Рішення № 20234450, 30.09.2011, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

                                                   І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И                                                  

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я                    Справа № 2-243/11

30 вересня 2011 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді                                                             Шумської О.В.

          при секретарі                                         Алексаха О.М.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача –ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року позивач звернувся до Софіївського районного суду із зазначеною позовною заявою. Після уточнення позовний вимог 20 вересня 2011 року позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №DN81ФR03110099 від 16.08.2007 року ОСОБА_2 16.08.2007 року отримав кредит у розмірі 48914,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.08.2014 року.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. Наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суму кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 12.05.2011 року має заборгованість 38486,06 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач 16.08.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно договору застави відповідач надав у заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210700-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан –В, № кузова/шасі: Y6D21070070010403, реєстраційний номер: АЕ5634ВО, що належить на праві власності ОСОБА_2 (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Комсомольська, 27, ІПН НОМЕР_1).

Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищевказаних вимог закону та умов договору, відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави у заклад банку не передав, а тому позивач просить суд передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: вищевказаний автомобіль. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором –звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу вищевказаного автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, на задоволенні позову наполягає, просить справу розглянути без її участі, про що надала відповідну заяву (а.с.29).

Відповідач, будучи у встановленому законодавством порядку увідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не увідомив, заяв про розгляд справи в його відсутність не подавав належність повідомлення про час та місце розгляду справи судом перевірено (а.с.25, 38) .

Суд розглядає справу, у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору №DN81ФR03110099 від 16.08.2007 року (а.с. 4-7) ОСОБА_2 16.08.2007 року отримав кредит у розмірі 48914,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.08.2014 року.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. Наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суму кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 12.05.2011 року має заборгованість 38486,06 грн. (а.с. 10-12).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач 16.08.2007 року уклали договір застави рухомого майна (а.с. 8-9). Згідно договору застави відповідач надав у заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210700-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан –В, № кузова/шасі: Y6D21070070010403, реєстраційний номер: АЕ5634ВО, що належить на праві власності ОСОБА_2 (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Комсомольська, 27, ІПН НОМЕР_1).

Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищевказаних вимог закону та умов договору, відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави у заклад банку не передав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором №DN81ФR03110099 від 16.08.2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем /позичальником/ зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави ( ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі –це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Згідно до ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явлені позову 384,86 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 107, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача –ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити.

          2.Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно – автомобіль ВАЗ, модель: 210700-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан – В, № кузова/шасі: Y6D21070070010403, реєстраційний номер: АЕ5634ВО.

3.Звернути стягнення на автомобіль ВАЗ, модель: 210700-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан – В, № кузова/шасі: Y6D21070070010403, реєстраційний номер: АЕ5634ВО, що належить ОСОБА_2 (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Комсомольська, 27, ІПН НОМЕР_1), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN81ФR03110099 від 16.08.2007 року шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 384,86 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя                                                                                                    О.В. Шумська