Постанова № 20239337, 05.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6253/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Плескуна О.В.,

представника відповідача - Шкіля О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004382301/67 від 06.05.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 4 360 519,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37 654,50 грн.

У ході судового розгляду справи Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Крюківський вагонобудівний завод" (правонаступник ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод") надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій виключив будь-які вимоги до ДПА у Полтавській області.

В обґрунтування позову заявник стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках Кременчуцької ОДПІ про порушення ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" вимог пп.3.2.5 п.3.2 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.4., пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Висновки про зазначені порушення були викладені відповідачем в Акті № 1264/23-308/05763814 від 16.03.2011 р. та в Акті № 2596/23-308/05763814 від 27.04.2011 р. який складений після проведення позапланової перевірки за наслідками розгляду заперечень платника до Акту перевірки від 16.03.2011 р.

Позивач зазначає, що ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту, а відтак і до суми бюджетного відшкодування ПДВ, суми коштів, сплачених контрагентам -ТОВ "Альянс-7", ТОВ "Газпостач", ТОВ "Вінтком ЛТД", ТОВ "Мегаполіс 2001", ТОВ "Інженерно-технічні системи", ЗАТ ФБК "Дніпро-Інвест-Буд", МПП "Запоріжекологія", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Ромб", ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", ТОВ "ТД Лисичанський завод ГТВ", ТОВ "АВВІ", ТОВ "ТК-Арматура ЛТД", ПП "ПІАР квадрат", ТОВ "Російський прокат", ПП "Авто-СВ-2009", ПП "Альпарі-Т" та суми коштів, сплачених за договором факторингу ПАК "Класикбанк".

Позивач стверджує, що на момент вчинення правочинів з вищевказаними контрагентами всі вони значились зареєстрованими субєктами господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також позивач вказує, що згідно чинного законодавства платник податків не несе відповідальності за контрагента, який не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, так само як неподання контрагентами податкової звітності саме по собі не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту, тим більше, що дійсність та товарність договорів повністю підтверджена первинною документацією. Висновок перевірки про те, що укладені позивачем з ПАТ "Класикбанк" договори факторингу №1 від 31.03.2010 р. та №2 від 27.04.2010 р. фактично є кредитними, тобто здійснено удавані операції, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки укладаючи договори факторингу позивач мав на меті отримати фінансування під відступлення права грошової вимоги до ТОВ "Укррослізинг" від фактора - ПАТ "Класикбанк". Отримуючи фінансування позивач не мав наміру його повертати фактору. Наміром позивача було отримання швидкого поповнення обігових коштів без надання факторові будь-яких засобів забезпечення. Договір факторингу був укладений належним чином. На його виконання сторонами були підписані відповідні акти приймання-передачі та виписані податкові накладні, на підставі яких позивач відніс сплачений в числі винагороди ПДВ до податкового кредиту, як то передбачено законом "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що платником податків було допущено порушення податкового законодавства, зокрема внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум коштів, сплачених як ПДВ у ціні товарів, придбаних у постачальників ПП "Авто-СВ-2009" та ПП "Альпарі-Т" які мають ознаки фіктивності, відсутні за місцезнаходженням. Також відповідач наполягав на неправомірному формуванні податкового кредиту за рахунок сум, сплачених ТОВ "Альянс-7", ТОВ "Газпостач", ТОВ "Вінтком ЛТД", ТОВ "Мегаполіс 2001", ТОВ "Інженерно-технічні системи", ЗАТ ФБК "Дніпро-Інвест-Буд", МПП "Запоріжекологія", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Ромб", ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", ТОВ "ТД Лисичанський завод ГТВ", ТОВ "АВВІ", ТОВ "ТК-Арматура ЛТД", ПП "ПІАР квадрат", ТОВ "Російський прокат" оскільки дані підприємства не відобразили зустрічні податкові зобовязання у своїй податковій звітності, або ж податкова звітність була нездана чи здана з порушенням і не визнана такою. Суми, сплачені за договором факторингу, позивачем до складу податкового кредиту віднесені неправомірно, оскільки факторингова операція, на думку податкового органу, у даному разі не є обєктом оподаткування ПДВ.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" 29.12.1993 р. зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 05763814) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

У період з 02.02.2011 р. по 10.03.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень від 01.02.2011 р. №403/000403, від 23.02.2011 р. №726/000726 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., результати якої оформлено актом від 16.03.2010 р. №1264/23-308/05763814.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", зокрема пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим платнику зменшено суму від'ємного значення по ПДВ за період з 01.10.20009 р. по 30.09.2010 р. (рядок 21 Декларації) у сумі 21 097 362 грн., що у свою чергу призвело до зменшення суми податку, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. (рядок 25.1 Декларації) у розмірі 13 825 904 грн., зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за результатами перевірки (рядок 26 Декларації) на загальну суму 5 112 758 грн.

У період з 31.03.2011 р. по 31.03.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ на підставі наказу від 21.03.2011 р. №1275 проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період: березень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, результати якої оформлено актом від 31.03.2011 р. №1824/23-309/05763814.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", зокрема пп.7.7.2, пп.7.7.3, пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування по ПДВ (рядок 25 Декларації) зменшується на 6 862 645. При цьому рядок 26 Декларації по ПДВ збільшується на 6 862 645 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 16.03.2010 р. №1264/23-308/05763814 позивач надав заперечення на вказаний акт до контролюючого органу у зв'язку з чим у період з 30.03.2001 р. по 19.04.2011 р. працівниками Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень від 30.03.2011 р. №1237/001237, від 06.04.2011 р. №1391/001391, наказів від 30.03.2011 р. №1416, від 06.04.2011 р. №1662, проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань викладених в запереченні до акту від 16.03.2011 №1264/23-308/05763814 про результати позапланової виїзної документальної перевірки за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., результати якої оформлено актом від 27.04.2011 р. №2596/23-308/05763814.

Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, порушення ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" пп.3.2.5 п.3.2 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.4., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого перевіркою зменшено суму від'ємного значення по ПДВ за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. (рядок 21 Декларації) у сумі 11 365 961 грн., що у свою чергу призвело до зменшення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. - рядок 25.1 Декларації (з урахуванням результатів акта позапланової невиїзної перевірки від 31.03.2011 р. №1824/23-309/05763814) у розмірі 4 360 519 грн., зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за результатами перевірки (рядок 26 Декларації) на загальну суму 6 879 541 грн. (з урахуванням результатів акта позапланової невиїзної перевірки від 31.03.2011 р. №1824/23-309/05763814).

На підставі акту від 16.03.2011 р. №1264/23-308/05763814 винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 р. №0004382301/67, яким ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ на 4 360 519,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37 654,50 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок перевірки про порушення платником вимог пп.3.2.5 п.3.2 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до пп.3.2.5 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з:

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;

- торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи;

- імпорту майна як технічної або благодійної (гуманітарної) допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до закону.

Згідно з пп.7.4.1 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем укладено договір постачання автошин № 640 від 15.10.2009 р. та специфікації № 1, 2 до нього з ПП "Авто-СВ-2009".

Відповідно до укладеного договору позивач оплатив товар згідно платіжних доручень №25/9434 від 29.10.2009 р. на суму 27 664,80 грн., № 25/9698 від 03.11.2009 р. на суму 27 664,80 грн., №25/9970 від 10.11.2009 р. на суму 55 656,00 грн., а його контрагент ПП "Авто-СВ-2009" поставив визначений договором товар у жовтні 2009 та листопаді 2009 року. Ціна вказаного договору склала 92 488,00 грн. та ПДВ у розмірі 18 497,60 грн., всього 110 985,60 грн.

На виконання вимог договору постачання автошин № 640 від 15.10.2009 р. ПП "Авто-СВ-2009" виписано податкові накладні. Факт реальності виконання договору № 640 від 15.10.2009 р. підтверджується подорожним листом вантажного автомобіля № 532940 від 26.10.2009 р., прибутковими ордерами № 37 від 31.10.2009 р., № 40 від 20.11.2009 р., 8/134 від 31.03.2010 р.

Отримані за договором №640 від 15.10.2009 р. автошини використані позивачем у господарській діяльності для власного власного автотранспорту .

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та ПП "Авто-СВ-2009", що стала підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", оформлена належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено. ПП "Авто-СВ-2009" на момент укладення договорів було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Авто-СВ-2009" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: подорожним листом вантажного автомобіля, податковими накладними, договором, прибутковими ордерами, придбаний товар використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання недійсними - відсутні.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на кримінальну справу за фактом створення та використання ПП "Авто-СВ-2009" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, судом оцінюються з урахуванням первинної документації та доказів дійсності господарської операції. При цьому, суд враховує, що у документах, наданих відповідачем стосовно вказаної кримінальної справи, відсутні дані про те, що в ході розслідування та судового розгляду кримінальної справи були встановлені факти злочинних дій, повязаних із поставкою товару даним підприємством саме в адресу ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод".

Також 02.12.2009 р. між позивачем та ПП "Альпарі-Т" укладено договір № 679 на постачання наконечників зварювальних М6 х 1,4 х 25 в кількості 10 000 шт. та наконечників зварювальних М10 х 1,8 х 25 в кількості 60 000 шт.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника на підставі платіжних доручень № 25/12419 від 29.12.2009 р. на суму 17 424,00 грн., № 25/1247 від 04.02.2010 р. на суму 1 562,88 грн., № 25/1397 від 08.02.2010 р. на суму 3 696,00 грн., № 25/1495 від 10.02.2010 р. на суму 2 798,40 грн., № 25/1862 від 18.02.2010 р. на суму 6 932,64 грн., № 25/1996 від 23.02.2010 р. на суму 7 920,00 грн., № 25/2315 від 03.03.2010 р. на суму 10 560,00 грн., № 25/2687 від 12.03.2010 р., № 25/3170 від 29.03.2010 р. на суму 34 584,00 грн. (належним чином завірені копії платіжних доручень).

На виконання умов вищезазначеного договору ПП "Альпарі - Т" виписано видаткові накладні та прибуткові ордери до них:

- № РН-2212-1 від 22.12.2009 р. (прибутковий ордер № 8/363 від 25.12.2009 р.);

- № РН-2701-1 від 27.01.2010 р. (прибутковий ордер № 8/31 від 29.01.2010 р.);

- № РН-3001-1 від 30.01.2010 р. (прибутковий ордер № 8/34 від 30.01.2010 р.);

- № РН-0402-2 від 04.02.2010 р. (прибутковий ордер № 8/41 від 05.02.2010 р.);

- № РН-0902-1 від 09.02.2010 р. (прибутковий ордер № 8/47 від 10.02.2010 р.);

- № РН-1602-3 від 16.02.2010 р. (прибутковий ордер № 8/58 від 18.02.2010 р.);

- № РН-2402-1 від 24.02.2010 р. (прибутковий ордер № 8/74 від 26.02.2010 р.);

- № РН -0903-1 від 09.03.2010 р. (прибутковий ордер № 8/93 від 10.03.2010 р.);

- № РН-1503-1 від 15.03.2010 р. (прибутковий ордер № 8/104 від 16.03.2010 р.);

- № РН-2503-2 від 25.03.2010 р. (прибутковий ордер № 8/123 від 29.03.2010 р.);

- №РН-3003-1 від 30.03.2010 р. (прибутковий ордер № 8/134 від 31.03.2010 р.).

Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності складена належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при її оформленні у ході проведення перевірки не виявлено.

ПП "Альпарі - Т" на момент укладення договору та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Альпарі - Т" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: видатковими накладними, договорами, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, придбаний товар використано у господарській діяльності позивача, вищезазначена угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нечинними - відсутні.

Враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ПП "Авто - СВ - 2009" та ПП "Альпарі - Т" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, суд погоджується із правомірністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум коштів, сплачених за наслідками господарської операції з ПП "Авто - СВ - 2009" та ПП "Альпарі - Т" та, як наслідок, правомірністю заявлення сум бюджетного відшкодування з ПДВ по вказаним контрагентам.

Також судом встановлено, що частина суми коштів, правомірність включення яких до складу податкового кредиту за відповідний податковий період та заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ заперечена відповідачем, була сплачена платником за договором факторингу.

У своїх висновках податковий орган стверджував, що укладені платником угоди факторингу є удаваними, оскільки вказані угоди фактично є кредитними договорами, метою укладення яких є одержання платником обігових коштів та завищення суми податкового кредиту. Тому кошти, отримані за удаваними угодами факторингу, не призначені для використання у господарській діяльності платника.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПАТ "Класикбанк" укладені договори факторингу № 01 від 31.03.2010 р. та №02 від 27.04.2010 р. Суд не погоджується з висновками податкового органу про те, що сума винагороди за здійснення факторингових операцій не використовувалась у господарській діяльності позивача та, як наслідок, суми коштів ПДВ сплачені за такими правочинами, неправомірно віднесені до складу податкового кредиту. Так само суд критично оцінює висновок податкового ргану про укладення позивачем фактично кредитних, а не факторингових договорів, тобто здійснення ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" удаваних операцій, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

15.03.2010 р. позивачем укладено договір поставки № 7610/010/005 з ТОВ "Укррослізинг", за умовами якого одна сторона (лізингодавець - ТОВ "Укррослізинг") передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві - КП "Київський метрополітен") у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника - ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод") відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За здійснення послуги з факторингу клієнт, відповідно до умов договору факторингу від 31.03.2010 р. та від 27.04.2010 р., зобов'язаний в день отримання грошових коштів від фактора, перерахувати фактору плату в розмірі 8 333 328,75 грн., крім того ПДВ у розмірі 1 666 665,67 грн.

Доцільність оформлення саме договору факторингу, з урахуванням кредиторської заборгованості позивача, оцінена судом як розумна - для отримання значних фінансових ресурсів позивач повинен надати кредитору ліквідне забезпечення, прийнятне для цього кредитора. Таким чином, укладення договорів факторингу надали позивачеві можливість швидкого отримання обігових коштів та забезпечило безперервне здійснення господарської діяльності підприємством позивача.

Договори факторингу є договорами з надання послуг - за правилами статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 1.31 вказаного Закону продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію.

Як було встановлено в судовому засіданні отримані позивачем за договорами факторингу грошові кошти у розмірі 79 999 956,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 333 326,00 грн. були використані в господарській діяльності ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", а саме на поповнення обігових коштів позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не порушив норм податкового законодавства, віднісши сплачені за даним договором суми до складу податкового кредиту та зарахувавши їх до бюджетного відшкодування з ПДВ. Договір факторингу укладений позивачем належним чином. На його виконання сторонами підписані відповідні акти приймання-передачі, а ПАТ "Класикбанк", відповідно до вимог закону "Про податок на додану вартість", виписав позивачу податкові накладні № 1 від 31.03.2010 р. на суму 1 666 665,75 грн. та № 5 від 27.04.2010 р. на суму 1 666 665,75 грн.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність висновків податкового органу та оскаржуваного рішення в цій частині.

Також податковий орган стверджує про неправомірне включення платником до складу податкового кредиту сум коштів, сплачених в ціні товару ТОВ "Альянс - 7", ТОВ "Газпостач", ТОВ "Вінтком ЛТД", ТОВ "Мегаполіс 2001", ТОВ "Інженерно - технічні системи", ЗАТ "ФБК "Дніпро - Інвест - Буд", МПП "Запоріжекологія", ТОВ "Світлодніпровське", ПП "Ромб", ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", ТОВ "ТД Лисичанський завод ГТВ", ТОВ "АВВІ", ТОВ "ТК - Арматура ЛТД", ПП "Піар квадрат", ТОВ "Російський прокат", оскільки дані підприємства не відобразили зустрічне податкове зобовязання у своїй податковій звітності, або ж податкова звітність була нездана чи здана з порушенням і не визнана такою.

За наслідками проведених повторних перевірок Кременчуцькою ОДПІ було підтверджено дійсність господарських операцій позивача з ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", у зв'язку з чим заперечення до позову у цій частині виключено.

З матеріалів справи судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" було включено до складу податкового кредиту суми коштів сплачені таким контрагентам:

- ТОВ "Альянс-7" 1701813,00 грн. у квітні 2010 року за договором №45 від 20.11.2008 р.;

- ТОВ "Газпостач" 4663942,50 грн. у жовтні 2009 року березні 2010 року за договором №63/09 від 23.02.2009 р.;

- ТОВ "Вінтком ЛТД" 716025,67 грн. у березні - вересні 2010 року за договором №620 від 21.09.2009 р.;

- ТОВ "Мегаполіс 2001" 304228,00 грн. у травні вересні 2010 року за договором №432 від 29.04.2009 р.;

- ТОВ "Інженерно - технічні системи" 295308,28 грн. у липні - серпні 2010 року за договором №639 від 14.10.2009 р.;

- ЗАТ "ФБК Дніпро - інвест - буд" 204313,50 грн. у грудні 2009 року за договором №34-1-112 юр-200 від 30.06.2008 р.;

- МПП "Запоріжекологія" 33200,00 грн. у серпні 2010 року за договором №15/01 від 15.01.2010 р.;

- ТОВ "Світлодніпровське" 5386,67 грн. у квітні 2010 року за договором №520 від 13.04.2010 р.;

- ПП "Ромб" 3615,00 грн. у серпні 2010 року за договором №70 від 16.11.2007 р.;

- ТОВ "ТД Лисичанський завод ГТВ" 44906,53 грн. у листопаді 2009 року липні 2010 року за договором №6/2009 від 12.01.2009 р.;

- ТОВ "АВВІ" 3270,00 грн. у серпні 2010 року за договором №25/5-173 від 09.08.2010 р.;

- ПП "ТК - Арматура" 3944,23 грн. у вересні 2010 року за договором №39 від 13.11.2008 р.;

- ПП "Піар квадрат" 6733,34 грн. у червні 2010 року за договором №557 від 27.05.2010 р.;

- ТОВ "Російський прокат" 1449,00 у вересні 2010 року за договором №633 від 06.09.2010 р.

Податковий орган вказує як на підставу висновків про встановлені ним з боку платника порушення за операціями з переліченими контрагентами те, що за наслідками опрацювання даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ встановлено наявність розбіжностей (податкових ям) за перевіряємий період. Причиною відхилень є відсутність у підприємств-постачальників податкової звітності або визнання податкової звітності як "недійсна" або "до відома".

Суд критично оцінює вказані висновки податкового органу оскільки відповідачем допущено порушення "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пунктом 5.2 розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте всупереч вищевикладеним нормам при складенні акту перевірки наведені вимоги Порядку не виконані, відповідачем не проведено та не наведено належного аналізу первинних документів.

У свою чергу судом перевірено наданий позивачем повний комплект фінансово-господарської документації, повязаної із укладенням та виконанням угод платника з перерахованими вище контрагентами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про повну підтвердженість належними доказами фактів укладення угод, перерахування коштів, транспортування, зберігання товару та використання його у власній господарській діяльності платника. З наданих документів можливо зробити висновок про вчинення позивачем із вказаними контрагентами господарських операцій, які спричинили зміни в структурі активів підприємства, що у свою чергу свідчить про виконання позивачем усіх умов, передбачених законом, для наявності підстав на відповідне формування податкового кредиту та віднесення сум до бюджетного відшкодування з ПДВ.

Разом з тим суд відкидає як необґрунтовані доводи податкового органу про непідтвердженість зустрічного податкового зобовязання контрагентами згідно бази даних податкового органу.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів. Подання чи неподання податкової звітності контрагентами платника, не впливають на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Також суд приймає до уваги наявну у матеріалах справи переписку позивача із вказаними вище контрагентами, з якої слідує, що згадані підприємства відображали зустрічні податкові зобовязання у своїй податковій звітності, однак в ряді випадків їх звітність не приймалася до уваги податковим органом з різних причин. Вказане виключає відповідальність платника за неприйняття чи невизнання податкової звітності його контрагента податковим органом.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, тому висновок перевірки про зменшення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Враховуючи вищенаведене податкове повідомлення - рішення №0004382301/67 від 06.05.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4 360 519,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 37 654,50 грн. було винесено необґрунтовано та всупереч положенням Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областівизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 06 травня 2011 року №0004382301/67.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун