Постанова № 20239992, 11.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7057/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представників позивача - Грицької К.В., Харченко В.В.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" (далі по тексту - позивач, ВАТ "ПААЗ")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001552302 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 491 174 грн., № 0000482305 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 450 462 грн. (в тому числі, за квітень 2010 року - 599 295 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 337 447 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок податкової інспекції про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за 2010 рік загалом в розмірі 2 941 636 грн. вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки чинне законодавство України не ставить право платника податків на заявлення до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у залежність від рівня сплати таким платником податку на прибуток у відповідному періоді. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві (т. І, а.с. 3-6).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ВАТ "ПААЗ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень - серпень 2010 року та жовтень - грудень 2010 року загалом в розмірі 3 971 638 грн. (т. І, а.с. 153-154). При цьому, зазначав, що товариством у 2010 році до Державного бюджету України податок на прибуток не сплачувався, що виключає наявність факту надмірної сплати податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.09.1993 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 082803 (т. І, а.с. 156).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 27.06.1997 року, свідоцтво платника ПДВ № 23856933 (т. І, а.с. 158).

ДПІ у м. Полтаві 21.03.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ "ПААЗ" (код ЄДРПОУ 00232124) з питань правильності заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 2376/23-8/00232124 від 21.03.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ВАТ "ПААЗ" завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню загалом на 3 971 638 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 412 296 грн., за жовтень 2010 року - 682 361 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 7-11).

На підставі даного висновку акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 01.04.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001552302, відповідно до якого ВАТ "ПААЗ" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 682 361 грн. (т. І, а.с. 12);

- № 0000482305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість загалом в розмірі 3 289 277 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 412 296 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 13).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами до ДПА у Полтавській області та ДПА України його скарги залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 112-120).

Разом з тим, в результаті подання ВАТ "ПААЗ" до ДПІ у м. Полтаві уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість, платником податків самостійно зменшено суму податкового кредиту з ПДВ загалом в розмірі 1 030 002 грн. (в т.ч., за лютий 2010 року - 793 966 грн., за травень 2010 року - 126 649 грн., за вересень 2010 року - 191 187 грн.) та, як наслідок, зменшено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року в розмірі 668 712 грн., за квітень 2010 року в розмірі 95 254 грн., за серпень 2010 року в розмірі 74 849 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 191 187 грн. (т. V, а.с. 70).

При цьому, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в частині зменшення ВАТ "ПААЗ" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 491 174 грн., за березень - серпень 2010 року, листопад - грудень 2010 року в розмірі 2 450 462 грн. позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2011 року № 0001552302, № 0000482305 в частині, що оскаржується, необхідно зазначити наступне.

За змістом п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, згідно з п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В силу п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відтак, право на формування податкового кредиту та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо повязане з господарською діяльністю платника такого податку.

Крім того, відповідно до пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, заборону обмеження виплати бюджетного відшкодування визначено законодавчо.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ВАТ "ПААЗ" у 2010 році задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку на додану вартість загалом в розмірі 3 971 638 грн. (в т.ч., за березень 2010 року - 668 712 грн., за квітень 2010 року - 694 549 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 412 296 грн., за жовтень 2010 року - 682 361 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.) (т. І, а.с. 14-33, 154-163).

Разом з тим, документальною невиїзною позаплановою перевіркою позивача встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за 2010 рік загалом на 3 971 638 грн.

Зі змісту акта перевірки та пояснень представника відповідача, що надані ним в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що як на підставу для зменшення ВАТ "ПААЗ" суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 3 971 638 грн. ДПІ у м. Полтаві посилається на той факт, що позивачем у 2010 році до Державного бюджету України податок на прибуток не сплачувався; інші підстави для такого висновку - відсутні.

Суд зазначає, що під час перевірки податковою інспекцією не досліджувалася реальність здійснення позивачем господарських операцій у перевіряємому періоді.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, ДПІ у м. Полтаві не заперечує факт правомірності віднесення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на вищезазначене, правомірність формування позивачем податкового кредиту за попередні звітні періоди в рамках розгляду даної адміністративної справи дослідження не потребує.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами податкової інспекції про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість залежить від рівня сплати ВАТ "ПААЗ" податку на прибуток у 2010 році.

Суд наголошує на тому, що жоден чинний на момент виникнення та реалізацій спірних правовідносин законодавчий акт України не ставив право добросовісного платника податків на отримання з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від рівня сплати таким платником інших видів податків, зокрема, податку на прибуток.

Крім того, судом витребувано від ДПІ у м. Полтаві інформацію про стан розрахунків ВАТ "ПААЗ" з бюджетом. Відповідно до наданих відповідачем довідок від 03.10.2011 року вих. № 2369/24-237, № 2370/24-237 станом на 31.12.2010 року за особовим рахунком позивача податковий борг не обліковувався (а.с. 61-62).

Відтак, позивачем у 2010 році в повному обсязі сплачено до бюджету, зокрема, податок на прибуток.

Судом витребувано та досліджено в судовому засіданні реєстри отриманих та виданих ВАТ "ПААЗ" податкових накладних № 57 за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року (т. І, а.с. 164-203), № 58 за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року (т. І, а.с. 204-248), № 59 за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року (т. ІІ, а.с. 1-48), № 60 за період з 01.07.2010 року по 30.07.2010 року (т. І, а.с. 249-292), № 61 за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року (т. ІІ, а.с. 49-108), № 63 за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року (т. ІІ, а.с. 109-172), № 64 за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року (т. ІІ, а.с. 173-240), № 65 за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (т. ІІ, а.с. 241-305), якими підтверджується факт здійснення позивачем протягом 2010 року господарських операцій, зокрема, з купівлі (поставки) товарів.

Також, судом досліджено виписки Філії "ПРУ" АТ "Банк Фінанси та Кредит" про рух коштів на рахунках ВАТ "ПААЗ" за періоди з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, зі змісту яких встановлено факт сплати позивачем в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей податку на додану вартість (т. ІІІ а.с. 1-253, т. IV а.с. 1-218).

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 2 941 636 грн.

Окрім вищевикладеного, суд наголошує на тому, що достовірність нарахування ВАТ "ПААЗ" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за відповідні звітні періоди 2010 року підтверджується довідками, що складені ДПІ у м. Полтаві за результатами позапланових виїзних перевірок ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (т. І, а.с. 34-111, 121-145).

Суд також зазначає, що відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За таких обставин, беручи до уваги те, що предметом документальної невиїзної позапланової перевірки ВАТ "ПААЗ", проведеної ДПІ у м. Полтаві 21.03.2011 року, була правильність заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (т. І, а.с. 7), суд дійшов висновку, що вказану перевірку контролюючим органом проведено з порушенням законодавчо встановлених строків для її проведення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено правомірність декларування позивачем до бюджетного відшкодування у 2010 році суми податку на додану вартість загалом в розмірі 2 941 636 грн. та спростовано доводи податкової інспекції про те, що суму, заявлену платником податків до бюджетного відшкодування, необхідно зменшити у звязку з несплатою податку на прибуток.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001552302 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 491 174 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000482305 від 01.04.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 450 462 грн. (в тому числі, за квітень 2010 року - 599 295 грн., за травень 2010 року - 532 140 грн., за червень 2010 року - 216 879 грн., за липень 2010 року - 233 918 грн., за серпень 2010 року - 337 447 грн., за листопад 2010 року - 414 760 грн., за грудень 2010 року - 116 023 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" (код ЄДРПОУ 00232124) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба