Постанова № 20243632, 03.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8078/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Миргородського міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття, -

В С Т А Н О В И В:

Миргородський міськрайонний центр зайнятості13 жовтня 2011 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в сумі 1 951 грн. 83 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Миргородським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якої встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був членом особистого селянського господарства та протягом останніх 12 місяців, що передували початку безробіття, перебував у трудових відносинах 19 тижнів. З огляду на зазначене, позивач дійшов висновку, що гр. ОСОБА_1 безпідставно отримано допомогу у звязку з безробіттям в розмірі 1 951 грн. 83 коп., у звязку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 28).

Відповідач в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги Миргородського міськрайонного центру зайнятості визнає в повному обсязі. Справу просив розглядати без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 35).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відтак, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 19.05.2011 року та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_1 зареєстровано в Миргородському міськрайонному центрі зайнятості як шукаючого роботу. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с. 14).

Наказом директора Миргородського МЦЗ від 19.05.2011 року НТ110519 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с. 15).

Миргородським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

В ході проведення перевірки позивачем виявлено, що термін перебування відповідача в трудових відносинах протягом останніх 12 місяців, що передували початку безробіття, склав 19 тижнів. Крім того, встановлено, що гр. ОСОБА_1 є членом особистого селянського господарства, а отже на має права на отримання статусу безробітного та допомоги у звязку з безробіттям (а.с. 7-8).

Наказом від 17.08.2011 року НТ110817 відповідача знято з обліку в центрі зайнятості з 17.08.2011 року на підставі п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю (а.с. 16).

За період з 19.05.2011 року по 08.08.2011 року відповідачем отримано допомогу у звязку з безробіттям в загальному розмірі 1 951 грн. 83 коп. (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі по тексту - Закон № 1533-ІІІ) визначено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Миргородським міськрайонним центром зайнятості 17.08.2011 року за № 28 складено інформацію щодо розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 7).

В описовій частині вказаного документа позивачем зазначено, що працівниками центру зайнятості виявлено факт відсутності підстав для надання гр. ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати допомоги у звязку з безробіттям з огляду на те, що останній протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, перебував у трудових відносинах 19 тижнів та являється членом особистого селянського господарства (а.с. 7-8).

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 1533-ІІІ особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Відповідно до п. 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 громадяни мають право на безоплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні. До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Пунктом другим вказаного порядку визначено, що незайняті громадяни, у тому числі члени особистих селянських господарств, для яких робота у таких господарствах не є основною, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації.

Для цілей цього Порядку ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували дню звернення до державної служби зайнятості, він провадив лише діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, чи одночасно працював на умовах найму або займався видом діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", менше 26 календарних тижнів. Такі члени особистого селянського господарства крім тих, що вперше шукають роботу, в тому числі випускники середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, не підлягають реєстрації.

За змістом ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII (далі по тексту - Закон № 803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

В силу п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Підпунктом "б" частини 3 статті 1 Закону № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до довідки Поливянської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 223/02-23 від 08.08.2011 року гр. ОСОБА_1 є членом особистого селянського господарства, його середньомісячний дохід складає 45 грн. 85 коп. (а.с. 17).

Крім того, матеріалами справи, а саме - копією довідки про середню заробітну плату (дохід) підтверджено, що протягом останніх 12 місяців, які передували реєстрації відповідача в центрі зайнятості як безробітного, він перебував у трудових відносинах (працював у Поливянській сільській раді Миргородського району Полтавської області) у період з листопада 2010 року по березень 2011 року, що сумарно складає 19 тижнів (а.с. 18).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мав права на отримання статусу безробітного з 19.05.2011 року та допомоги у звязку з безробіттям у період з 19.05.2011 року по 08.08.2011 року.

Частиною третьою статті 36 Закону № 1533-ІІІ визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Пунктом сьомим вказаного Порядку визначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Миргородським міськрайонним центром зайнятості 23.08.2011 року винесено наказ № 138 "Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1", копію якого разом з повідомленням № 02-1951 від 25.08.2011 року надіслано відповідачу та вручено останньому засобами поштового звязку (а.с. 10-12, 28).

Разом з тим, відповідачем кошти в сумі 1 951 грн. 83 коп. в добровільному порядку не відшкодовано.

Згідно з п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, беручи до уваги той факт, що відповідачем позов визнано у повному обсязі та станом на дату розгляду справи кошти, отримані в якості допомоги у звязку з безробіттям, в сумі 1 951 грн. 83 коп. добровільно до Державного бюджету України не сплачено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 112, 122, 136, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородського міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Миргородського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37173161503202, ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22531726) суму надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в розмірі 1 951 грн. 83 коп. (одна тисяча девятсот пятдесят одна гривня вісімдесят три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяО.О. Кукоба