отримані відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера на корінцях зазначених податкових повідомлень-рішень.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання, позивачем прийнята перша від 24.12.2008р. №1/2514 та друга від 28.01.2009 р. №2/314 податкові вимоги на суми 25273,50грн. та 111012,82 грн. відповідно. Вказані вимоги отримані відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи (Ритько) на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Рішенням Державної податкової інспекції у місті Черкаси від 12.03.2009 р. №1201/24-109 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

Станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 148258,33 грн., що підтверджується розрахунком Державної податкової інспекції у місті Черкаси та даними зворотного боку облікової картки платника податку Концерн "Техвоєнсервіс".

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року № 2535-XII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначалось, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні положення щодо сплати за землю містяться і у розділі XIII Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків –фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з земельного податку, шляхом подання податкових розрахунків земельного податку за 2009-2011 роки.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1). Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога–не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (підпункт "а" підпункту 6.2.3); друга податкова вимога–не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт "б" підпункту 6.2.3). Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4).

Як уже зазначалось, перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу.

Станом на час розгляду справи судом, відповідачем суму податкового боргу з земельного податку, який утворився на підставі самостійно узгодженого та не сплаченого податкового зобов’язання не сплачено.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, чинного на час звернення позивача до суду, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 148258,33 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони–суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,–

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну "Техвоєнсервіс" на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у місті Черкаси податковий борг у розмірі 148258,33грн., (сто сорок вісім тисяч двісті п’ятдесят вісім грн. 33коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець