Постанова № 20257808, 17.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2011 року 11:26 № 2а-13865/11/2670

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Колесник І.Ю.

представники :

від позивача : ОСОБА_2 п/к (дов.від 01.09.11р. № б/н)

від відповідача : ОСОБА_3 п/к (дов.від 26.04.11р. № 1857/9/10)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 03.10.11р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 13.10.11р.

Розгляд справи 13.10.11р. відкладався до 17.10.11р. у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак про причину неявки суду не повідомив.

В судове засідання 17.10.11р. зявились сторони.

Представник позивача поданий позов підтримав у повному обсязі, змін та доповнень не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 0 01.04.10р. по 31.03.11р. За результатами перевірки складено акт від 12.08.11р. за № 4225/23-222-30262667 (надалі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень вимог - вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся на суму 7903301,00грн.

У звязку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва 02.09.11р. винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000562302 яким позивачу донараховано зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7903301,00грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 1975 825,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, податковим органом встановлено, що на формування податкового кредиту у перевіряємому періоді вплинули взаємовідносини позивача з ТОВ «Арден плюс», ТОВ «Сканія плюс»та ПП «Оріон+», ТОВ «Сканія плюс»та ПП «Оріон+». Саме віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого ПДВ при взаємовідносинах ними, податковим органом вважаються безпідставним, що і призвело до висновку про заниження позивачем у перевіряємому періоді податку на додану вартість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З наявних матеріалів справи та пояснень учасників судового розгляду судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Арден плюс»09.06.09р. укладено договір поставки № А 11-09-06-09, за результатами якого та укладених додаткових угод постачальним поставлено позивачу товар на загальну суму 63701673,00грн. в тому числі ПДВ 10616945,50грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем ПДВ в сумі 8093882,53грн. включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р.(в тому числі ПДВ в сумі 1157220,40грн.згідно податкових накладних минулого періоду за березень 2010р.), ПДВ в сумі 1940546,04грн. включено до складу податкового кредиту за травень 2010р., ПДВ у сумі 2554643,00грн. включено до складу податкового кредиту за червень 2010р.

Як встановлено проведеною перевіркою та вбачається з наявних в матеріалах справи ТОВ «Арден плюс»поставило позивачу товарів на загальну суму 63701673,50грн. в тому числі ПДВ на суму 10616945,50грн. та виписано податкові накладні : № 0401від 01 04.10р. на суму 20382042,20 грн. (в т.ч. ПДВ 3 397007,03грн.); № 0406 від 06.04.10р. на суму 1023840,00 грн.(в т.ч. ПДВ 170640 грн.); № 0416 від 16.04.10р. на суму 756104 грн. (в т.ч. ПДВ 126017,34 грн.); № 0423 від 23.04.10р. на суму 568041,00 грн.(в т.ч. ПДВ 94673,60 гри.); № 0426 від 26.04.10р. на суму 1 864086,84 грн.(в т.ч. ПДВ 310681,14 грн.);№ 0426/1 від 26.04.10р. на суму 932400,00 грн.(в т.ч. ПДВ 155400 гри.); № 0427 від 27.04.10р. на суму 332952,01 грн.(в т.ч. ПДВ 55952 грн.); № 0427/1 від 27.04.10р. на суму 822916,80 грн.(в т.ч. ПДВ 137152,80грн.); № 0430 від 30.04.10р. на суму 14937584,50 грн.(в т.ч. ПДВ 2489597,40 грн.); № 0507 від 26.04.10р. на суму 932400 грн.(в т.ч. ПДВ 155400,00 грн.); № 0513 від 13.05.10р. на суму 73704,48 грн.(в т.ч. ПДВ 12284,08 грн.); № 0514 від 14.05.10р. на суму 2079531,60 грн.(в т.ч. ПДВ 346588,60 грн.); № 0517 від 17.05.10р. на суму 841788 грн.(в т.ч. ПДВ 140298 грн.); № 0518 від 18.05.10р. на суму 592488 грн.(в т.ч. ПДВ 98748 гри.); № 0520 від 20.05.10р. на суму 2211486 грн.(в т.ч. ПДВ 368581 грн.); № 0525 ВІД 25.05.10р. на суму 2289989,47 грн.(в т.ч. ПДВ 381664,91грн.); № 0528 від 28.05.10р. на суму 785798,52 грн.(в т.ч. ПДВ 130966,42 грн.); № 0531 від 31.05.10р. на суму 2401793,76 грн.(в т.ч. ПДВ 400298,96 грн.); № 0601 від 01.06.10р. на суму 804000 грн.(в т.ч. ПДВ 134000 грн.); № 0611 від 11.06.10р. на суму 632923,20 грн.(в т.ч. ПДВ 105487,20 грн.); № 0616 від 16.06.10р. на суму 3 179334,00 грн.(в т.ч. ПДВ 529889,00 грн.); № 0623 від 23.06.10р. на суму 1106803,92 грн.(в т.ч. ПДВ 184467,32 грн.); № 0625 від 25.06.10р. на суму 3 058805,33 грн.(в т.ч. ПДВ 509800,89 грн.); № 0629 від 29.06.10р. на суму 1656562,80 грн.(в т.ч. ПДВ 279 6093,80 грн.); № 0630 від 30.06.10р. на суму 4889430,72 грн.(в т.ч. ПДВ 814905,12 грн.).

Вказані податкові накладні податковим органом були досліджені, жодних зауважень щодо їх невідповідності чинному на час правовідносин законодавству у відповідача не має, такі на думку податкового органу включені позивачем до податкового кредиту бути не можуть оскільки субєкт господарювання, що їх виписав на даний час визнаний банкрутом, а на підставі даних баз співставлення встановлено наявність розбіжностей між визначеними позивачем сумами податкового кредиту та даними контрагента по податковим зобовязанням з ПДВ у тому ж періоді. .

З наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арден плюс»код за ЄДРПОУ 35542771, юридична адреса : АДРЕСА_1 було зареєстровано в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Свідоцтва про сплату податку на додану вартість № 1001105475 від 19.03.2008року анульовано з ініціативи податкового органу 23.11.10р., знято з обліку 03.03.11р. за № БЗ/223-10 та скасовано його державну реєстрацію 21.03.11р. номер реєстраційного запису 12241170008040210.

Наведені обставини свідчать, що хоча на даний час ТОВ «Арден плюс»і припинило свою діяльність, однак на момент укладення договору поставки, здійснення самих поставок товарів та видачі податкових накладних, даний контрагент не тільки був належним чином зареєстрований, а й мав свідоцтво платника податків на додану вартість.

Крім того на формування податкового кредиту вплинули взаємовідносини з ТОВ «Сканія плюс».

Судом із наявних матеріалів справи встановлено, що між позивачем та даним субєктом господарювання було укладено договір поставки за № А 11-01-07-10-ІІ від 01.07.10р. та додаткові угоди, на виконання яких ТОВ «Сканія плюс»поставлено позивачу товарів на загальну суму 13758108,00грн. в тому числі ПДВ на суму 2293018,00грн. , в підтвердження чого виписано податкові накладні : № 07021145 від 02.07.10 на суму 8 196 грн.(в т.ч. ПДВ 1366 грн.); № 0702145 від 02.07.10 на суму 3 126812,96грн.(в т.ч. ПДВ 521 135,49грн.); № 0705145 від 05.07.10 на суму 3 707986,28 грн.(в т.ч. ПДВ 617997,71 грн.); № 0729145 від 29.07.10 на суму 1201140 грн.(в т.ч. ПДВ 200190 грн.); № 0903145 від 03.09.10 на суму 1734454,56 грн.(в т.ч. ПДВ 289075,76 грн.); № 0909145 від 09.09.10 на суму 1216663,80 грн.(в т.ч. ПДВ 202777,30 грн.); №0913145 від 1.09.10 на суму 355680грн.(в т.ч. ПДВ 59280грн.); № 0923145 від 23.09.10 на суму 2193 782,58 грн.(в т.ч. ПДВ 365630грн.); № 1029145 від 29.10.10 на суму 213408грн.(в т.ч. ПДВ 35568 грн.).

З наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканія плюс»код за ЄДРПОУ 35542787, юридична адреса : м. Запоріжжя, вул. Анголенко,22 було зареєстровано в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Свідоцтва про сплату податку на додану вартість № 100090082 від 18.08.2008року анульовано з ініціативи податкового органу 20.12.10р., на час проведення перевірки визнано банкрутом.

Наведені обставини свідчать, що хоча на даний час ТОВ «Сканія плюс»і припинило свою діяльність, однак на момент укладення договору поставки, здійснення самих поставок товарів та видачі податкових накладних, даний контрагент не тільки був належним чином зареєстрований, а й мав свідоцтво платника податків на додану вартість.

Крім того на формування податкового кредити позивачем вплинули взаємовідносини з ПП «Оріон+»яке також на час проведення перевірки було визнано банкрутом, а свідоцтво платника податку на додану вартість за № 4201165 від 26.02.04р. анулювано 20.12.10р. за ініціативою податкового органу.

Судом встановлено, що позивачем у перевіряємий період до складу податкового кредиту віднесено суму сплаченого ПДВ в розмірі 14308,00грн. при взаємодії із даним контрагентом на підставі податкової накладної № 040110 від 01.04.10р. на загальну суму 85848,98грн. в тому числі ПДВ в сумі 14308,00грн.

Як і в інших випадках, даний контрагент на час укладення договору, поставки товару та надання позивачу податкової накладної був належним чином зареєстрованим та взятий на облік як платник податків на додану вартість.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача, наданих ним під час розгляду справи по суті, встановлено, що досліджені у судових засіданнях податкові накладні та договори укладені позивачем з ТОВ «Арден плюс», «Сканія плюс»та ПП «Оріон +»були досліджені податковим органом під час проведеної перевірки, однак до уваги не брались оскільки на підставі даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжності із даними задекларованими вказаними контрагентами податкових зобовязань та заявленого позивачем податкового кредиту, а тому наявність первинної документації, навіть оформленої належним чином не може слугувати підставою для формування податкового кредиту.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача фактично притягнуто до відповідальності за віднесення сум до податкового кредиту що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами, однак, як вже встановлено судом вище відповідачем під час проведення документальної перевірки не досліджувалось первинних документів на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, усі висновки викладені у акту перевірки ґрунтуються лише на даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податковим органом при здійсненні перевірки не використано усі надані Законом відповідачу права для зясування обстави та встановлення дотримання чи порушення позивачем вимог податкового законодавства по податку на додану вартість.

Крім того п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 ст. 10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Аналогічна позиція, про недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України викладена у Листі ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617.

На відміну від податкового органу, судом під час розгляду справи по суті в повній мірі досліджено всю первинну документацію та встановлено всі можливі обставини в підтвердження товарності укладених між позивачем та ТОВ «Арден плюс», «Сканія плюс»та ПП «Оріон +»договорів. Судом досліджено як самі договори так і податкові накладні, що більш детально описані вище, крім того в судових засіданнях досліджено і специфікації до договорів поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, акти прийому передач та ін., копії усіх цих первинних документів наявні в матеріалах справи, та жодних сумнівів як в суду так і у податкового органу не викликають.

Наведені обставини справи та наявні матеріали справи свідчать, що позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам, у податкового органу відсутні.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що як встановлено під час розгляду справи по суті, податковим органом вже здійснювалось перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.09р. по 31.03.10р., що в повній мірі охоплює період неправомірного, на думку податкового органу формування позивачем податкового кредиту. Вказана обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту перевірки від 08.10.10р. за № 4387/23/222-30262667 (т. 2а.с. 146-183 ).

Суд дослідивши вказаний акт перевірки встановив, що хоча предметом дослідження перевірки і було, в тому числі, правильність формування податкового кредиту позивачем у квітні, травні, вересні та жовтні 2010року, однак жодних порушень Закону України «Про податок на додану вартість»про формування податкового кредиту у ці періоди при взаємовідносинах з ТОВ «Арден плюс», «Сканія плюс»та ПП «Оріон +» податковим органом не встановлено.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000562302 від 02 вересня 2011р. підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000562302 від 02 вересня 2011р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.