Постанова № 20260114, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 листопада 2011 року 11:45 № 2а-12166/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коломацькій О.С. , за участю представників сторін:

від позивача: Семка Володимира Юрійовича

від відповідача: Горбань Іллі Івановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного підприємства «Компанія Сай Менеджмент»

до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 №0010302310/0 На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Компанія Сай Менеджмент»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13.12.2010 №0010302310/0.

Позовні вимоги мотивовано необґрунтованими висновками акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо порушення позивачем приписів статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту невиїзної документальної перевірки, відповідно до яких встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2009 року, оскільки протягом названого періоду товариство мало господарські відносини із юридичною особою з метою створення видимості щодо проведення фінансово-господарських операцій.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва у звязку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Компанія Сай Менеджмент»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»за період з 01.02.2010 по 28.02.2010 року.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт від 19.11.2010 №1011/23-10/23741638, яким зафіксовано факт порушення приватним підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі акту перевірки від 19.11.2010 №1011/23-10/23741638 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 №0010302310/0, яким приватному підприємству «Компанія Сай Менеджмент» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 74126,00 грн., з них: 49 417,00 грн. основний платіж; 24709,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання, скарги приватного підприємства «Компанія Сай Менеджмент»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13.12.2010 №0010302310/0 без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з положеннями пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, зокрема, особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі та/або якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається із акту перевірки від 19.11.2010 №1011/23-10/23741638 в основу висновків органу державної податкової служби щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»покладено протокол допиту свідка від 18.08.2010, отриманого старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомірській області від громадянина ОСОБА_4, який є засновником та директором товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп». та постанову про порушення кримінальної справи №69-107, яка порушена відносно ОСОБА_4.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи і не спростовано відповідачем, органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалось питання щодо реальності фінансово-господарських операцій, дотримання приватним підприємством «Компанія Сай Менеджмент»та товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»податкової дисципліни у відповідних відносинах, сплати податку на додану вартість до бюджету.

В акті перевірки зазначено, що на виконання умов договору від 05.01.2009 №2009-01-15, укладеного між приватним підприємством «Компанія Сай Менеджмент»(замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»(підрядник) був складений акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року №1/003, виписано податкову накладну, які з боку контрагента позивача підписані ОСОБА_4 Враховуючи, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 не підписував документів фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп», відповідачем зроблено висновок про заниження приватним підприємством «Компанія Сай Менеджмент» податку на додану вартість по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.

Проте під час судового розгляду справи позивачем на підтвердження реальності господарської операції надано суду копії первинних документів по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»(договір від 05.01.2009 із доповненням, локальну смету №1/003, акт прийняття виконаних робіт, податкова накладна від 27.02.2009 №1318), копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 21.12.2010 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп», відповідно до якого останнє має підтверджений статус юридичної особи і здійснює види діяльності на які укладено договір від 05.01.2009.

Крім того, позивачем надано суду копію постанови про закриття кримінальної справи від 27.04.2011, відповідно до якої кримінальну справу порушену відносно ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп», за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України закрито за відсутністю складу злочину.

Як зазначено в постанові про закриття кримінальної справи від 27.04.2011 в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №69-107 факти порушення норм чинного законодавства свого підтвердження не знайшли.

Відповідачем названі докази позивача під час судового розгляду справи не спростовано.

Слід також зазначити, що представником державної податкової інспекції під час судового розгляду справи надано суду додаток №5 до податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»з податку на додану вартість за лютий 2009 року (розшифровки податкових зобовязань в розрізі контрагентів), з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»задекларувало відповідні суми податкового зобовязання по взаємовідносинам із приватним підприємством «Компанія Сай Менеджмент»в лютому 2009 року.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем під час здійснення перевірки не досліджувалось питання дотримання контрагентом позивача податкової дисципліни, сплати відповідного податку до бюджету, суд погоджується з доводами позивача, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 №0010302310/0 винесено державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі непідтверджених висновків акту невиїзної документальної перевірки, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13.12.2010 №0010302310/0.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 07.11.2011