Рішення № 20230648, 16.06.2011, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И                                                  

Р І Ш Е Н Н Я                              Справа № 2-57/11

16 червня 2011 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді                                                   Шумської О.В.

при секретарі                                         Алексаха О.М.

з участю:

представника позивача –відповідача          ОСОБА_1

представника відповідача –позивача          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору застави недійсним та застосування наслідків недійсності, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору №DN80АМ00000277 від 05.11.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 70447,25 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.11.2014 року.

У порушення чинного законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим він має заборгованість за кредитним договором станом на 18.10.2010 року в сумі 71780,93 грн., яка складається із наступного:

-45370,46 грн. –заборгованість за кредитом,

-12602,20 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом,

-3489,59 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом,

-6424,35 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором,

-500,00 грн. –штраф (фіксована частина),

-3394,33 грн. –штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»і відповідач 05.11.2007 року уклали договір застави рухомого майна, згідно з яким відповідач надав у заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: Y6DTF69YD7W371193, реєстраційний номер: АЕ9147ВХ, що належить на праві власності ОСОБА_3.

Відповідно до договору застави, у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад, але відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує –предмет застави в заклад банку не передав.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі –продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлено позов саме з вищевказаних підстав, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володіння ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави –автомобіль, що належить на праві власності відповідачу, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

31 травня 2001 року представником ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання договору застави недійсним та застосування наслідків недійсності. В обґрунтування свого зустрічного позову посилається на те, що ОСОБА_3 має заперечення щодо факту укладення договору застави та оспорює даний факт. Так, він зазначає, що 05.11.2007 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір про надання коштів у розмірі 70445,25 грн. для придбання автомобіля. У рахунок забезпечення зобов’язань за даним кредитним договором, як вважає ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений договір застави автомобіля.

          Даний договір не можна вважати дійсним на підставі наступного:

-          договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів;

-          договір застави має вчинятися у письмовій формі. Наданий банком договір застави не містить підпису ОСОБА_3 у кінці тексту договору, що свідчить про відсутність факту укладення даного договору, а тому ОСОБА_3 вважає даний договір не можна вважати дійсним чи то укладеним і просить суд визнати договір застави рухомого майна недійсним та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

07 червня 2001 року за клопотанням представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 його зустрічну заяву було приєднано до матеріалів справи первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанк», а представником ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано заперечення на зустрічну позовну заяву.

Представник позивача, а за зустрічною позовною заявою відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у поданій до суду позовній заяві, на задоволенні позову наполягає. Проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на обґрунтування викладені у запереченні до зустрічного позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою.

Представник відповідача, а за зустрічним позовом позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на обґрунтування викладені зустрічній позовній заяві, просить відмовити у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою. Свої позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у поданій до суду зустрічній позовній заяві, на задоволенні зустрічного позову наполягає.

Суд перевіривши матеріали справи, вислухавши думки представників сторін дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, натомість позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання договору застави недійсним та застосування наслідків недійсності залишити без задоволення, як необґрунтовані з наступних підстав:

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3, 05.11.2007 р. був укладений кредитний договір №DN80АМ00000277, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 70447,25 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.11.2014 року (а.с. 6-8). В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна№DN80АМ00000277від 05.11.2007 р., згідно якого відповідач надав в заставу належне йому майно –автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: Y6DTF69YD7W371193, реєстраційний номер: АЕ9147ВХ, що належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 9-14).

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення чинного законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим він має заборгованість за кредитним договором станом на 18.10.2010 року в сумі 71780,93 грн., яка складається із наступного:

-45370,46 грн. –заборгованість за кредитом,

-12602,20 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом,

-3489,59 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом,

-6424,35 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором,

-500,00 грн. –штраф (фіксована частина),

-3394,33 грн. –штраф (процентна складова) (а.с. 4-5), про що йому було відомо. Банк 11.09.2009 р. письмово повідомив відповідача про наявність заборгованості за кредитом (а.с. 36-38).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем /позичальником/ зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставного майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави ( ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі –це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договрі застави.

Згідно до ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явлені позову 717,81 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 107, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно – задовольнити.

Звернути стягнення на автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан –В, № кузова/шасі: Y6DTF69YD7W371193, реєстраційний номер: АЕ9147ВХ, що належить ОСОБА_3 (53160, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Кам’янка, вул. Молодіжна, 15, ІПН НОМЕР_1), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN80АМ00000277 від 05.11.2007 року шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору застави недійсним та застосування наслідків недійсності відмовити як необґрунтованих.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання його копії до апеляційного суду Дніпропетровської області.

          Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 16 червня 2011 року, повний текст рішення виготовлено 22 червня 2011 року.

Суддя