Постанова № 20257283, 14.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2011 року письмове провадження           № 2а-8600/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед"

до Київської регіональної митниці

провизнання протиправними та скасування повідомлень форми "Р" від 06.05.2011 року №93 та №94 Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 06.05.2011р. № 93 та № 94, винесених Київською регіональною митницею.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем були винесені протиправні податкові повідомлення форми "Р", якими позивачу незаконно нараховані суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності.

Відповідач проти позову заперечував, вважав оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, прийнятими в результаті перевірки позивача та виявлення порушень ним вимог Законів України "Про Митний тариф України" та "Про податок на додану вартість", просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед" зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.12.2000 р. і є платником податків (код ЄДРПОУ 31241889).

Київською регіональною митницею в період з 16.03.2011 р. по 04.04.2011 р. було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед" законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за кодом УКТ ЗЕД 3926 90 99 90 за ВМД від 25.09.08 №100000007/2008/328920, від 16.05.08 № 100000007/2008/303208, від 23.06.08 №100000007/2008/310130, від 29.07.08 № 100000007/2008/317350.

Перевіркою встановлено, що у зв’язку з порушенням позивачем вимог щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, ним було невірно задекларовано товар –молоковідсмоктувача МОН "АП" за кодом 3926 90 99 90 по якому ставка ввізного мита становить 0%, замість коду 8414 10 80 00 по якому ставка ввізного мита становить 2 %, чим порушено вимоги Законів України "Про Митний тариф України" та "Про податок на додану вартість" в частині визначення бази оподаткування зазначеного товару та призвело до несплати мита в розмірі 1364,17 грн. і податку на додану вартість в розмірі 272,85 грн., про що складено акт від 04.04.2001 р. № н/8/11/100000000/31241889.

Так, відповідач вважав, що оскільки молоковідсмоктувач МОН "АП" приводиться в дію шляхом стиснення та відпускання "груші" (насосу) рукою, тобто є механічним, його класифікація згідно з вимогами УКТ ЗЕД, проводиться у товарній підкатегорії 8414 10 80 00 УКТ ЗЕД.

На підставі акту перевірки, згідно з пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та абз.2 пп. 123.1. ст.123 Податкового кодексу України, відповідачем були винесені податкові повідомлення форми "Р" від 06.05.2011 р. №№ 93 та 94, якими позивачу визначені суми податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), а саме: мито на товари, що возяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності в розмірі 1 705,21 грн. (1 364,17 грн. –основний платіж, 341,04 –штрафні (фінансові) санкції); податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності в розмірі 341,06 грн. (272,85 грн. –основний платіж, 68,21 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погоджуючись з висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки та прийнятими ним рішеннями, позивач, використовуючи право оскарження рішень митних органів, звертався із запереченнями на акт перевірки, а також зі скаргами на оскаржувані рішення до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України в результаті розгляду яких скарги були залишені без розгляду.

Така позиція відповідача є необґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України – це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ч.1 ст.86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

За змістом ч.3 ст.86 Митного кодексу України, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації (далі-ВМД) до оформлення та здійснення митного контролю.

Згідно з п.1.2 Порядку подання документів, які підтверджують право суб’єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 22.06.2006 р. № 514, митне оформлення товарів, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ввізним/вивізним митом, податком на додану вартість або акцизним збором, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування пільг, або за умови сплати всіх належних податків і зборів, установлених законодавством України.

Так, позивачем, враховуючи експертні висновки Київської торгово-промислової палати від 21.02.2003 р. № К-893, від 13.01.2004 р. № К-100, від 25.12.2007 р. № К-4949, відповідно до вимог Порядку, були заповнені ВМД, в тому числі на товар - молоковідсмоктувач МОН "АП" за кодом 3926 90 99 90 та подані до митних органів.

В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа “Під митним контролем” та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації “перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства”.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом “сплачено” та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв’язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Таким чином, при митному оформленні товару спірних питань між Київською регіональною митницею та позивачем з приводу його класифікації та кодування не виникало і відділом контролю митної вартості та номенклатури митниці відповідного рішення не приймалось. Картки відмови у пропуску товару через митний кордон через невірне кодування товару митницею не виносились. Зворотного в акті перевірки не зазначено.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на момент здійснення операцій по ввезенню спірного товару по ВМД від 25.09.08 № 100000007/2008/328920, від 16.05.08 № 100000007/2008/303208, від 23.06.08 № 100000007/2008/310130, від 29.07.08 № 100000007/2008/317350) при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 зазначеного Закону відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні і пересиланні) товарів на митну територію України.

Підпунктом 5.2.5 ст.5 зазначеного Закону України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з п.10.3. Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, які імпортують товари на митну територію Українивідповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування(суми податку, належного до сплати)митним органам.

З акту перевірки судом не вбачається встановлення відповідачем факту порушення позивачем правил надання інформації для розрахунку бази оподаткуваня митним органам та наявності вини позивача у формі умислу, для визначення митницею коду товару за УКТ ЗЕД.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.311 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі –УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ст. 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг, тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов’язань у зв’язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому не мав правових підстав та повноважень для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 06.05.2011р. № 93 та № 94, винесених Київською регіональною митницею, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" Київської регіональної митниці від 06.05.2011р. № 93 та № 94.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Болеар Мед" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.