Постанова № 20255344, 07.12.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/2802/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання Дячуку Д.А.;

з участю:

представника позивача Савчука І.П.;

представника відповідача Зозуляка В.С.

розглянувши адміністративний позов Старожадівського сільського споживчого товариства до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові Старожадівське сільське споживче товариство (далі позивач) просило суд скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області (далі відповідач) від 16.09.2011 року №241429 про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідачем було проведено перевірку щодо додержання позивачем вимог законодавства, що є обов'язковим при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки складено Акт від 09.09.2011 року, відповідно до якого зафіксовано реалізацію двох пляшок горілки "Володар" на загальну суму 49,00 грн., що є нижчою від мінімальної роздрібної ціни. На підставі Акту винесено Рішення від 16.09.2011 року про застосування фінансових санкцій.

Проте позивач вважає, що дане рішення обмежує його права та не відповідає вимогам чинного законодавства. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що згідно накладної №РЧРО-00862 від 23.10.2010року, вартість придбаної у ТОВ "Гал-Леобуд" горілки "Володар", становить 20,00 грн. за ємність - 0,5 л. Те, що у фіскальних чеках підприємства вказано про продаж горілки є помилкою програмування, про що було зазначено у поясненнях та запереченнях. Позивач зазначає, що мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки горілки "Володар", міцністю 40%, становить 26,1 грн., реалізація ж вказаного товару фактично не проводилась взагалі. Із пояснень продавця, інвентаризаційного опису товаро-матеріальних цінностей та акту дооцінки залишків горілчаних та коньячних виробів, станом на 05.08.2011 року у магазині не було в наявності горілки "Володар", що підтверджує помилковість вибиття продавцем магазину чеку по продажу вказаної горілки.

Окрім того, на виконання рішення Панківської сільської ради №134, позивач не торгує алкогольними напоями до 10 год. 00 хв., а як вбачається із звіту продажу товарів по магазину, горілку продано о 07 год. 32 хв.

Також позивач посилається на те, що його не було повідомлено про місце, дату та час розгляду матеріалів перевірки, що позбавило його можливості надати пояснення та заперечення і тому обставини на які він посилається в позові не були зясовані, оскільки справа розглянута за його відсутності.

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 18.11.2011 року подав до суду заперечення в яких зазначив наступне.

09.09.2011 року було проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Під час вибіркової перевірки книги обліку розрахункових операцій №2410000694 встановлено, що 21.08.2011 року позивачем реалізовано дві пляшки грілки "Володар", місткістю 0,5 л. за ціною 24,50 грн. за пляшку, що є порушеннм вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», оскільки згідно розрахунку мінімальна ціна повинна становити 26,1 грн. за пляшку.

Твердження позивача про те, що фактична реалізація вказаного товару не проводилась, не відповідає дійсності. Крім того, час здійснення продажу горілки "Володар" о 07 год. 30 хв. підтверджує лише факт порушення режиму роботи підприємства.

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей датовано 24.03.2011 року, а дооцінку залишків горілчаних та коньячних виробів проведено 05.08.2011 року, тому ці документи не можуть підтверджувати відсутність певного виду алкогольних напоїв станом на 21.08.2011 року, адже могли бути придбані пізніше вказаних дат.

Натомість, розрахункова операція з продажу 21.08.2011 року горілки «Володар», місткістю 0,5л. за ціною 24,5грн. проведена через реєстратор розрахункових операцій, тобто мало місце реєстрація продажу товару. У випадку ж помилкової реєстрації продажу товару та помилково проведеної через РРО суми розрахунку, матеріально-відповідальна особа складає відповідний акт, однак позивачем такий акт не складено, а тому продаж товару відбувся та має свої юридичні наслідки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволені відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 №573585, позивач з 12.12.1991 року зареєстрований Сторожинецькою районною Державною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа (а.с. 6). Згідно довідки №6 про включення до ЄДРПОУ видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля в не в спеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами; роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами; діяльність барів (а.с. 7). Позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі Ліцензії серії АГ №386392, яку отримано 31.01.2011 року на підставі рішення №32/17-160, строк дії ліцензії до 06.02.2012 року (а.с. 10).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2011 року о 14 год. 20 хв., під час проведення перевірки магазину-кафе №108 за адресою вул. Головна, 63, с. Панка, Сторожинецького району Чернівецької області, що належить Старожадівському сільському споживчому товариству, працівниками РУ Департаменту САТ ДПА України в Чернівецькій області встановлено, що 21.08.2011 року позивачем реалізовано дві пляшки горілки "Володар", місткістю 0,5 л., за ціною 24,5 грн. за пляшку, про що складено Акт №118/32/05591193 від 09.09.2011 року про результати проведення фактичної перевірки з питань дотримання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 12-13).

Перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_3.

Продавцем ОСОБА_3 надано письмове пояснення з приводу вчиненого порушення, де вказано, що 21.08.2011року згідно фіскального чека за №2422 було продано дві пляшки горілки "Володар", місткістю 0,5 л. за ціною 24,5 грн. за пляшку та пояснюється це тим, що вартість даної горілки "Володар", місткістю 0,5 л. не було змінено (а.с. 51).

На підставі Акту перевірки №118/32/05591193 від 09.09.2011 року винесено Рішення про застосування фінансових санкцій від 16.09.2011 року № 241420, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 5000,00 грн. (а.с. 14).

Під час розгляду даної адміністративної справи було допитано в якості свідків продавця магазину - ОСОБА_3 та головного бухгалтера Старожадівського сільського споживчого товариства - ОСОБА_4. У своїх показах, свідки зазначили, що 21.08.2011року горілка "Володар" в магазині була відсутня, а тому не могла реалізовуватись.

Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року № 481 (далі Закон України № 481) визначено основні засади регулювання державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону Україну № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Згідно до ч. 4 ст. 17 Закону Україну № 481 Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 1 Постанови від 30 жовтня 2008 р. N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Таким чином вартість однієї пляшки горілки «Володар», місткістю 0,5л. з розрахунку (мінімальна роздрібна ціна за 1л. 100-відсоткового спирту, грн. х міцність х місткість): 100 (130,5 х 40 х 0,5) :100, становить 26,1 грн.

Однак в порушення даної норми, позивачем 21.08.2011року було реалізовано дві пляшки горілки "Володар", місткістю 0,5 л. за ціною24,50 грн. за пляшку.

Твердження позивача про те, що фактична реалізація вказаного товару не проводилась та те, що у фіскальних чеках підприємства помилково вказано про продаж горілки "Володар" не відповідає дійсності з наступного.

В обґрунтування того, що горілка "Володар" на момент проведення перевірки, була відсутня в магазині, позивач звертав увагу суду на Акт дооцінки залишків горілчаних та коньячних виробів станом на 05.08.2011 року по магазину №108 (а.с18), та на інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 24.03.2011 року (а.с.19-37). Як вбачається із вказаних документів, в них дійсно відсутня горілка "Ворлодар", проте, враховуючи той факт, що порушення вчинено 21.08.2011 року, суд вважає, що зазначені докази не підтверджують того, що на день вчинення порушення у позивача була відсутня в реалізації горілка "Володар".

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за результатами якого складено інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 24.03.2011 року так і під час складання Акту дооцінки залишків горілчаних та коньячних виробів станом на 05.08.2011 року по магазину №108, до складу комісії входила та була присутня продавець ОСОБА_3, що засвідчується її підписом.

Тому, оцінивши покази свідка - продавця магазину ОСОБА_3, про те що 21.08.2011року горілка "Володар" в магазині не реалізовувалась та була відсутня, суд ставить під сумнів їх достовірність, оскільки Акт перевірки №118/32/05591193 від 09.09.2011року підписаний нею без зауважень, а також нею надано письмові пояснення від 09.09.2011року де підтверджується факт здійснення 21.08.2011року реалізації горілки "Володар", місткістю 0,5 л. за ціною 24,50 грн. та пояснювалось це тим, що вартість цього виду горілки не було змінено.

З приводу посилання позивача на те, що на виконання рішення Панківської сільської ради №134 (а.с.38) реалізація алкогольних напоїв до 10 год. 00 хв. у магазині не здійснюється, а горілку продано о 07 год. 32 хв., то суд вважає, що даний доказ є неналежним, оскільки не стосується предмету доказування, тому суд не бере його до уваги.

Щодо тверджень позивача про помилку в кодуванні, то таке спростовується положеннями п.п. 4.8 п. 4 "Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 р. N 614, де зазначено, що акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій. За умови такого акту, реєстрація продажу товару вважається такою, що не відбулась, сума розрахунку не оподатковується, продаж товару не може вважатись юридичним фактом та не несе за собою відповідних наслідків.

Однак позивачем такого акту на підтвердження помилкового вибиття чеку по продажу вказаної горілки не складено, що підтвердилось з показів свідка ОСОБА_4, розрахункова операція підтверджується розрахунковим документом, тому суд вважає, що факт продажу горілки "Володар", місткістю 0,5 л. за ціною 24,50 грн. мав місце та є доведеним.

Щодо тверджень позивача що його не було повідомлено про місце, дату та час розгляду матеріалів перевірки то такі обставини не відповідають дійсності з наступного.

В частині третій акту перевірки №118/32/05591193 від 09.09.2011 року зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику позивача пропонується прибути 12.09.2011року за адресою м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200А. Вказаний акт підписано 09.09.2011 року без зауважень, примірник якого отримано позивачем.

Таким чином суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду матеріалів перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд приходить до висновку, що Рішення про застосування фінансових санкцій від 16.09.2011 року № 241420 не суперечать вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для його скасування немає.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень довів належним чином правомірність прийнятого рішення, в той час як позивач не надав достатніх та належних доказів зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 70, 71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 12 грудня 2011року.

Суддя В.О. Григораш