Постанова № 20243055, 28.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6751/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтавідо Публічного акціонерного товариства "Лтава"про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2011 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Лтава" (надалі - відповідач)про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, в сумі 107374 грн. 16 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство "Лтава" не погашає заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, що за березень, травень - жовтень 2010 року становить 107374 грн. 16 коп. Оскільки вказана сума витрат не була сплачена відповідачем самостійно, ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.

30.08.2011 року представником відповідача надано письмові заперечення, у яких він зазначає, що пенсійні справи осіб, зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не містять доказів того, що пенсії їм призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вказує на відсутність у позивача інформації щодо грошових виплат по пільговому пенсійному забезпеченню вказаним особам та про можливий розмір таких виплат та не можливість позивача документально підтвердити фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. Посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 09.09.2011 року, 22.09.2011 року, 06.10.2011 року та 28.10.2011 року, не зявився, хоча кожного разу належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Листом від 09.09.2011 р., який отримано відповідачем 16.09.2011 року (а.с. 165, 173), суд попередив відповідача про наслідки його повторної неявки у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, що передбачені ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.10.2011 року до суду надійшло клопотання від голови правління Публічного акціонерного товариства "Лтава" Хохлова Е.В. про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням представника відповідача до Харківського апеляційного адміністративного суду для участі в судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що представник відповідача надавав пояснення у судовому засіданні 30.08.2011 року, письмові заперечення проти позову також наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Публічне акціонерне товариство "Лтава" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року № 1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діяв Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97-ВР. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду у 2010 році - 80% суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі по тексту Інструкція).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На виконання вимог Інструкції, на адресу відповідача направлені та вручені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за березень, травень - жовтень 2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Призначення (перерахунок) пенсій за віком на пільгових умовах пенсіонерам, стосовно яких понесені витрати на виплату та доставку пенсій у спірній сумі, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів, розпоряджень про призначення (перерахунок) пенсій, довідок про отримання пенсій та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданих відповідачем таким пенсіонерам.

Згідно із п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач порушив порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановлений вище згадуваною Інструкцією та не відшкодував дані витрати, внаслідок чого за березень, травень - жовтень 2010 року утворилася заборгованість в сумі 107374 грн. 16 коп.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується карткою особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Лтава", наявною у матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи позивач не отримав своєчасно документи про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є підставою для подання позову, оскільки вказані документи надійшли до позивача у період з 21.07.2011 року по 04.08.2011 року. Відтак, з дати коли документи надійшли до позивача на момент звернення позивача з даним позовом до суду (11.08.2011 року) не пройшов шестимісячний строк, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що особам, які працювали на підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” (01 січня 1992 року), порядок пенсійного забезпечення визначається статтею 100 даного Закону, з огляду на наступне.

Пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 статті 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Із аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Зазначену позицію підтримує також Пенсійний фонд України, що підтверджується листом від 13.09.2007 року № 14741/03-20 "Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".

Матеріалами справи підтверджується, що особам призначено пільгову пенсію за Списком № 1 та зараховано пільговий стаж роботи згідно довідок, виданих ВАТ "Лтава".

Матеріалами справи підтверджено, що пенсіонери набули необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після 01.01.1992 р., працювали після цієї дати, у звязку з чим Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві правомірно призначено пільгові пенсії відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача про те, що особам, які у нього працювали, повинна була призначена пенсія згідно ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не п. а ст. 13 Закону, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, в сумі 107374 грн. 16 коп. (сто сім тисяч триста сімдесят чотири гривні шістнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2011 року.

СуддяС.С. Сич