Постанова № 20242105, 24.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5356/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Костюченка П.О.,

представників відповідача - Чалої О.Д., Рябкової А.М., Мартиненко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк"до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2010 року Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтава, відповідач)про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582202/0 від 28.07.2010 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 19.07.2010 р. №6578/22-1/09807595 щодо порушення Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента джерелом походження з України в сумі 3 184 500,00 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 р. №0000582202/0 суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що за наслідками придбання ним простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства "Курорт-Готель" на суму 21 230 000,00 грн. у нерезидента Компанії "SETARENA LIMITED", Британські Віргінські острови податок визначений п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не сплачується, оскільки такого обов'язку не передбачено правилами Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, підписаної 10.02.1993 р., яка набрала чинності 11.08.1993 р. Також позивач зазначив, що відповідачем невірно здійснено нарахування податку, оскільки в ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України є прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, тоді як відповідачем здійснено нарахування податку виходячи з усієї суми перерахованих коштів на користь нерезидента. Крім того, на думку позивача, оскільки угода купівлі цінних паперів укладалася за посередництвом іншого резидента, який діяв від імені та за рахунок нерезидента, то відповідач не є особою відповідальною за утримання і перерахування податку з доходу нерезидента.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2010 р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 р. скасовано зазначену постанову суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог Полтавського акціонерного банку "Полтава - банк" про стягнення витрат на правову допомогу. В іншій частині постанову суду від 01.11.2010 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 р. справу прийнято до провадження.

04.08.2011 р. ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду як неналежного позивача замінено Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" на належного позивача, а саме: Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк" (далі - ПАТ "Полтава-банк").

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що положеннями Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна не визначено перелік територій за межами територіального моря Сполученого Королівства стосовно застосування дії даної Конвенції до доходів резидентів заморських територій Великобританії або залежних територій корони, що мають походження з України, а згідно листа Державної податкової адміністрації України №25761/7/12 0117 від 18.12.2007 р. Британські Віргінські острови не входять до заморської території Великобританії для цілей цієї Конвенції. На підтвердження вказаного висновку також вказував, що Компанією "SETARENA LIMITED" під час договірних відносин з позивачем не надано довідки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №470, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. У зв'язку з цим базу оподаткування в сумі 21230000,00 грн. було визначено виходячи з розміру всього доходу нерезидента без вирахування витрат, внаслідок ненадання позивачем доказів про розмір понесених витрат. Наголошував, що податок з доходів повинен був утримуватися ПАТ "Полтава-банк", а не посередником, який діяв від імені та за рахунок нерезидента, оскільки позивач здійснив оплату цінних паперів шляхом перерахування коштів із власного рахунку на рахунок Компанії "SETARENA LIMITED", а не на користь уповноваженої особи. Заперечуючи проти висновку судово-економічної експертизи №688 від 22.09.2010 р. відповідач зіслався на упередженість судового експерта та невідповідність висновків експертизи положенням законодавства України та міжнародної Конвенції.

У судових засіданнях представники відповідача підтримали заперечення проти позову з тих же підстав.

Прокурор у судових засіданнях підтримав заперечення проти позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 16.10.1991 р. (ідентифікаційний код 09807595). 20.04.2011 р. відбулася державна реєстрація змін до установчих документів Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" внаслідок чого його правонаступником згідно п. 1.2. Статуту, погодженого Національним Банком України 15.04.2011 р., визначено Публічне акціонерне товариство "Полтава-банк" (вул. Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава), про що виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.04.2011 р. видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №296724. На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

У період з 31.05.2010 р. по 12.07.2010 р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт №6578/22-1/09807595 від 19.07.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання, зокрема, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента джерелом походження з України в розмірі 3 184 500,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582202/0 від 28.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 9 553 500,00 грн. (3 184 500,00 грн. основний платіж, 6 369 000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про порушення позивачем пункту 13.2 статті 13 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №334/94-ВР) у зв'язку з неутриманням та невнесенням до бюджету податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за наслідками взаєморозрахунків з Компанією "SETARENA LIMITED", Британські Віргінські острови щодо купівлі акцій на суму 21 230 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 11.04.2008 р. між Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" та Компанією "SETARENA LIMITED", Британські Віргінські острови укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого Компанія "SETARENA LIMITED" (продавець) зобовязується передати у власність Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" (покупець) цінні папери емітовані Закритим акціонерним товариством "Курорт-Готель" - прості іменні акції в кількості 2 700 000 шт. на суму 21 230 000,00 грн. На виконання умов даного договору покупцем 11.04.2008 р. здійснено оплату цінних паперів шляхом перерахування на банківський рахунок продавця грошових коштів в розмірі 21 230 000,00 грн. (а.с. 180, т.1).

Договір купівлі-продажу цінних паперів від 11.04.2008 р. від імені Компанії "SETARENA LIMITED" укладено резидентом ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), яка діяла на підставі довіреності виданої 01.08.2007 р. службовцем у справах засвідчень у м. Нікосія та апостильованої 01.08.2007 р. Міністерством юстиції та охорони громадського порядку у м. Нікосія, Кіпр №181385/07, №181386/07 (а.с. 189-195, т.1).

На виконання умов вказаного договору Полтавський акціонерний банк "Полтава-Банк" 11.04.2008 р. здійснив оплату цінних паперів шляхом перерахування з власного рахунку №3135-3-2 на банківський рахунок Компанії "SETARENA LIMITED" №2600401707 в Акціонерному банку "Кліринговий Дім", м. Київ грошові кошти в розмірі 21 230 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 11.04.2008 р. (а.с. 198, т.1).

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з пп. "е" п. 13.1 ст. 13 Закону №334/94-ВР для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону №334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 ст. 18 Закону №334/94-ВР).

Згідно зі ст. 3 Конвенції "Про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і приріст вартості майна", укладеної між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Британії і Північної Ірландії 10.02.1993 р., яка набрала чинності 11.08.1993 р., для цілей зазначеної Конвенції "Сполучене Королівство" не включає жодну заморську територію Великобританії або залежні території корони (коронні землі), а тому суд погоджується з висновком перевірки про те, що дія зазначеної Конвенції не розповсюджується на Компанію "SETARENA LIMITED", яка зареєстрована на Британських Віргінських островах. Відтак, не підлягає застосуванню й правила визначені Порядоком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 р. №470.

Разом з тим, відповідно до п. 13.9 ст. 13 Закону № 334/94-ВР резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, від імені та на користь нерезидента - Компанії "SETARENA LIMITED" договір купівлі-продажу цінних паперів від 11.04.2008 р. укладено ОСОБА_5, яка зареєстрована в Україні за адресою: АДРЕСА_1 і діє за рахунок та на користь нерезидента, що підтверджується, як умовами договору, так і даними довіреності апостильованої 01.08.2007 р.

Разом з цим суд звертає увагу на приписи п. 1.17 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, яким визначено, що з метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону №334/94-ВР резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Таким чином Закон №334/94-ВР обмежує коло осіб-резидентів, виключно юридичними особами та відокремленими підрозділами (філіями, представництвами тощо), до яких фізична особа ОСОБА_5, яка діяла від імені Компанії "SETARENA LIMITED", не відноситься.

На вимогу суду представник відповідача надав листа Міністерства економіки України від 03.02.2011 р. №4607-24/382, яким начальник відділу роботи з іноземними представництвами Міністерства повідомляє, що представництво фірми "SETARENA LIMITED" (Британські Віргінські острови) станом на 01.02.2011 р. в Мінекономіки не зареєстровано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.07.2011 р. записів у Реєстрі щодо реєстрації ОСОБА_5 суб'єктом підприємницької діяльності не знайдено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила той факт, що суб'єктів господарської діяльності на своє ім'я ніколи не реєструвала, як і не здійснювала власної підприємницької діяльності. Представництво компанії "SETARENA LIMITED" під час укладення договору купівлі-продажу здійснювала на підставі виданої на її ім'я довіреності.

Таким чином, у відповідності до вимог п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР позивач, як резидент, що здійснив на користь нерезидента (Компанії "SETARENA LIMITED") виплату з доходу з джерелом його походження з України, зобов'язаний був утримати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15% від їх суми.

Підтвердженням факту здійснення господарської діяльності Компанією "SETARENA LIMITED", як діяльності направленої на отримання доходу, коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, слугують обставини щодо неодноразового укладення Компанією "SETARENA LIMITED" договорів на території України, а саме: купівлі-продажу цінних паперів №031105-К/1 від 25.11.2005 р. з ТОВ "Перший Український Фондовий Дім", а в подальшому договору купівлі-продажу цінних паперів від 11.04.2008 р. з Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк".

Податковий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами встановлено п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, яким встановлено правила визначення складу доходів та витрат від операцій з цінними паперами.

Як зазначено в акті перевірки, документи, які підтверджують витрати нерезидента Компанії "SETARENA LIMITED", Британські Віргінські острови на придбання простих іменних акцій ЗАТ "Курорт-Готель", не надані.

На підтвердження обставин щодо понесених Компанією "SETARENA LIMITED" витрат у зв'язку з придбанням акцій ЗАТ "Курорт-Готель" представник позивача надав акт ДПА у Полтавській області від 04.11.2010 р. №1/22/09807595 про результати невиїзної документальної перевірки Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" з питань дотримання правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з Компанією "SETARENA LIMITED", Британські Віргінські острови за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

Разом з цим вказаний акт перевірки не є предметом дослідження даної адміністративної справи, обставини щодо понесених нерезидентом витрат на придбання цінних паперів встановлені актом від 04.11.2010 р. вже після винесення податкового повідомлення-рішення № 0000582202/0 від 28.07.2010 р., яке оскаржується позивачем. Інших документальних доказів з цього приводу представник позивача не надав, про їх наявність суду не повідомив.

У зв'язку з ненаданням документів, які підтверджують витрати нерезидента на придбання простих іменних акцій, розмір прибутку від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами податковий орган визначив із загальної суми доходу, сплаченого на користь нерезидента, тобто у розмірі 21 230 000,00 грн.

Про фінансові результати від операцій з цінними паперами такого ж виду минулих періодів відомостей суду не надано ні стороною позивача, ні стороною відповідача.

За наведених обставин суд приходить до висновку про правильність нарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим дії з приводу винесення податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 р. №0000582202/0 слід визнати правомірними.

З цих же підстав суд на підставі ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України відкидає як такий, що недостатньо обґрунтований висновок судово-економічної експертизи №688 від 22.09.2010 р.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31.10.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун