Постанова № 20258545, 22.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2011 року 15:39 № 2а-13825/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Пильгун О.О.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Хемз" Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація проприпинення юридичної особи В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (далі позивач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хемз»(далі відповідач, ТОВ «Торговий дім «Хемз»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, - про припинення юридичної особи. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не подається податкова звітність більше одного року, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала про відкриття провадження та повістка про виклик були направлені ТОВ «Торговий дім «Хемз»за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважаються врученими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 20 жовтня, 08 листопада та 22 листопада 2011 року уповноважені представники відповідача та третьої особи не зявились; належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача та третьої особи заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представників відповідача та третьої особи на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Торговий дім «Хемз» (код за ЄДРПОУ 33943351) зареєстроване як юридична особа 08.12.2005 року та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 09.12.2005 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.09.2011 року та довідкою форми № 4-ОПП від 09.12.2005 року № 2426/10/29-01.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктами 16.1.2. та 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пп. 20.1.12. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктом 67.2. статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

З аналізу зазначених положень законодавства слідує, що органи державної податкової служби мають право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, взятих ними на податковий облік, у разі неподання ними протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, звітів, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з пунктом 11.10. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 р. за № 1439/1873 якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Згідно довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 01.09.2011 р. № 5240/9/15-131 відповідачем остання податкова звітність була подана за липень 2008 року.

Таким чином, на момент розгляду справи відповідачем не подається звітність до податкового органу більше одного року, і зазначене порушення триває.

Згідно вищевказаної довідки ДПІ у Святошинському районі м. Києва відповідач не має заборгованості зі сплати податків та інших обовязкових платежів до бюджету.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача.

Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів податкової звітності, відсутність у відповідача податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовною заявою про припинення юридичної особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд також зазначає, що заявлені вимоги позивача про скасування державної реєстрації юридичної особи за своє суттю відповідають вимогам про припинення юридичної особи виходячи з наступного.

Статтею 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не повязане з банкрутством юридичної особи.

Як установлено частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Аналогічне за змістом положення міститься в частині 1 статті 59 Господарського кодексу України, відповідно до якої припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Як визначено частиною 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Отже, правовий результат одних і тих самих правових процедур ліквідації та реорганізації юридичних осіб (субєктів господарювання) у названих нормативних актах визначаються різними, але аналогічними за змістом поняттями. Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для цього вживається поняття «припинення юридичної особи», Господарським кодексом України поняття «припинення діяльності субєкта господарювання».

Відповідно до частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 7 статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Водночас, частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»повязують момент ліквідації юридичної особи (субєкта господарювання), а так само момент її припинення з однією і тією самою подією, а саме - внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (субєкта господарювання).

При цьому, як випливає з частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності ця юридична особа є такою, що припинилася.

За таких обставин, поняття «припинення юридичної особи» означає правовий наслідок втрати такою особою цивільної правоздатності. При цьому всі інші поняття, які використовуються для визначення правового результату втрати юридичною особою цивільної правоздатності, є синонімічними поняттю «припинення юридичної особи».

Отже, будь-які позовні вимоги, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, слід визнати різновидами вимог про припинення такої юридичної особи.

Зокрема, позовні вимоги про скасування державної реєстрації субєктів господарювання спрямовані на ліквідацію такого субєкту як юридичної особи, а отже, на її припинення. Це випливає зі змісту вимог частини 6 ст. 59 Господарського кодексу України, згідно з якою субєкт господарювання ліквідується, зокрема, в разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010 р. по справі № К-49188/09 (номер у ЄДРСР 8062144), від 22.07.2010 р. по справі К-21063/10 (номер у ЄДРСР 10584609), від 31.03.2011 р. по справі К-21053/10 (номер у ЄДРСР 14762446).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, мають бути розцінені як вимоги про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хемз» (код ЄДРПОУ 33943351, адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414).

Копію постанови надіслати державному реєстратору Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хемз»відповідно до встановленого законом порядку.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій