Постанова № 20233076, 21.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

21.10.2011 р. Справа № 2а-6225/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (вул.. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030)

до Холдингової компанії «Юрлена»(пр. Леніна, 124-А, кв. 25, м. Миколаїв, 54055)

про стягнення заборгованості в сумі 1244,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Холдингової компанії «Юрлена»(надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1244,22 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що до Холдингової компанії «Юрлена»були застосовані фінансові санкції в розмірі 1013,51 грн. та пені 230,71 грн. згідно Рішення № 598 від 25.05.2006 року про застосування фінансових санкцій.

Позивач надав клопотання відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, яким підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 19.08.2011 року та судова повістка від 21.09.2011 року направлені за адресою відповідача та без вручення адресату повернулись (арк.. спр. 21-25).

У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (надалі Закон № 1058) відповідач (страхувальник) зобовязаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058-IV), п.п. 5.1.1 п. 5.1 Розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1), обчислення страхових внесків платника здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. п. 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції № 21-1, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджуються нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року строки, у тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків органи Пенсійного фонду України мають право застосувати фінансові санкції у вигляді накладення штрафу в залежності від строку затримки платежу.

До відповідача були застосовані фінансові санкції в розмірі 1013,51 грн. та пені 230,71 грн. згідно Рішення № 598 від 25.05.2006 року про застосування фінансових санкцій (арк.. спр. 6), яке було направлено за юридичною адресою відповідача та отримано ним 17.06.2006 року (арк.. спр. 6 зв.).

Згідно ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року нараховані фінансові санкції підлягають сплаті страхувальником протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення. Також в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначені рішення до вищого органу Пенсійного фонду або у судовому порядку. Нараховані фінансові санкції відповідачем не були сплачені протягом встановлених законом 10 робочих днів, також Рішення № 598 від 25.05.2006 року про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржив.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс»по фінансовим санкціям до Управляння ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва становить 1244,22 грн., з яких: штрафні санкції 1013,51 грн. та пені 230,71 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (арк.. спр. 5).

Відповідно до ст.. 106 Закону № 1058 відповідачу було вручено вимогу про сплату боргу № Ю-1848/1 від 05.02.2006 року, але сума боргу залишилась непогашеною (арк.. спр. 7).

Частиною 3 статі 106 Закону № 1058 передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є субєктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Холдингової компанії «Юрлена» (пр. Леніна, 124-А, кв. 25, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 33436811, р/р 26009000235001 МД АТ «Індекс банк», МФО 326944) заборгованість в сумі 1244,22 грн. (одна тисяча двісті сорок чотири гривні 22 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Малих