Постанова № 20235599, 28.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2011 р. Справа № 2а-5085/11/1470

м.Миколаїв

13:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мавродієвої М.В., суддів Середи О.Ф., Мельника О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. від 31.08.2011,

представника відповідача: ОСОБА_2дов. №429/9/10-00 від 17.01.2011,

ОСОБА_3 дов. №698/9/10-00 від 28.04.2011,

представника прокуратури: Дзюбан О.В. посв. №253 від 26.03.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовомТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія", вул. Громадянський узвіз, 1, кв. 58,Миколаїв,54000 доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029 Прокуратура Миколаївської області(на підставі повідомлення про вступ прокурора у справу №05-1687-11 від 07.09.2011 (54001, м.Миколаїв, вул..Спаська, 28)

проскасування податкового повідомлення - рішення №0000510070 від 09.06.2011р.,№0000520070 від 09.06.2011 р., в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000510070 та №0000520070 від 09.06.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- висновок акту перевірки про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у загальному розмірі 441616,0 грн., на підставі отриманих від ЗАТ «Кріворіжаглобуд»податкових накладних, які відповідач вважає неналежним чином оформленими, є протиправним, оскільки єдиною вимогою до порядкового номеру податкової накладної є його відповідність реєстру отриманих та виданих податкових накладних;

- заявляючи у декларації за червень 2010 року 68965,0 грн. до бюджетного відшкодування, шляхом зменшення податкового зобовязання з ПДВ наступних податкових періодів, позивач діяв цілком правомірно, оскільки вказані дії відповідають приписам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№2275-VI від 20.05.2010 та листа ДПА України «Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році»№12096/7/16-1117 від 18.06.2010.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (т.1 а.с.185-193), вказуючи на те, що:

- висновки акту перевірки про завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування на суму 514777,0 грн., у т.ч. у звязку із заниженням заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 68965,0 грн. у податкових періодах 2008-2010 років; завищення відємного значення між сумою податкового кредиту та податкових зобовязань на суму 445696,0 грн. (з яких 441616,0 грн. у звязку з недодержанням порядку заповнення податкових накладних, виписаних на цю суму), є цілком правомірними і підстави для скасування податкових повідомлень рішень №0000510070 та №0000520070 від 09.06.2011 відсутні.

Представником прокуратури підтримана позиція відповідача.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 28.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

В період з 27.04.2011 по 05.05.2011 ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування поатку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ у наступних податкових періодах за червень 2010 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт №1530/070-19/31012697 від 11.05.2011 (т.1 а.с.13-163).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1»№0000510070 від 09.06.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 514777,0 грн., заявленого у податковій декларації за червень 2010 року, та застосовані штрафні санкції у розмірі 1,0 грн. (т.1 а.с.8).

- податкове повідомлення-рішення форми «В4»№0000520070 від 09.06.2011, яким позивачу зменшено суму відємного значення податку на додану вартість у розмірі 445696,0 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2007 року 728,0 грн.; листопад 2008 року 3335,0 грн.; квітень 2009 року 17,0 грн.; жовтень 2009 року 24953,0 грн.; листопад 2009 року 104313,0 грн.; грудень 2009 року 94124,0 грн.; лютий 2010 року 168896,0 грн.; березень 2010 року 49330,0 грн. (т.1 а.с.10).

Позивач не погодившись з винесеними рішеннями звернувся з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

1. Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та суми відємного значення податку на додану вартість на суму 441616,0 грн. стали висновки податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2009 року 24953,0 грн.; листопад 2009 року 104313,0 грн.; грудень 2009 року 94124,0 грн.; лютий 2010 року 168896,0 грн.; березень 2010 року 49330,0 грн., по податкових накладних, що виписані ЗАТ «Криворіжаглобуд», в яких порядковий номер податкової накладної зазначено з літерою «А», а отже не може вважатись порядковим номером, тобто податкові накладні по яких сформовано податковий кредит на суму 441616,0 грн. оформлені з порушенням встановленого порядку.

При цьому реальність господарських операцій з отримання позивачем від ЗАТ «Криворіжаглобуд»товарів, відповідачем не спростована матеріалами перевірки, не заперечувалась при складанні акту перевірки та під час розгляду справи.

Відповідачем також повідомлено суду, що ПДВ у сумі 441616,0 грн. було віднесено ЗАТ «Криворіжаглобуд»до складу податкових зобовязань з ПДВ та сплачено до бюджету в повному обсязі.

Суд вважає позицію податкової інспекції, з приводу неналежності оформлення податкових накладних на суму ПДВ 441616,0 грн., отриманих від ЗАТ «Криворіжаглобуд», хибною з наступних підстав.

Відповідно до пп.«а»пп.7.2.1, абз.1, 3 пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями станом на момент здійснення господарських операцій) (надалі - Закон №168/97-ВР) платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.1.7. ст.1, абз.1 пп.7.4.1 п.7.4, абз.3 пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації;

датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому необхідно зазначити, що єдиним випадком неможливості такого включення є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі, що не має місця в даному випадку.

Відповідно до п.3 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі Порядок №165), порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстра отриманих та виданих податкових накладних.

З акту перевірки вбачається, що у реєстрах отриманих ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»податкових накладних за жовтень, листопад, грудень 2009 року, лютий та березень 2010 року, перелічені отримані від ЗАТ «Криворіжаглобуд»податкові накладні, в порядкових номерах яких міститься літера «А».

Згідно наданого позивачем реєстру виданих ЗАТ «Криворіжаглобуд» (правонаступник ПАТ «Криворіжаглобуд») позивачу податкових накладних за період з 01.10.2009 по 31.03.2010, перелічені в них податкові накладні містять ті ж самі порядкові номери, що зазначені у виданих накладних та у реєстрах отриманих ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»податкових накладних (т.2 а.с.13).

З огляду на відповідність порядкових номерів виданих ЗАТ «Криворіжаглобуд»позивачу податкових накладних порядковим номерам у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, судом не вбачається порушення приписів п.3 Порядку №165.

Крім того, відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто субєктом господарювання, який не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт перевірки та пояснення сторін при розгляді справи, на момент видачі ЗАТ «Криворіжаглобуд» податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.

Представниками відповідача не надано суду пояснень, до яких порушень податкового законодавства, зокрема, в частині надходження податку на додану вартість до бюджету, призвело або могло призвести зазначення у порядковому номері податкових накладних літери «А».

Враховуючи викладене, проставляння додаткової літери у порядковому номері податкових накладних не є підставою їх недійсності з огляду на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, сплати продавцями по ним податку на додану вартість у вказаних в податкових накладних сумах.

За вказаних обставин, податкові повідомлення рішення №0000510070 та №0000520070 від 09.06.2011 підлягають скасуванню на суму 441616,0 грн.

2. Податковим повідомленням-рішенням форми «В1»№0000510070 від 09.06.2011 позивачу зменшено на 514777,0 грн. суму бюджетного відшкодування з ПДВ заявленого у податковій декларації за червень 2010 року.

З вказаної суми 68965,0 грн. становлять кошти, на які, за висновками акту перевірки, ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»занизило та добровільно відмовилось від отримання бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, а саме: у вересні 2008 року 7466,0 грн., у січні 2009 року 96,0 грн., у лютому 2009 року 247,0 грн., у березні 2009

року 478,0 грн., у квітні 2009 року 328,0 грн., у червні 2009 року 922,0 грн., у липні 2009 року -139,0 грн., у серпні 2009 року 196,0 грн., у вересні 2009 року 107,0 грн., у жовтні 2009 року - 186,0 грн., у листопаді 2009 року -142,0 грн., у грудні 2009 року -109,0 грн., у січні 2010 року -178,0 грн., у лютому 2010 року 2340,0 грн., у березні 2010 року 380,0 грн., у квітні 2010 року - 661,0 грн., у травні 2010 року - 54990,0 грн.

При цьому, відповідач робить посилання на порушення позивачем пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 «а»п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, та вважає, що позивач самостійно відмовився від отримання такої суми бюджетного відшкодування.

Судом під час розгляду справи встановлено, що у податковій декларації за травень 2010 року значення рядка 26 податкової декларації (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) становить 514661,0 грн. (т.2 а.с.15).

Сума податкового кредиту, відображена у податковій декларації за травень 2010 року, складається з декількох податкових періодів, а саме: починаючи з 01.12.2007 і закінчуючи травнем 2010 року.

За вказані податкові періоди позивачем були своєчасно подані податкові декларації з ПДВ, при цьому, в рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) наростаючим підсумком формувався податковий кредит за увесь вищезазначений період. Розшифровка заявлених сум та періодів відображена у Додатку №2 до декларації з ПДВ за червень 2010 року, який є її невідємною частиною.

У податковій декларації за червень 2010 року позивач заявив 522658,0 грн. до бюджетного відшкодування у рядок 25.2 (сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів), оскільки оплата за товари (послуги) постачальникам була здійснена, а податкові накладні отримані, що підтверджено у акті перевірки. З вказаної суми, 514661,0 грн. становить залишок відємного значення, що раніше відображався у рядку 26 податкової декларації за травень 2010 року (т.1 а.с.246).

Відповідно до п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп.«а»п.п.7.7.2). Згідно пп. «б»п.п.7.7.2 (в редакції чинній до 16.06.2010), залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Позивач, на протязі перевіряємого періоду, користувався своїм правом, наданим п.п.7.7.3, та відносив суми відємного значення з ПДВ до рядка 26 податкових декларацій у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів.

16.06.2010 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№2275-VІ від 20.05.2010, яким внесено зміни до абз.«б»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: «залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду».

Листом №12096/7/16-1117 від 18.06.2010 «Щодо окремих питань справляння ПДВ у 2010 році», Державна податкова адміністрація України повідомила такий порядок відображення в податковій декларації з ПДВ вказаних операцій: «Починаючи із звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах та в обовязковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2). Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальниками».

Листом №13547/7/16-1517 від 08.07.2010 «Про податок на додану вартість»Державна податкова адміністрація України підтвердила свою позицію та повідомила, що у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року до рядка 23.2 включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах. Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, відображається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, наступний за періодом у якому будуть проведені розрахунки з постачальниками.

На виконання вказаних приписів, позивачем у податковій декларації за червень 2010 року, перенесено 514661,0 грн. з рядка 26 податкової декларації за травень 2010 року до рядка 23.2, оскільки вказана сума податку була сплачена постачальникам у попередніх податкових періодах, та врахована при визначенні суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню із бюджету у рядку 25.2, тобто як сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Листом №16354/7/16-1517 від 12.08.2010 «Про податок на додану вартість»податкова адміністрація України знову зазначає, що особи, на яких розповсюджуються норми п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, застосовують змінену редакцію п.п.7.7.2 «б»п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР з урахуванням наступних особливостей:

- до рядка 23.2 податкової декларації за червень 2010 року чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року включається значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість попереднього податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах;

- зазначена сума враховується при визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за червень чи за наступні звітні періоди до кінця поточного року, а її залишок переноситься до рядка 26 податкової декларації та додається до залишку значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками;

- в податковому періоді, в якому платник податку набуває права на отримання бюджетного відшкодування, накопичена в рядку 26 за попередні звітні періоди сума податку, фактично сплачена отримувачем постачальникам товарів (послуг) у таких попередніх звітних періодах, переноситься до рядка 23.2 податкової декларації і включається до розрахунку бюджетного відшкодування;

- сума бюджетного відшкодування відображається в рядку 25.1 чи рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Вказаним листом також зобовязано державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене розяснення до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень.

За вказаних обставин, суд погоджується з позицією позивача, з приводу того, що листи Державної податкової адміністрації України №12096/7/16-1117 від 18.06.2010, №13547/7/16-1517 від 08.07.2010 та №16354/7/16-1517 від 12.08.2010, в силу приписів п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000, який діяв на час їх винесення, слід вважати узагальнюючим податковим розясненням, яким позивач мав право керуватись при складанні податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Представниками відповідача підтверджено, що позивач склав декларацію за червень 2010 року з дотриманням приписів вищевказаних листів ДПА України. Однак пояснень, яким чином позивач порушив приписи пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 «а»п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, фактично дотримавшись податкових розяснень, викладених у вищевказаних листах ДПА України при складанні ним податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, відповідачем суду не надано.

За умови дотримання позивачем порядку заповнення податкової декларації за червень 2010 року та заявлення 68965,0 грн. у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, безпідставними є висновки відповідача про порушення позивачем приписів пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 «а»п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Тому винесення позивачем податкового повідомлення-рішення №0000510070 від 09.06.2011 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 68965,0 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач безпідставно задекларував залишок відємного значення за грудень 2007 року у сумі 728,0 грн. та заявив цю суму до бюджетного відшкодування, оскільки первинні бухгалтерські документи стосовно постачальників, суми ПДВ по операціях з якими включені до задекларовано залишку відємного значення за грудень 2007 року, не були представлені позивачем при перевірці та не надані суду.

У листопаді 2008 року позивачем завищено відємне значення між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту на суму 3318,0 грн., внаслідок завищення податкового кредиту за листопад 2008 року на суму 3335,0 грн. За висновками акту перевірки позитивне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту склало 17,0 грн.

У квітні 2009 року позивачем завищено відємне значення між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту на суму 17,0 грн., у звязку із віднесенням до складу податкового кредиту квітня 2009 року 351,0 грн. але фактичною сплатою постачальникам у квітні 2009 року у ціні товару 334,0 грн.

Під час розгляду справи позивач погодився з вищевикладеними порушеннями та підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення форми «В1»№0000510070 від 09.06.2011 в частині зменшення йому суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4080,0 грн. (728,0 + 3335,0 + 17,0) та податкового повідомлення-рішення форми «В4»№0000520070 від 09.06.2011 в частині зменшення суми відємного значення податку на додану вартість у розмірі 4080,0 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2007 року 728,0 грн.; листопад 2008 року 3335,0 грн.; квітень 2009 року 17,0 грн.

Позивач також погодився з висновком акту перевірки про завищення ним задекларованої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 116,0 грн. за рахунок залишку відємного значення травня 2010 року, оскільки на момент декларування зазначена сума не була сплачена постачальникам в ціні товару, а після сплати, задекларована у липні 2010 року. Таким чином, позивачем не заперечується правомірність зменшення йому, податковим повідомленням-рішенням форми «В1»№0000510070 від 09.06.2011, суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 116,0 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 71 , 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати винесене ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва податкове повідомлення-рішення форми «В-1» №0000510070 від 09.06.2011 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 510581,0 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати винесене ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва податкове повідомлення-рішення форми «В-4» №0000520070 від 09.06.2011 в частині зменшення позивачу розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 441616,0 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» (вул.Громадянський узвіз, 1, к.58, м.Миколаїв, 54000) понесені ним судові витрати у сумі 3,30 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Головуючий суддя М.В. Мавродієва

суддя О.Ф. Середа

суддя О.М. Мельник

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 05 грудня 2011 року.