Постанова № 20243257, 01.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7563/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Карнарука А.В.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

відповідача - Гизили А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-2000"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Гизили А.Г.про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Союз-2000")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту - Карлівська МДПІ)про визнання протиправними дій стосовно коригування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року, зазначеного в акті перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач в акті перевірки № 279/23-30131474 від 17.08.2011 року дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ "Союз-2000" в момент вчинення правочину з ТОВ "Реал-НП" вимог ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, оскільки керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладеного договору. Зазначав, що доводи податкової інспекції про суперечливість згаданого правочину інтересам держави спростовуються первинними документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність виконання сторонами умов спірного договору поставки нафтопродуктів.

Представником позивача 03 жовтня 2011 року через канцелярію суду подано заяву про зміну предмета адміністративного позову, якою позовні вимоги викладено у новій редакції (а.с. 35-36).

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, визнати протиправною бездіяльність начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Гизили А.Г. щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" з питання підтвердження достовірності даних, що містяться у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року".

Представник Карлівської МДПІ в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Союз-2000" з питання підтвердження достовірності даних, що містяться у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року встановлено відсутність у товариства обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, у звязку з чим податкова інспекція дійшла висновку про нікчемність договору поставки нафтопродуктів № 10-02/2, укладеного між ТОВ "Союз-2000" та ТОВ "Реал-НП" 02.02.2011 року (а.с. 56-58). Зазначав, що акт перевірки № 279/23-30131474 від 17.08.2011 року не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак не породжує безпосередньо ніяких правових наслідків для платника податків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості другого відповідача залучено начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Гизилу А.Г. (а.с. 77-78).

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення змінених позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових поясненнях на адміністративний позов просив відмовити в його задоволенні (а.с. 83-84). При цьому, зазначав, що позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Союз-2000" не встановлено порушення останнім вимог податкового та іншого законодавства (контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), а виявлено порушення товариством вимог Цивільного кодексу України. Таким чином, оскільки керівник органу державної податкової служби не наділений повноваженнями щодо застосування до платника податків санкцій за порушення вимог цивільного законодавства, податкове повідомлення-рішення на підставі висновків акта перевірки № 279/23-30131474 від 17.08.2011 року не виносилося.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-2000" зареєстроване як юридична особа Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області 25.05.1999 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 129652 (а.с. 10).

Позивач перебуває на обліку платників податків у Карлівській МДПІ з 27.05.1999 року (а.с. 14).

Фахівцем Карлівської МДПІ у період з 11.08.2011 року по 16.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Союз-2000" (код ЄДРПОУ 30131474) з питання підтвердження достовірності даних, що містяться у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 279/23-30131474 від 17.08.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (а.с. 13-30). Крім того, зазначав, що перевіркою встановлено відсутність у товариства обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України.

Не погодившись з таким висновком податкового органу, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Гизили А.Г. щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В силу пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позапланову виїзну перевірку позивача проведено на підставі наказу начальника Карлівської МДПІ від 11.08.2011 року № 715 та на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року № 48-р "Про відпрацювання підприємств", відповідно до якого ТОВ "Союз-2000" віднесено до підприємств - вигодонабувачів по системі співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань (а.с. 85-88).

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.

Таким чином, суд вважає, що акт перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує для позивача певних правових наслідків.

Суд зазначає, що права платника податків можуть бути порушені прийняттям податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки або ж інших рішень, чи вчиненням дій щодо самостійної зміни податкового зобов'язання платника.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, на підставі висновків акта перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474 податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалося.

Крім того, судом витребувано та досліджено в судовому засіданні зворотній бік облікової картки платника ТОВ "Союз-2000" зі сплати податку на додану вартість, зі змісту якого встановлено, що станом на 31.10.2011 року за особовим рахунком позивача заборгованість зі сплати ПДВ не значиться, будь-яких коригувань (в т.ч., щодо додаткового визначення податкового зобовязання зі сплати ПДВ на підставі висновків акта перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474) не виявлено (а.с. 92-93).

У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках; в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби; г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що орган державної податкової служби зобовязаний винести та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення лише у разі, коли сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом у звязку з виявленням в ході перевірки порушення таким платником вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зі змісту акта від 17.08.2011 року № 279/23-30131474 слідує, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог цивільного законодавства України, а саме - ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині укладення нікчемного правочину.

Разом з тим, застосування будь-яких фінансових санкцій за порушення вимог ЦК України законодавцем до повноважень органів державної податкової служби не віднесено.

При цьому, перевіркою не виявлено фактів порушення платником податків вимог податкового законодавства України, зокрема, щодо завищення чи заниження ТОВ "Союз-2000" податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Крім того, вказуючи на відсутність у товариства обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, відповідач не зазначає, що вказане порушення мало вплив на достовірність та повноту визначення платником податку суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного періоду.

У звязку з вищенаведеним, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у контролюючого органу правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення в адресу ТОВ "Союз-2000" відповідно до висновків акта перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474.

Посилання представника позивача на лист ДПА України від 25.01.2011 року № 1754/7/23-8017 судом оцінюються критично, оскільки згаданий документ у своїй суті є розяснювально-інформаційним. Він не зареєстрований у визначеному чинним законодавством України порядку, а відтак не носить зобовязального характеру.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Союз-2000" та спростовано посилання позивача на бездіяльність начальника податкової інспекції в частині неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки від 17.08.2011 року № 279/23-30131474. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Карлівською МДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

Відтак, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-2000"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, начальника Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Гизили А.Г.про визнання протиправною бездіяльності відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба