Постанова № 20237672, 07.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6747/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

прокурора - Савченка В.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Полтавській областідо фізичної особи - підприємця ОСОБА_3про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2011 року прокурор Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3про стягнення фінансових санкцій у сумі 2890 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рейдовими перевірками транспортних засобів, проведеними державними інспекторами Територіального управління Головавтотранспінспекції у м. Києві 17.01.2011 року та 06.02.2011 року, встановлено та зафіксовано в актах перевірки від 17.01.2011 р. та від 06.02.2011 р. порушення відповідачем вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” та п. 6 ст. 7 Закону України "Про страхування", у зв'язку з чим 09.03.2011 року винесено постанови №119132 та №119133 про застосування фінансових санкцій відповідно в сумі 510 грн. та 1700 грн. Дані постанови отримані відповідачем 12.03.2011 року та у встановленому законом порядку не оскаржені. Крім того, при перевірці Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Полтавській області дотримання суб'єктом господарювання ОСОБА_3 вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших нормативно-правових актів з питань автомобільного транспорту 31.05.2011 р. виявлено наступні порушення: відсутність заходів по запобіганню ДТП, з водієм ОСОБА_4 не укладено договір про трудові відносини, договір на проходження передрейсового медичного огляду водіїв та технічного стану транспортних засобів із ТОВ "Таксомоторсервіс" не внесено до ліцензійної справи, перевізником не оформляється узгодження з ДАІ на нерегулярні перевезення, чим порушено ст.ст. 30, 39, 17 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Вказаними діями відповідач не виконав припис Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 080932 від 24.04.2011 року, який отримав 07.05.2011 року. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, проте на розгляд справи не з'явився. 06.06.2011 року винесено постанову № 119263 про застосування до відповідача фінансових санкцій на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” в розмірі 680 грн. Фінансові санкції у загальній сумі 2890 грн. до Державного бюджету відповідачем у добровільному порядку не сплачені, що стало підставою для звернення до суду про стягнення коштів. Вважає, що дії відповідача щодо несплати суми заборгованості перед бюджетом порушують матеріальні інтереси держави, та як на підставу звернення до суду з даним позовом посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року у даній справі відкрито скорочене провадження.

22.08.2011 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення, у яких він посилається на те, що фінансові санкції в розмірі 510 грн., визначені постановою № 119133 від 09.03.2011 р., сплачені до бюджету у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією №3/3 від 20.04.2011 р. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що прокурор не має відповідних повноважень для звернення до суду з даним позовом, протест стосовно усунення порушень прокурором не виносився. Вказує, що фізична особа-підприємець не може бути відповідачем у справі про стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт з огляду на ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що перевірки, за результатами яких до відповідача застосовано фінансові санкції, проведено з порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року справа призначена до судового розгляду на підставі ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення фінансових санкцій у розмірі 510 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Частиною 6 статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 (далі Положення).

Згідно з пунктом 5 Положення Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання субєктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезень пасажирів та вантажів.

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань відповідно до пункту 8 Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Пунктом 6 Положення про територіальне управління Головтрансінспекції в Полтавській області визначено, що територіальне управління має право проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті згідно із ч. 17 ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.

Відповідно до пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.

Судом встановлено, що 17.01.2011 року о 13:45 при здійсненні рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі завдання на перевірку № 037097 від 17.01.2011 року державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в м. Києві на місцях посадки та висадки пасажирів, розташованих від перехрестя вул.Комінтерну та вул.Жулянської до Центрального залізничного вокзалу м.Києва, що визначено тижневим графіком проведення рейдових перевірок на період із 17.01.2011 року до 23.01.2011 року, перевірено транспортний засіб марки Mersedes-Benz 313 CD1, номерний знак НОМЕР_1, ліцензійна картка НОМЕР_4, видана 29.09.2010 року із необмеженим строком дії, за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_3, виданого 25.08.1998 р., знаходився ОСОБА_5.

Власником перевіреного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_3, який зареєстрований як фізична особа підприємець Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області 01.10.2010 р. за № 25770000000010318, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Під час перевірки транспортного засобу встановлено та зафіксовано у акті перевірки № 224616 від 17.01.2011 року, що відповідачем здійснено надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом м.Київ - м. Полтава - м. Київ з порушенням абз. 8 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм.

Водій ОСОБА_5 з актом ознайомлений 17.01.2011 року, про що свідчить його особистий підпис у акті, копія якого наявна у матеріалах справи.

Із пояснень відповідача та його представника у судовому засіданні встановлено, що постанова від 09.03.2011 року № 119133 про накладення фінансових санкцій в розмірі 510 грн., винесена на підставі даного акту перевірки, відповідачем не оскаржувалася, фінансові санкції сплачені у повному обсязі до державного бюджету, що підтверджується квитанцією № 3/ 3 від 20.04.2011 року (а.с. 27).

Матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2011 року о 15 год. 35 хв. при здійсненні рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі завдання на перевірку № 037124 від 04.02.2011 року державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в м.Києві на окремо визначеній ділянці дороги, що розташована в районі перехрестя вул.С.Петлюри і вул.Жилянської, б.87 м.Києва, що визначена тижневим графіком проведення рейдових перевірок на період із 31.01.2011 року до 08.02.2011 року, перевірено транспортний засіб марки Mersedes-Benz 313 CD1, номерний знак НОМЕР_1, ліцензійна картка НОМЕР_4, видана 29.09.2010 року із необмеженим строком дії, за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_3, виданого 25.08.1998 р., знаходився ОСОБА_5.

Власником перевіреного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_3, який зареєстрований як фізична особа підприємець Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області 01.10.2010 р. за № 25770000000010318, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Під час перевірки транспортного засобу встановлено та зафіксовано у акті перевірки № 224812 від 06.02.2011 року, що надання послуг з регулярних пасажирських перевезень маршрутом м.Полтава - м.Київ (дорожній лист № 62) здійснювалось без документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: договору із замовником транспортних послуг, полісу обовязкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, чим порушено ч.4 ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” та п. 6 частини 1 ст.7 Закону України "Про страхування".

Водій ОСОБА_6 з актом ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у акті даної перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи, та пояснив, що договір та страховий поліс ним забуті на підприємстві.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Положеннями статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України, для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 12 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства. При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про страхування" в Україні здійснюється такий вид обов'язкового страхування як особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року № 959 (надалі - Положення № 959), визначається порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування): пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані; працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), зокрема, водіїв автомобільного транспорту .

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Положення № 959 страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховиком договори страхування.

Страховий тариф за обов'язковим особистим страхуванням водіїв на залізничному, автомобільному та електротранспорті визначається у розмірі до 0,18 відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Представником відповідача суду надано копію договору про надання послуг з перевезення пасажирів від 02.02.2011 року та договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № 02/01-148702 від 09.02.2011 року.

Наявність договору про надання послуг з перевезення пасажирів від 02.02.2011 року не спростовує сам факт порушення, оскільки на момент проведення перевірки даний договір у водія відповідача був відсутній.

Договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № 02/01-148702 від 09.02.2011 року суд також не бере до уваги, оскільки перевезення та відповідно перевірка проводилася 06.02.2011 року, тоді як даний договір на момент проведення перевірки був відсутній та укладений пізніше - 09.02.2011 року .

З огляду на викладене, та беручи до уваги акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 224812 від 06.02.2011 року, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Суд критично оцінює посилання відповідача у своїх письмових запереченнях на те, що працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції м.Києва проведено рейдові перевірки 17.01.2011 року та 06.02.2011 року в порушення ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто частіше одного разу на квартал, виходячи з наступного.

В силу преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із ч. 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про автомобільний транспорт»регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (частина дванадцята). Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти (частина тринадцята). Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства (частина чотирнадцята). Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху (частина пятнадцята).

Крім того, частиною 18 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Таким чином, на виконання цього положення, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.11.2006 року № 1567, якою затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Пунктами 12, 13, 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок) передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Щотижневі рейдові перевірки транспортних засобів проведені працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції м.Києва 17.01.2011 року та 06.02.2011 року на підставі щотижневих графіків, копії яких витребувані судом та долучені до матеріалів справи, на місцях посадки та висадки пасажирів, що розташовані на різних окремо визначених ділянках дороги у м. Києві та відповідно до завдань на перевірки, копії яких наявні у матеріалах справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-які недоліки під час організації та проведення перевірки можуть спростувати сам факт встановленого перевіркою порушення відповідачем норм матеріального права.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Положеннями Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).

На виконання вимог даного Порядку позивачем 14.02.2011 року направлено відповідачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, яке отримане відповідачем 24.02.2011 р.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту від 06.02.2011 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_7 винесено постанову № 119132 від 09.03.2011 року, якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн.

Зазначена постанова направлена відповідачу 10.03.2011 р. рекомендованим поштовим відправленням, та отримана відповідачем 12.03.2011 року, що підтверджується повідомленням про рекомендоване поштове відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно з пунктом 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні , що відповідачем дана постанова не оскаржувалась, проте кошти до державного бюджету України не сплачені.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.04.2011 року працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області здійснено комплексну перевірку дотримання законодавства про автомобільний транспорт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, на підставі завдання на перевірку № 015273 від 19.04.2011 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення: з водієм ОСОБА_4 не укладено договір про трудові відносини; договір на проходження передрейсового медичного огляду водіїв та технічного обслуговування транспортних засобів із ТОВ "Таксомоторсервіс" не внесено до ліцензійної справи; не оформлено узгодження з Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області нерегулярні перевезення, чим порушено ст. 17, 30, 34, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до пункту 31 Порядку за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.

За результатами даної перевірки від 20.04.2011 року відповідачу винесено припис №080923 від 24.04.2011 року щодо усунення виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт до 20.05.2011 року, який отриманий відповідачем 07.05.2011 року, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення (а.с. 14).

При здійсненні позапланової вибіркової перевірки щодо дотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог усіх нормативно-правових актів з питань автомобільного транспорту у термін з 31.05.2011 по 31.05.2011 року відповідно до пункту 6 Порядку , на підставі наказу про утворення комісії з проведення позапланової, вибіркової за місцезнаходженням субєкта підприємницької діяльності №17-02-04/86 від 31.05.2011 року та завдання на перевірку № 015294 від 31.05.2011 року, посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області встановлено та зафіксовано в акті перевірки №007813 від 31.05.2011 року, що відповідачем не здійснено заходи по запобіганню дорожньо-транспортних пригод, а саме з водієм ОСОБА_4 не укладено договору про трудові відносини; договір на проходження передрейсового медичного огляду водіїв та технічного обслуговування транспортних засобів із ТОВ "Таксомоторсервіс" не внесено до ліцензійної справи; не оформлено узгодження з Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області нерегулярні перевезення, чим порушено ст. 17, 30, 34 Закону України “Про автомобільний транспорт” та не виконано вимоги припису № 080923 від 24.04.2011 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 з актом ознайомлений 31.05.2011 року, про що свідчить його особистий підпис на акті перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи.

Підпунктом 2.2. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 4 березня 2008 року №250/100 "Про внесення змін до наказу Мінтрансзв'язку та МВС від 25.05.2007 N 450/167", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2008 р. за N 230/14921 передбачено, що для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень автомобільний перевізник повинен мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", ліцензійні картки на кожний автобус та зобов'язаний: укласти з юридичною або фізичною особою - замовником транспортних послуг письмовий договір про такі перевезення; провести передрейсовий (післярейсовий) медичний огляд водія(їв) автобуса(ів), яким(и) виконуватимуться перевезення; провести передрейсовий контроль технічного та санітарного стану автобуса(ів) безпосередньо перед виїздом; провести інструктаж водія(їв) з безпеки дорожнього руху; забезпечити водія(їв) необхідними документами на перевезення пасажирів, у тому числі дорожнім листом з відміткою Державтоінспекції МВС; укомплектувати автобус(и) відповідно до вимог пунктів 2.2.3, 2.2.4 Ліцензійних умов та пункту 60 Правил надання послуг.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до абз. 12 частини 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства тягне за собою штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На виконання вимог ст. 25-27 Порядку позивачем 31.05.2011 року повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт , про що наявна відмітка у акті перевірки № 007813 від 31.05.2011 року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 007813 від 31.05.2011 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_7 винесено постанову № 119263 від 06.06.2011 року, якою до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 680 грн.

Зазначена постанова направлена відповідачу 06.06.201 р. рекомендованим поштовим відправленням та отримана відповідачем 08.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про рекомендоване поштове відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що дана постанова відповідачем не оскаржувалась, про те сума фінансових санкцій в розмірі 680 грн. до державного бюджету України не сплачені.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 2380 грн. (1700 грн.+680 грн.), що стало підставою для звернення до суду з даним позовом прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Полтавській області.

Судом встановлено, що постанови по накладення фінансових санкцій відповідачем не були оскаржені у встановленому чинним законодавством порядку, тобто постанови є чинними.

Згідно з пунктом 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно статті 2 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2011 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 22 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України).

З огляду на зазначене, несплата відповідачем фінансових санкцій протягом 15-ти днів після отримання постанов за порушення законодавства про автомобільний транспорт до Державного бюджету, спричиняє матеріальну шкоду інтересам держави.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Полтавського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Територіального управління Головної автотранспортної інспекції в Полтавській області на р/р 31112106700395 в УДК у Полтавському районі, код ЄДРПОУ 34698254, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106 - фінансові санкції в сумі 2380 грн. (дві тисячі триста вісімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2011 року.

СуддяС.С. Сич