Постанова № 20244763, 01.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4030/2011

01 листопада 2011 року 10год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Тарасюк Р.В.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеагроспецмонтаж» (далі - ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011р. №0001302342/0 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 101113,75грн. (80891,00грн. за основним платежем, 20222,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 11.04.2011р. №0001312342 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 80890,00грн. (64712,00грн.- за основним платежем, 16178,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлений адміністративний позов та пояснила суду, що під час проведення перевірки працівникам податкового органу були надані всі первинні документи, що ними вимагалися, у тому числі договори, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних робіт. Пояснила, що 28.09.2010р. між ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» (генпідрядник) та ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №245 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву загальноосвітньої школи I-III ступенів в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області. Терміном виконання робіт визначено грудень 2010р. Вказані роботи були виконані субпідрядником та прийняті генпідрядником, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 388275,10грн., в т.ч. ПДВ 64712,52грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 388275,10грн., в т.ч. ПДВ 64712,52грн. Стаття 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлює додаткових обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості послуг субпідряду. Відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна, оформлена належним чином, є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, валові витрати сформовані позивачем з дотриманням вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а податковий кредит позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 11.10.2011р., 24.10.2011р. та 01.11.2011р. в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд жодного разу не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином. Заперечень на адміністративний позов до суду від податкового органу теж не надходило.

Судом не визнавалася обовязковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» за грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 28.03.2011р. №356/23-100/00910699 (а.а.с.7-9).

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем:

-пп.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 80890,65грн., у т.ч.: IVкв. 2010р. - 80890,65грн.;

-пп.7.4.1, п.п.7.4.4., п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту на суму 64712,52грн., у т.ч.: грудень 2010р. - 64712,52грн.

На підставі акта перевірки від 28.03.2011р. №356/23-100/00910699 ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. №0001302342, яким ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 101130,75грн. (у т.ч. 80891,00грн. за основним платежем, 20222,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. №0001312342 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 80890,00грн. (64712,00грн.- за основним платежем, 16178,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.а.с.10-11).

ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» скористалось правом на адміністративне узгодження визначених сум податкових зобовязань та 21.04.2011р. оскаржило прийняті податкові повідомлення-рішення до ДПА в Рівненській області (а.а.с.12-14). Рішенням ДПА в Рівненській області від 17.06.2011р. №11945/25-16/247 про результати розгляду первинної скарги скарга позивача залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін (а.а.с.18-21).

24.06.2011р. позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення до ДПА України (а.а.с.15-17). Рішенням ДПА України від 26.08.2011р. №15467/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги скарга позивача залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін (а.а.с.22-23).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 06.07.2009р., види діяльності підприємства за КВЕД: 45.21.1 будівництво будівель, 45.34.0 інші монтажні роботи, 45.21.4 будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання, 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу, 51.54.0 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, 45.33.3 газопровідні роботи. Підприємство взяте на облік в органах державної податкової служби 24.07.1997р. за №038/0011, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.07.2009р. №100255379, виданого ДПІ у м.Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 009106917169. Будівництво будівель, інші монтажні роботи ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» здійснює на підставі ліцензії серії АВ №479835, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на період з 28.07.2009р. по 28.07.2014р. (а.а.с.7, 29-31,147-150).

28.09.2010р. між Головним управлінням з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА (замовник) та ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» (підрядник) було укладено договір підряду №16/234 на виконання комплексу робіт по обєкту «Будівництво загальноосвітньої школи I-III ступенів в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області». Загальна вартість робіт за чинним договором, яка підлягає оплаті, визначається на підставі динамічної ціни, яка не може перевищувати загальної вартості робіт по договору і становить 23544050,00грн., крім того ПДВ 4708810,00грн., всього 28252860,00грн. Розділ6 вказаного договору передбачає можливість залучення до виконання робіт, передбачених договором, субпідрядників (а.а.с.155-161).

Для виконання окремих робіт за договором від 28.09.2010р. №16/234 ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» було залучено субпідрядника ТзОВ «Фірма «Гольфстрім».

Так, 28.09.2010р. між ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» (генпідрядник) та ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» (субпідрядник) був укладений договір субпідряду №245 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на обєкті: «Будівництво загальноосвітньої школи I-III ступенів в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області». Договірна ціна за цим договором є динамічною і формується відповідно до ДБН Д.1.1.-1.1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Розрахунок вартості договірної ціни є невідємною частиною договору. (а.а.с.24-26). За вказаним розрахунком вартість робіт складає 480209,00грн., у т.ч. ПДВ 80035,00грн.(а.с.27). Згідно з договором субпідрядник має право залучати до виконання робіт третіх осіб та використовувати матеріали, придбані за власний рахунок.

Вказані роботи були виконані ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» та прийняті ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж», що підтверджується наступними документами: актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2010р. на загальну суму 388275,10грн., в т.ч. ПДВ 64712,52грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за грудень 2010р. на загальну суму 388275,10грн., в т.ч. ПДВ 64712,52грн. (а.а.с.32-110).

За вказаною господарською операцією ТзОВ «Гольфстрім» для позивача було виписано податкову накладну від 31.12.2010р. №94 на загальну суму 388275,10грн., у т.ч. ПДВ- 64712,52грн. (а.с.28).

Вказана податкова накладна включена ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» до реєстру отриманих податкових накладних (а.а.с.136-138).

Розрахунок ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.12.2010р. №34129, від 24.12.2010р. №34266, від 12.01.2011р. №58, від 27.01.2011р. №170, від 27.01.2011р. №157, від 28.01.2011р. №239 (а.а.с.121-126).

На підставі вищевказаних документів витрати у сумі 323562,60грн. включено позивачем до складу валових витрат за IV кв. 2010р., податок на додану вартість у сумі 64712,52грн. - до податкового кредиту за грудень 2010р. (а.а.с.127-135).

13.12.2010р. у встановленому порядку було складено та підписано акт готовності обєкта до експлуатації №490, згідно з яким вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації обєкт Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня на вул.Шкільній в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області (а.а.с.162-164).

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, одними з основних видів діяльності ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» є будівництво будівель та інші монтажні роботи.

У ході судового розгляду встановлено, що ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» було залучене позивачем як субпідрядник для виконання будівельно-монтажних робіт на обєкті: «Будівництво загальноосвітньої школи I-III ступенів в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області», що є складовою будівельних робіт, які ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» як генпідрядник зобовязалося виконати для Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА.

Згідно зі ст.838 Цивільного кодексу України генпідрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обовязку.

Таким чином, залучення позивачем субпідрядника не суперечить нормам чинного законодавства та, крім того, як зазначалося судом вище, було передбачене у договорі генпідряду.

Виконання позивачем для Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА підрядних робіт, обумовлених договором від 28.09.2010р. №245, підтверджується актом готовності обєкта до експлуатації від 13.12.2010р. №490, згідно з яким вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації обєкт Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня на вул.Шкільній в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області (а.а.с.162-164).

Таким чином, залучення ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» як субпідрядника ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» під час виконання будівельних робіт для Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА було господарською необхідністю для позивача, спрямованою на виконання господарських зобовязань перед останнім та на отримання прибутків.

Відповідно до положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат: витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час); суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом акта перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не встановлено ні факту продажу товарів (робіт, послуг) за заниженими цінами, ні того факту, що ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» та ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» є пов'язаними особами, та що першим останньому виплачувалася винагорода чи інші види заохочення за відсутності підтвердження компенсації за фактично надану послугу.

Що ж стосується витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то ст.11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки, валові витрати та податковий кредит, сформовані ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» по господарським операціям з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім», підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, податковою накладною, платіжними дорученнями. Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що господарські операції, вчинені ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім», підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку й підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Крім того, підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачені обовязкові вимоги до змісту податкової накладної.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок№165), встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Пунктом 2 Порядку №165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з акта перевірки від 28.03.2011р. №356/23-100/00910699, посадовими особами податкового органу не встановлено фактів скасування реєстрації платником податку на додану вартість контрагента позивача на момент вчинення правочину.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент вчинення правочинів контрагент позивача ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також був зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав ліцензію на господарську діяльність із створення обєктів архітектури, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №630026, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №451244 від 29.03.2010р., свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №10032116 (бланк серії НБ №104125), ліцензією серії АВ №558375, виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області 26.10.2010р. (а.а.с.144-146, 151-154).

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

За змістом акта перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, господарські операції ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» оформлені документами, яких, на думку податкового органу, недостатньо, з огляду на неспроможність контрагента позивача здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку останнього. Відповідач вказує на те, що за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи АІС «РПП» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які вказаний субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Суд критично оцінює посилання податкового органу в акті перевірки від 28.03.2011р. №356/23-100/00910699 на акт виходу від 18.03.2011р. №76/23-100, з якого вбачається відсутність ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» за юридичною адресою, оскільки вказаний акт виходу складено працівниками податкового органу у березні 2011 року, в той час як господарські операції позивача з вказаним контрагентом та формування першим податкового кредиту і валових витрат за такими операціями відбулися у грудні 2010 року.

Так само не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати при цьому фінансові санкції.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обовязку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

За таких обставин, ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» не може нести відповідальність ні за несплату податків, неподання звітності його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, вказаних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, в акті перевірки від 28.03.2011р. №356/23-100/00910699 податковий орган аналізує взаємовідносини ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» з ТзОВ «ФОРУМ ГРУП 2005», які, на думку відповідача, не спричинили реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Проте, з вказаного акта перевірки не вбачається звязку ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ТзОВ «ФОРУМ ГРУП 2005», оскільки позивач у перевіреному періоді жодних господарських операцій з вказаним товариством не здійснював.

Висновки ДПІ у м.Рівне ґрунтуються на тому, що у грудні 2010 року для виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по обєкту «Будівництво загальноосвітньої школи I-III ступенів в с.Познань Рокитнівського району Рівненської області» ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» використало матеріали, які, як зазначено в акті перевірки, придбані у ТзОВ «ФОРУМ ГРУП 2005». Проте, податковим органом не досліджено та не доведено, що саме ці матеріали були включені у вартість виконаних будівельних робіт згідно з актами форми №КБ-2в за грудень 2010 року, загальна сума яких склала 388275,10грн., у т.ч. ПДВ 64712,52грн. Загальну суму виконаних робіт формують різні статті витрат, а саме: вартість матеріалів, виробів та конструкцій; заробітна плата; вартість експлуатації машин та механізмів; загальновиробничі витрати; витрати, повязані з відрядженнями працівників; адміністративні витрати; податки. Збори та інші обовязкові платежі. У загальній сумі вартості виконаних робіт стаття «вартість матеріалів, виробів та конструкцій» ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» згідно з актами форми «КБ-2в за грудень 2010 року складає 20144,16грн. А тому висновки податкового органу про те, що придбані ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» у ТзОВ «ФОРУМ ГРУП 2005» матеріали були використані ТзОВ «Фірма «Гольфстрім» при виконанні будівельно-монтажних робіт для позивача згідно з договором субпідряду від 28.09.2010р. №245, є безпідставними та хибними.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з ч.1-5 ст.203 полягають, зокрема, у наступному: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає нікчемності правочину, вчиненого ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ТзОВ «Фірма «Гольфстрім». Жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочину, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства, відповідачем суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011р. №0001302342/0 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 101113,75грн. (80891,00грн. за основним платежем, 20222,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 11.04.2011р. №0001312342 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 80890,00грн. (64712,00грн.- за основним платежем, 16178,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), у той час як ТзОВ «Рівнеагроспецмонтаж» спростовано належними та допустимими доказами підстави їх прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 11.04.2011р. №0001302342/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 101130,75грн. (80891,00грн. - за основним платежем, 20222,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 11.04.2011р. №0001312342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 80890,00грн. (64712,00грн. - за основним платежем, 16178,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.