Постанова № 20258752, 23.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2011 року15:52 № 2а-16096/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т. , суддів Добрівської Н.А., Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної акціонерної компанії "Хліб України"

доДержавної виконавчої служби України

провизнання дій протиправними, скасування постанови

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02-14/466 від 23.09.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 20.01.-22/465 від 09.09.2011 р.

В С Т А Н О В И В:

Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови № ВП № 27828136 від 13.10.2011 р. про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання позивачем без поважних причин рішення Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 14.11.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів на 23.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу була прийнята відповідачем безпідставно, з порушенням положень ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, відповідачем не враховано поважність причин невиконання позивачем рішення Печерського районного суду м. Києва через введення ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 р. по справі № 46/528-б, якою порушено справу про банкротство позивача, мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За таких підстав позивач вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що державний викнавець діяв відповідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" в межах умов виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Киева встановила наступне.

Постановою від 27.07.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим М.В. в порядку положень ст.ст. 17, 19, 21, 25, 75 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження ВП № 27828136 за виконавчим листом № 2-К-8/09, виданим Печерським районним судом м. Києва 17.06.2011 р., яким зобовязано Державну акціонерну компанію "Хліб України" негайно після отримання цього рішення сплатити Alfred C. Toepfer International GmbH 11596900 доларів США основного боргу, 2330500,32 доларів США річних і, крім того, 63964,82 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 13991365,14 доларів США.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2011 р. по справі № 6-464/11 поновлено стягувачу пропущений строк для предявлення виконавчого документу до виконання по справі № 2-К-8/2009.

Судом встановлено, що згідно п. 10 ухвали Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 р. по справі № 46/528-б, якою порушено справу про банкротство позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача.

При цьому, представники сторін в судовому засіданні не заперечували про виникнення права вимоги у стягувача за виконавчим провадженням до дня введення Господарським судом м. Києва мораторію на задоволення вимог кредиторів позивача.

Представник позивача у судовому засіданні звертав увагу на те, що фактичне виконання підприємством рішення Печерського районного суду м. Києва, на підставі якого видано вище вказаний виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП № 27828136, призвело б до порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому підприємство з поважних причин не мало змоги виконати рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2009 р.

Судом встановлено, що позивач листом № 2-1-09/2359 від 09.08.2011 р. після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження повідомив відповідача про порушення Господарським судом м. Києва відносно нього справи про банкрутство та введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів та просив зупинити виконавче провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Листом № 84711-20 від 17.10.2011 р. відповідачем була направлена на адресу позивача оскаржувана постанова про накладення штрафу від 13.10.2011 р., прийнята державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 11, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" та вимога державного виконавця № 84711-20 від 17.10.2011 р., якою державний виконавець вимагав від позивача у триденний строк надати у письмовому вигляді інформацію та пояснення службової особи підприємства щодо виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2009 р.

В судовому засіданні представник відповідача такі дії пояснила тим, що державний виконавець в даному випадку діяв правомірно, оскільки дане виконавче провадження відкрито саме в порядку виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, а не в порядку, коли рішенням суду стягуються кошти та державний виконавець вчиняє дії на їх виявлення та стягнення у примусовому порядку.

Представник відповідача, обгрунтовуючи свої заперечення, надала суду копію виконавчого провадження ВП № 28614198, боржником у якому виступає також позивач, і де державним виконавцем було зупинено виконавче провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, в даному випадку, рішенням суду передбачене саме стягнення з позивача певної суми, а не зобовязанння сплатити кошти.

Проаналізувавши матеріали справи, та дослідивши всі необхідні докази у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначено Законом України від 21.04.1999р. №606-ХІV «Про виконавче провадження»(із змінами та доповненнями).

Згідно ч.1 ст.5 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 606-ХІV, вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обовязковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

В силу вимог ч.3 вищевказаної статті Закону № 606-ХІV, невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно із визначенням, наведеним в частині 2 статті 11 Закону № 606-XIV, боржник це фізична або юридична особа, яка зобовязана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обовязки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до положень статті 76 Закону № 606-XIV, яка визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Відповідно до ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, державний виконавець наділений повноваженнями накладати штрафи на посадових осіб юридичних осіб-боржників в порядку, визначеному ст. 89 Закону, що спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, проте суд звертає увагу, що при цьому державний виконавець повинен враховувати у кожному конкретному випадку причини невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Колегія суддів зазнчає, що згідно ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження”, передбачено накладення штрафу у разі невиконання судового рішення саме без поважних причин, тоді як в даному випадку орган стягнення повідомлявся про неможливість виконання судового рішення у звязку з введенням ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 р. мораторію на задоволення вимог кредиторів позивача, що орагном стягнення не було взято до уваги.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку. що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів позивача ухвалою Господарського оайонного суду м. Києва від 25.11.2010 р. у справі 46/528-б є поважною причиною невиконання позивачем рішення Печерського районного суду . Києва від 05.09.2009 р., оскільки таке виконання призведе до руху активів позивача, що в свою чергу є порушенням вимог Закону України ""Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах виконавчого провадження є звернення боржника на адресу органу стягнення від 19.08.11 р. №09/5383-11 про звернення до суду з заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. Проте, в матеріалах виконавчого провадження ВП № 27828136, відсутні докази розгляду цього звернення та докази повідомлення боржника про результати його розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням принципу обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної акціонерної компанії "Хліб України" до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, скасування постанови задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. про накладення штрафу від 15.11.2011 р. ВП № 27828136.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Державної акціонерної компанії "Хліб України" (код ЄДРПОУ 20047943) судовий збір у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 29.11.2011 р.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Н.А. Добрівська О.А. Кармазін