Постанова № 20243105, 26.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7510/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яс-Полтава"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Яс-Полтава" (далі - ТОВ "Яс-Полтава", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2011 р. №0004291502 та №0004301502.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 22.04.2011 р. №3606/15-2/24563541 щодо завищення ТОВ "Яс-Полтава" податкового кредиту та відповідно заниження суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка за підсумками звітного періоду підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 21 124,00 грн., у тому числі: в податковій декларації за грудень 2010 року у сумі 13 200,00 грн. та за січень 2011 року у сумі 7 924,00 грн., є хибними, а податкові повідомлення-рішення від 13.05.2011 р. №0004301502 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7 925,00 грн. та №0004291502 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 16 500,00 грн. суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Позивач вказує, що господарські операції з ПП "Нафта-Капітал", на підставі яких було сформовано податковий кредит звітного періоду, що перевірявся, зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленими податковими накладними. Відтак, на думку позивача, в діях ТОВ "Яс-Полтава" під час формування податкового кредиту відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Яс-Полтава" в результаті відносин з ПП "Нафта-Капітал" протягом перевіряємого періоду штучно сформувало податковий кредит на суму 21 124,00 грн. за рахунок взаємовідносин ПП "Нафта-Капітал". Фактично у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності згідно з даними ЄДРПОУ. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що доводить нереальність задекларованих платником операцій за недійсними правочинами.

Отже, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Яс-Полтава" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Яс-Полтава" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 23.12.1996 р. (ідентифікаційний код 24563541). На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 11.04.2011 р. по 15.04.2011 р. державним податковим інспектором ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності визначення, повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Нафта-Капітал" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., результати якої оформлено актом від 22.04.2011 р. №3606/15-2/24563541.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Яс-Полтава" пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ "Яс-Полтава" завищено податковий кредит та занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 21 124,00 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, у тому числі: в податковій декларації за грудень 2010 року в сумі 13 200,00 грн. та за січень 2011 року у сумі 7 924,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.05.2011 р. №0004301502, яким ТОВ "Яс-Полтава" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 7 925,00 грн., у тому числі 7 924,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 13.05.2011 р. №0004291502, яким ТОВ "Яс-Полтава" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 16 500,00 грн., у тому числі 13 200,00 грн. - за основним платежем, 3 300,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишенні без змін, а скарги без задоволення.

Не погодившись із висновками податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та розділ V Податкового кодексу України.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 цієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні правила закріплені нормами чинного Податкового кодексу України (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198).

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом перевіряємого періоду формував податковий кредит, крім іншого, за наслідками взаємовідносин з ПП "Нафта-Капітал" (ідентифікаційний код 34987667).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Яс-Полтава" задекларовано податковий кредит від ПП "Нафта-Капітал" в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року (вх. №285139 від 20.01.2011 р.) на загальну суму 13199,66 грн. та в декларації за січень 2011 року (вх. №11563 від 18.02.2011 р.) на загальну суму 7 924,26 грн.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження фактичності господарської операції з купівлі взуття позивачем надано Договір поставки №291110 від 29.11.2010 р., укладений між ПП "Нафта-Капітал" (постачальник) та ТОВ "Яс-Полтава" (покупець). У відповідності до умов вказаного договору постачальник зобовязується передати товар у власність покупцю на умовах та у строки встановлені в Замовленнях на поставку, а покупець в порядку та строки, встановлені договором, зобовязується прийняти товар та оплатити його. Якість товару повинна відповідати встановленим в Україні та задекларованим виробником стандартам. Спеціальні облікові документи, що фіксують переміщення, продаж, повернення товару, повинні бути заповнені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та надані в момент передачі товару. Якщо немає іншої домовленості сторін постачальник поставляє покупцю товар власним транспортом та бере на себе всі витрати по перевезенню товару.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, виписки з банківського рахунку, оборот матеріалів по рахунку, реєстр довіреностей, договір оренди приміщення, акт передачі - приймання.

Дослідивши надані суду первинні документи, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальності здійснення господарської операції з поставки товару саме від ПП "Нафта-Капітал", виходячи з наступного.

Пунктом 1 розділу ІІІ Договору поставки №291110 від 29.11.2010 р. передбачено, що якість товару повинна відповідати встановленим в Україні та задекларованим виробником стандартам. За вимогою суду та на підтвердження відповідності встановленим медичним критеріям безпеки представник позивача надав Висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи на взуття жіноче та чоловіче спеціальне комфортне для виробничого та побутового використання з верхом із натуральної шкіри на підошві з протиковзким ефектом, із полімерно-композиційних матеріалів, виробництва торгівельних марок ABEBA, FLOARE, INFORM від 25.12.2009 р. №05.03.02-03/84605. При цьому виробником даної продукції зазначено СТОВ "Террі-Па" (Молдова, с. Паркани, вул. Котовського, 9-А). За умовами цього ж Висновку об'єкт експертизи постачається на підставі договору №01102009-1 від 01.10.2009 р., сторонами якого є продавець (СТОВ "Террі-Па"), який зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ "Яс-Полтава"), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити взуття в кількості та по цінам, вказаними у додатках до договору.

Договір №01102009-1 від 01.10.2009 р., укладений ТОВ "Яс-Полтава" із СТОВ "Террі-Па", не був предметом перевірки податкового органу. Проте, за наслідками ознайомлення з його змістом представник ДПІ у м. Полтаві надав суду копію вантажно-митної декларації №806000010/2010/013050, якою зафіксовано факт ввезення 30.12.2010 р. на митну територію України взуття, експортованого "TERRI-PA S.R.L" (Молдова, с. Паркани, вул. Котовського, 9-А) одержувачу ТОВ "Яс-Полтава" (м. Полтава, вул. Ковпака, 57-а). В податковій декларації ТОВ "Яс-Полтава" за грудень місяць 2010 року відображено ПДВ, сплачений митним органам у розмірі 12 597,00 грн.

Таким чином за наявності діючої угоди на поставку продукції, укладеної позивачем з безпосереднім виробником взуття, суд не знаходить економічної доцільності укладення договору на поставку цієї ж продукції з посередником, яким у даному випадку було ПП "Нафта-капітал". Це у свою чергу свідчить про правильність висновку перевірки щодо наслідків діяльності ПП "Нафта-капітал", якими є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

За наведених обставин наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних може бути підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач не надав належних доказів доцільності підписання договору з ПП "Нафта-Капітал" та реальності постачання придбаного товару, а видаткові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у вказаних накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження та, відповідно, не формував податкові зобовязання.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка мала місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у продавця ПП "Нафта-Капітал" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Отже надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товару від ПП "Нафта-Капітал", що у свою чергу свідчить про завищення ТОВ "Яс-Полтава" податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі зазначеному в акті перевірки.

Водночас висновок податкового органу про нікчемність правочину слід визнати передчасним, оскільки термін його дії не закінчився, а учасники договору не позбавлені права у майбутньому здійснювати господарські операції за умови дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0004291502 та №0004301502 від 13.05.2011 р. прийняті ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ТОВ "Яс-Полтава" задоволенню не підлягають.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Яс-Полтава"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун