Постанова № 20259120, 25.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

25 листопада 2011 року Справа №2а-11469/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач»,

простягнення заборгованості у розмірі 54176грн. 64коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач»(далі ТОВ «Агротехпостач», відповідач), в якій просить надати дозвіл на стягнення заборгованості у розмірі 54176грн. 64коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом із земельного податку з юридичних осіб у вказаному вище розмірі.

Податкові органи відповідно до закону здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач письмових пояснень (заперечень) стосовно заявленого позову не надав, прибуття повноважного представника у судові засідання не забезпечив, тоді як належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду даної справи. Заяв чи клопотань ТОВ «Агротехпостач»про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Ухвалою суду від 21 листопада 2011 року, у звязку з неприбуттям представників сторін, на підставі клопотання ДПІ у Шевченківському районі розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

24 червня 1999 року ТОВ «Агротехпостач»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа (код за ЄДРПОУ 30403783). Відповідача взято на податковий облік як платника окремих податків ДПІ у Подільському районі.

Відповідно до податкової декларації за 2010 рік відповідачем самостійно визначено суму земельного податку з юридичних осіб за 2010 рік у розмірі 216706грн. 47коп. Так, за даними вказаної податкової декларації відповідачем самостійно до сплати щомісячно (за січень грудень 2010 року) визначено наступні суми: за січень 2010 року - 18058грн. 87коп., лютий 2010 року - 18058грн. 87коп., березень 2010 року - 18058грн. 87коп., квітень 2010 року - 18058грн. 87коп., травень 2010 року - 18058грн. 87коп., червень 2010 року - 18058грн. 87коп., липень 2010 року - 18058грн. 87коп., серпень 2010 року - 18058грн. 87коп., вересень 2010 року - 18058грн. 87коп., жовтень 2010 року - 18058грн. 87коп., листопад 2010 року - 18058грн. 87коп. та грудень 2010року - 18058грн. 90коп.

Відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 54176грн. 64коп.

05 березня 2010 року відповідачу виставлено першу податкову вимогу №1/1916 на суму 12156грн. 78коп., а 26 квітня 2010 року - другу податкову вимогу №2/3299.

Вказані вище податкові вимоги отримані представником відповідача, що підтверджується копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Податковий обовязок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 54176грн. 64коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у звязку з чим податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення даного спору, суд дійшов наступних висновків.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, права, обовязки і відповідальність платників та порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) до 1 січня 2011 року визначались Законами України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (з відповідними змінами положень, які діяли на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №1251), «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (з відповідними змінами положень, які діяли на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2181), а з січня 2011року Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі Кодекс).

Так, відповідно до статті 2 Закону №1251-ХІІ, під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Пунктом 1.1 статті 1 Закону №2181-III передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України №2181-IIІ податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 14 Закону №1252-ХІІ встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про плату за землю»від 03липня 1992 року №2535-XII (зі змінами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2535-ХІІ), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 зазначеного Закону податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 Закону №2535-XII передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Так, відповідачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі розрахунок земельного податку з юридичних осіб за 2010рік, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Як встановлено вище, відповідачем подано до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларацію, за якою самостійно визначено суму земельного податку з юридичних осіб за 2010 рік на суму 216706грн. 47коп. Сума податкового зобовязання платником податків у строк, визначений законом, сплачена у повному обсязі не була. Так, з урахуванням часткової сплати, загальна сума земельного податку з юридичних осіб, що підлягає сплаті відповідачем за 2010 рік, становить 54176грн. 64коп.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до статті 11 Закону №2181-ІІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 05 березня 2010 року №1/1916, 26 квітня 2010 року №2/3299, податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, яка підлягає сплаті відповідачем, з урахуванням часткової сплати, становить 54176грн. 64коп.

На час вирішення даного спору докази, які б свідчили про сплату зазначеної суми відповідачем, не надано.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 95 Кодексу визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Отже, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази, а також враховуючи, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 54176грн. 54коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та - наявність такої заборгованості на час вирішення даного спору, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь державного бюджету зазначеної суми податкової заборгованості.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач»(04053 м.Київ, вул. Воровського, буд. 12-А; код за ЄДРПОУ 30403783) на користь Державного бюджету України на р/р 33217811700011 (одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код за ЄДРПОУ 26077968, код платежу 13050100) податковий боргу у розмірі 54176грн. 64коп. (пятдесят чотири тисячі сто сімдесят шість гривень 64коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Пісоцька