Постанова № 20260110, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 листопада 2011 року 10:45 № 2а-10377/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коломацькій О.С. , за участю представників сторін:

від позивача: Йовдій Дмитра Васильовича

від відповідача: Горбань Іллі Івановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»

до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0006032307, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0006032307.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928 щодо нікчемності правочинів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД», винесено податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0006032307, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 390336,00 грн., з них 390335,00 основний платіж, 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0006032307. Так, державною податковою інспекцією зазначено, що протягом перевіряємого періоду товариство мало господарські відносини із юридичною особою з метою створення видимості щодо проведення фінансово-господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в частині безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 390334,90 грн., сформованого за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс», що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 на загальну суму 390335 грн.

На підставі акту перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 390336,00 грн., з них 390335,00 основний платіж, 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»та товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»укладено договір купівлі-продажу природного газу №01/05, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»зобовязувалось передати товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»природний газ в обсязі 559,000 тис.куб.м.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 26.01.2011 до договору від 22.12.2010 №01/05 товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»зобовязувалось передати на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»в лютому 2011 року природний газ в обсязі 863,000 тис.куб.м., вартістю 2342009,40 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

На підтвердження реальності господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»позивачем надано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2011, копії податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»від 03.02.2011 №4, від 08.02.2011 №14, від 09.02.2011 №24, від 10.02.2011 №33, від 11.02.2011 №38, від 14.02.2011 №49, від 15.02.2011 №59, від 16.02.2011 №70, від 17.02.2011 №76, від 18.02.2011 №82, лист ОДУ ДК «Укртрангаз»від 14.06.2011 №64-1021/7, виписки з банку по особовому рахунку.

Додатково, позивачем на підтвердження подальшої реалізації природного газу кінцевим споживачам надано реєстри фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами, складені та підписані між позивачем та кожним обласним газотранспортувальним підприємством, акти прийому-передач природного газу між товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»та іншими субєктами господарської діяльності.

Так, згідно з листом дочірньої компанії Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України»від 10.08.2011 №8445/64-044 товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»отримало у лютому 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»863,000тис.куб.м. У свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»отримано в лютому 2011 року 17912,677 тис.куб.м. природного газу від товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Логістік».

Разом з тим, згідно з актом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 22.06.2011 №736/23-7/36425928 по вказаному контрагенту «Аверс Плюс ЛТД», а саме приватному підприємству «Експерт-Логістік»порушено кримінальну справу №69-116 за фактом здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928 загальна чисельність працюючих товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»складає 3 особи, при цьому відсутні обєкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Так, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»від 16.05.2011 №204/23-3/36697963 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, у звязку з відсутністю поставок з боку постачальників.

Додатково, відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 08.08.2011 №5811/08/17-11 приватне підприємство «Експерт-Логістік»заяву про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом до комісії регулювання електроенергетики України не подавало та відповідної ліценції не отримувало.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»обставин, викладених в акті перевірки від 22.06.2011 №736/23-7/36425928, не спростовано, будь-яких доказів на підтвердження наявності у постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»- приватного підприємства «Експерт-Логістік»виробничих потужностей та відповідної правосубєктності на виконання зазначених господарських операцій суду не надано. Надані позивачем документи, які за формою відповідають вимогам до первинних документів, з огляду на недоведеність факту постачання приватним підприємством «Експерт-Логістік»товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД» природного газу та, відповідно, відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»можливості здійснити реальне виконання додаткової угоди від 26.01.2011 №2, не є достатніми для висновку про наявність факту руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Додатково, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.3 Договору від 22.12.2010 №01/05 акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники покупця і продавця у двох примірниках в день проплати грошових коштів на рахунок продавця.

Проте товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»одночасно із наданням податкових накладних від 03.02.2011 №4, від 08.02.2011 №14, від 09.02.2011 №24, від 10.02.2011 №33, від 11.02.2011 №38, від 14.02.2011 №49, від 15.02.2011 №59, від 16.02.2011 №70, від 17.02.2011 №76, від 18.02.2011 №82 надано лише один акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2011. Отже товариствами складено різними датами 10 податкових накладних і лише 1 акт приймання-передачі.

За таких обставин суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем не наведено доказів, які б свідчили про реальність господарської операції.

Досліджуючи доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»щодо наявності звязку між фактом придбання товарів (послуг) та господарською діяльністю платника податку в частині наступного продажу природного газу третім особам, суд виходить з того, що позивачем не доведено той факт, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТД»є єдиним постачальником позивача, що свідчило б про наявність звязку між фактом придбанням природного газу у вказаного підприємства та подальшою його реалізацією третім особам.

З урахуванням викладеного, враховуюче те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, наявність документів, що формально відповідають вимогам, встановленим до первинних документів тощо, самі по собі не свідчать про реальність вчинення відповідних операцій, а також зважаючи на те, що позивачем не надано необхідних та достатніх доказів на спростування доводів державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо відсутності у контрагентів позивача виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобовязань, а також відповідної господарської правосубєктності, суд дійшов висновку про доведеність з боку державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва факту неправомірного включення товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Енерго»до складу податкового кредиту за лютий 2011 року сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс Плюс ЛТЮ»як таких, що не підтвердженні первинними документами за відсутності фактичного здійснення операцій з поставки товару.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.