Постанова № 20249627, 06.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

06 грудня 2011 р. № 2а- 7367/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Таран О.В., Ізюмська О.В.,

представник відповідача - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить з урахуванням уточнень визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо викладення в акті перевірки від 29.04.2011 року № 1375/1800/35702051 позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" висновків щодо встановлення порушень ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торха" з постачальником матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" код 3719153; скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 31.05.2011 року № 0000091800.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29.04.2011 року головним державним податковим ревізором інспектором відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Харченко С.І. було складено акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торха" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енергія 2010" за період з 16.08.2010 р. по 28.02.2011 р. На думку позивача дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова по викладенню необґрунтованих висновків в акті перевірки є протиправними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енергія 2010" за період з 16.08.2010 р по 28.02.2011 р., результати якої оформлені актом № 1375/1800/35702051 від 29.04.2011 року. Перевіркою встановлено наявність взаємовідносин ТОВ "Торха" з ТОВ "Енергія 2010", внаслідок чого встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операції та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Торха" з постачальником матеріалів ТОВ "Енергія 2010"; п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено дані, відображені ТОВ "Торха" у деклараціях з податку на прибуток за період ІV квартал 2010 року в частині валових витрат - на суму 199288, 00 грн., в частині валового доходу - на суму 213576,00 грн.; п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Торха" завищено базу оподаткування в результаті ознак нікчемного правочину на суму 256290,00 грн., відповідно завищено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 42715,00 грн., у тому числі: у жовтні 2010 року на суму 20539,00 грн., у грудні 2010 року на суму 22176,17 грн; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті ознак нікчемного правочину на суму 239142,00 грн., відповідно завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 39857,00 грн., а саме за місяцями: грудень 2010 року - 18217,00 грн., січень 2011року - 21640,00 грн; п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ "Енергія 2010", які не пов'язані з власною господарською діяльністю у сумі 10375,00 грн. за лютий 2011 року. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0000091800 від 31.05.2011 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енергія 2010" за період з 16.08.2010 р. по 28.02.2011 р., результати якої оформлені актом № 1375/1800/35702051 від 29.04.2011 року. Підставою для проведення даної перевірки як в наказі від 22.04.2011р. №911, так і акті, складеному за результатами цієї перевірки зазначено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.78 Податкового кодексу України.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок врегульовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав передбачених ст.78 зазначеного кодексу.

Оглянувши копію наказу від 22.04.2011 р. № 911, на підставі якого, як вказано в акті перевірки від 29.04.2011р., було проведено перевірку позивача, суд відзначає, що в наказі зазначено провести позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торха" за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року. Термін проведення перевірки з 27.04.2011 р.

Однак, в акті ж перевірки від 29.04.2011р. за №1375/1800/35702051 зазначено, що проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Торха" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енергія 2010" за період з 16.08.2010 р по 28.02.2011 р. Тобто, перевірка позивача була проведена на підставі наказу від 22.04.2011р. №911, в якому зазначено зовсім інший період за який необхідно провести таку перевірку.

Також суд звертає увагу на положення п.78.1.1. Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 12.03.2011 року № 2442/7/23-514 ДПІ у Київському районі м. Харкова повідомило державні податкові інспекції в районах та містах Харківської області, в тому числі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а саме було проведено перевірку ТОВ "Енергія 2010", що є контрагентом ТОВ "Торха".

Відповідно до ст.78 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова повинна була надіслати позивачу письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень, однак на неодноразову вимогу суду надати такий запит ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова в судове засідання запит не надала.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів додержання порядку проведення позапланової виїзної перевірки передбаченого пп.78.1.1 ст.78Податкового кодексу України.

Також суд звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2011 року головним державним податковим ревізором інспектором відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету Харченко С.І. було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торха" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енергія 2010" за період з 16.08.2010 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої складений акт від 29.04.2011р. за №1375/1800/35702051.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Торха", а саме: порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Торха" з постачальником матеріалів ТОВ "Енергія 2010" код 37191535; п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями в результаті чого завищено дані, відображені ТОВ "Торха" у деклараціях з податку на прибуток за період ІV квартал 2010 року в частині валових витрат - на суму 199288, 00 грн., в частині валового доходу - на суму 213576,00 грн; п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями ТОВ "Торха" завищено базу оподаткування в результаті ознак нікчемного правочину на суму 256290,00 грн., відповідно завищено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 42715,00 грн., у тому числі: у жовтні 2010 року на суму 20539,00 грн., у грудні 2010 року на суму 22176,17 грн; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті ознак нікчемного правочину на суму 239142,00 грн., відповідно завищено податковий кредит по ПДВ у сумі 39857,00 грн., а саме за місяцями: грудень 2010 року - 18217,00 грн., січень 2011року - 21640,00 грн; п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ зі змінами та доповненнями, до складу податкового кредиту включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ "Енергія 2010", які не пов'язані з власною господарською діяльністю у сумі 10375,00 грн. за лютий 2011 року.

На підставі акту перевірки від 29.04.2011р. за №1375/1800/35702051 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000091800 від 31.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання у розмірі 10376 грн.

З дослідженого акту перевірки 29.04.2011р. за №1375/1800/35702051 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті перевірки вищезазначених порушень, слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Енергія 2010». Даний висновок зроблений відповідачем на підставі акту перевірки від 09.03.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної позапланової перевірки приватного ТОВ «Енергія 2010»з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торха" займається наступними видами діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, адвокатська діяльність, нотаріальна та інша юридична діяльність.

Відповідно до договору №01/09-1 від 01.09.2010р. укладеного між ТОВ "Торха" та ТОВ «Беркат 95»позивач здійснював постачання на ТОВ «Беркат 95»дизельне паливо, які в свою чергу отримало від ТОВ «Енергія 2010».(а.с.83).

На підставі вказаної угоди ТОВ «Торха»були виписані наступні видаткові накладні: № РН-0000102 від 27.10.2010 р., № РН-0000122 від 29.12.2010 р., № РН-0000123 від 29.12.2010 р. (а.с.87-89) та податкові накладні: № 441 від 27.10.2010 р., №532 від 29.12.2010 р., №531 від 29.12.2010 р. (а.с.90-92).

В рахунок оплати позивач за реалізований товар отримано від ТОВ «Беркат 95»грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.93- 97).

Також, між ТОВ «Енергія 2010»та ТОВ "Торха" було укладено договір № НР49 від 01.10.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ «Енергія»поставляло на адресу позивача нафтопродукцію (а.с.98).

На виконання умов угоди № НР49 від 01.10.2010 року були виписані наступні видаткові накладні: № РН05-01/1 від 05.01.2011 р., № РН22-12/ від 22.12.2010 р., № РН01-10/3 від 01.10.2010 р. (а.с.100-102) та податкові накладні: №10 від 05.01.2011 р., №300 від 22.12.2010 р., № 74 від 01.10.2010 р. (а.с. 103-105).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Енергія 2010»проводились у безготівковій формі, згідно банківських виписок.

Також, суд звертає увагу на те, що у позивача були ресурси для зберігання нафтопродуктів та розпорядження ними для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується договором № 1/12 від 01.12.2009 року укладеного між ВАТ «Трест Житлобуд - 1»- Орендодавець та ТОВ «Торха»- Орендар за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно (паливно роздавальні колонки, ємкасті) та приміщення загальною площею 22,5 кв.м. (а.с.112).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутність ТТН на перевезення нафтопродуктів у позивача не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції, оскільки в судовому засіданні було встановлено і підтверджене наявними в матеріалах справи доказами, що договір № НР49 від 01.10.2010 року між позивачем та ТОВ "Енергія 2010" мав реальне настання.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ «Енергія 2010»підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с. 100-111).

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договір, укладений між позивачем та ТОВ «Енергія 2010», виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, оскільки правовідносини між ТОВ "Торха" та ТОВ "Енергія 2010" виникли ще у 2010 році, суд звертає увагу на те, що вимоги до виникнення права у платника податку на віднесення сум до податкового кредиту, до податкової накладної були визначенні п.1.6, 1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закона України "Про податок на додану вартість" (у редакції закону від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торха" та ТОВ «Енергія»належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ «Енергія 2010»був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Енергія 2010»є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінального переслідування.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Крім того, ч.3 ст.228 ЦК України передбачено, що в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що вказаний правочин визнаний недійсним.

Навпаки, суд, дослідивши договір між позивачем та ТОВ «Енергія 2010», вважає, що він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджено всі істотні умови і досягнута домовленість щодо його виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані та оплачені, договір між позивачем і ТОВ «Енергія 2010»мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Щодо висновку відповідача викладеному в акті перевірки від 29.04.2011 р. про встановлення порушень ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торха" з постачальником матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010"у перевіряємому періоді суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справу, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

З огляду на приписи наведених вище норм права, суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Так, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки від 29.04.2011 р. №1375/1800/35702051, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торха" з постачальником матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення -рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо викладення в акті перевірки від 29.04.2011 року № 1375/1800/35702051 позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торха" висновків щодо встановлення порушень ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Торха" з постачальником матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія 2010" код 3719153.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 31.05.2011 року № 0000091800.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 12 грудня 2011р.

Суддя С.О. Чудних