Постанова № 20243778, 03.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7839/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Протас О.М.

за участю: представника позивача -Недбайло Ю.П.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз "до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю " Прогрес - Нафтагаз "звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс - 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року згідно постанови про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області. За результатами перевірки складено акт № 6170/23-209/24566930 від 22 серпня 2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0008602301/2870 від 08.09.2011 року, № 0008622301/2871 від 08.09.2011 року, які як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, надавши письмові заперечення на адміністративний позов, вважає, що рішення прийняті правомірно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" (ідентифікаційний код 34917810) відповідно до копії свідоцтва Серії А00 № 682239 зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як юридична особа. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс - 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року згідно постанови про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення:

- пп. 7.2.6. п.7.2. пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму сумі 25 197,00 грн.

- пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.1, пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334 (надалі Закон №334) в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 31495,5 грн.

За результатами перевірки складено акт № 6170/23-209/24566930 від 22.08.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0008602301/2870 яким визначено зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 31495,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7873,88 грн., № 0008622301/2871 визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 20030 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5007,5 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень Кременчуцької ОДПІ від 08.09.2011 року № 0008602301/2870, № 0008622301/2871.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов'язань суд встановив наступне.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення № 3675/003675 від 15.08.2011 року, наказ № 4217 від 15.08.2011 року, суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Кременчуцькою ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення: пп. 7.2.6. п.7.2. пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму сумі 25 197,00 грн., п. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.1, пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334 в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 31495,5 грн., а саме по взаємовідносинах ТОВ Прогрес - Нафтагаз з ПП "Асіст" та ПП "Астелікс - 2007" встановлено придбання мазуту М100 та сировини нафтобітумної на загальну суму 67179,00 грн., бензину А - 76 на загальну суму 84000,00 грн., проте контрагенти за юридичною адресою відсутні, первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, що засвідчують здійснення господарської діяльності відсутні.

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100264647 від 25.01.2010 року.

Вид діяльності за КВЕД оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля пальним, інші види оптової торгівлі, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, ізоляційні роботи, діяльність таксі.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон України "Про ПДВ"), чинному на момент виникнення спірних правовідносин, визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз" укладено усний договір з ПП "Асіст" відповідно до якого придбано мазут М 100 та сировину нафтобітумну за загальну суму 67179,00 грн. отримано видаткову накладну від 24.07.2008 року № РН -2407-2, видаткову накладну від 01.09.2008 року № РН -0109-1 та податкові накладні від 24.07.2008 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видом діяльності ПП "Асіст" є будівництво будівель, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля паливом.

Позивачем не надано документів на підтвердження реальності даного договору, та доказів які б свідчили про мету отримання прибутку від даних господарських операцій, відсутні докази поставки товарів, робіт та укладення угод з настання реальних насідків.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідну до їх суті, в не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, позивачем не підтверджено належними первинними документами та не надано доказів щодо реального отримання послуг від контрагента ті їх зв'язку з господарською діяльністю.

Відповідно до договору № 26/06-01 від 26 червня 2010 року укладеного між ПП "Астелікс - 2007" та позивачем про придбання бензину А - 76 на загальну суму 84000,00 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видом діяльності ПП "Астелікс - 2007" є розбивання та здійснення будівель, земляні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво інших споруд.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з вийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, й відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України. Міністерства транспорт) та зв'язку України. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N281/171/578/155 який зареєстрована в Мін'юсті 2 вересня 2008 року за N805 15496 .

Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів крім цього вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 Інструкції визначено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 та ГОСТ 27352-87.

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в актоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно - транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 0С відповідно до ГОСТ 3900. Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно- масовим методом.

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою ті підписом керівника підприємства (організації). Нафта та нафтопродукти мають зберігатись відповідно до вимог ДСТУ 4454.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Інструкції, нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання. Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється. Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформляються ТТН у чотирьох примірниках з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу; Четверній примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і фактура за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Підпунктом 8.4 пунктом 8 Інструкції визначено, що приймання та здавання нафтопродукту здійснюється у разі наявності паспорта якості на залишок нафтопродукту в резервуарі, який підтверджує його відповідність вимогам нормативних документів. Приймання і здавання нафтопродуктів у резервуарах здійснюється вповноваженими представниками вантажовідправника та вантажоодержувача не раніше ніж після двогодинного відстоювання. Вантажоодержувач у присутності вантажовідправника перевіряє закриття і герметичність видаткових ті інших засувок резервуарів, що технологічно сполучені з приймальною лінією, пломбує їх та відображає це в журналі реєстрації пломб.

Відповідно до ст. 14 Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" та ст. 13 Закону України "Про підтвердження відповідності" постачальник зобов'язаний реалізувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Переліком продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженим наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики за № 28 від 01.02.2005 року, визначено, що нафтопродукти підлягають обов'язковій сертифікації.

Ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчинюється відповідний запис.

Згідно акту перевірки документів первинного обліку, які б підтверджували фактичний рух нафтопродуктів від постачальників до позивача надано не було ні під час перевірки ні в судове засідання, докази що документи вилучалися відсутні.

Згідно пп. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час оподатковуваних операцій), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Також відповідно до пп. 7.4.4, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.5 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд звертає увагу на необґрунтованість та економічно недоцільність продажу товару, яке слідує з наданих документів. Так, придбані на підставі усного договору мазут М-100 на загальну суму 31000,00 грн. і сировину нафтобітумну на суму 36179,00 грн. у ПП "Асіст" були реалізовані ТОВ "Вік Трейд" за ціною 3200,00 грн. Придбаний у "Астелікс - 2007" бензин А - 76 на загальну суму 84000,00 грн. був реалізований ТОВ "Моноліт Захід" за ціною 84370,00 грн.

При цьому на видаткових накладних, що є доказами отримання товару представниками "Астелікс - 2007" , ПП "Асіст" відсутня інформація щодо перевізника, отримувачів товару за довіреністю.

Щодо взаємовідносин з ПП "Астелікс - 2007" суд зазначає наступне.

Відповідно до накладної № РН -0107-5 на суму 84000,00 грн. від 01 липня 2010 року позивач отримав бензин А-76 проте податкова накладна № 5071 сформована 05.07.2010 року, платіжне доручення №15 від 05 липня 2010 року, разом з тим рахунок № СФ -0507-1, інформацію щодо зберігання та транспортування бензину надано не було.

Посилання представника позивача на подальший продаж бензину А -76 ТОВ "Моноліт Захід" суд оцінює критично, оскільки позивачем надані до суду рахунок фактура № ПР-0000008 від 1 липня 2010 року, видаткова накладна від 01 липня 2010 року та акт прийому передачі від 1 липня 2010 року в той час коли фактично ТОВ "Прогрес - Нафтагаз" отримала зазначений бензин від "Астелікс - 2007" 05 липня 2010 року.

Позивачем не надано доказів реальності укладених договорів з ПП "Асіст" та "Астелікс - 2007", використання придбаного товару у господарській діяльності та мети настання реальних наслідків та мети отримання прибутку від зазначених операцій, крім того відсутні документи щодо фактичного зберігання, руху нафтопродуктів.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення винесені Кременчуцькою ОДПІ прийняті у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес - Нафтагаз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко