Постанова № 20230111, 22.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.08.2011 р. Справа № 2а-3152/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. №2 від 05.01.2011,

ОСОБА_2 дов. №18/1-1-110/782 від 05.06.2011

представників відповідача: ОСОБА_3 дов. №18802/9/10-011 від 11.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (а/с 170, м.Миколаїв, 54052),

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (вул.Чкалова, 20, м.Миколаїв, 54017),

про: визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0000090037 від 04.04.2011 на суму 1031,0 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000090037 від 04.04.2011 на суму1031,0 грн., з яких 825,0 грн. за основним платежем та 206,0 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що при здійсненні господарської операції з ТОВ «Глициния»та видачі податкової накладної №20 від 20.05.2011 позивачу було надано копію свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Глициния». Про анулювання його контрагенту ТОВ «Глициния»свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість з 11.05.2011, позивач не знав і не міг дізнатись. Крім того, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено відповідальність платника податків за дії його контрагентів.

Відповідач проти позову заперечує (а.с.83), вказуючи на те, що на момент видачі податкової накладної №20 від 20.05.2011 ТОВ «Глициния»не було платником ПДВ, тому позивач не мав права її приймати та включати суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 22.08.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

В період з 03.03.2011 по 17.03.2011 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» з питань встановлення причин розбіжностей у показниках податкової звітності з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №308/37/19290012 від 23.03.2011 (а.с.8-16), в якому встановлено, що у травні 2010 року позивач отримав від ТОВ «Глициния»господарські товари на суму 4948,8 грн. (у т.ч. ПДВ 824,80 грн.), за які здійснив оплату платіжним дорученням №1157 від 20.05.2010. ТОВ «Глициния»було видано позивачу податкову накладну №20 від 20.05.2010 на суму 4948,8 грн. (у т.ч. ПДВ 824,80 грн.). Сума ПДВ у розмірі 824,80 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту травня 2010 року. Під час перевірки відповідачем зясовано, що 11.05.2010 свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Глициния»було анульовано, відповідно, з моменту анулювання свідоцтва ТОВ «Глициния»втратило право на нарахування податку та складання податкових накладних.

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення позивачем п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі Закон №168/97-ВР) та п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (в редакції наказу №244 від 30.06.2005), в результаті чого занижено ПДВ у сумі 825,0 грн. за травень 2010 року.

На підставі акту перевірки, 04.04.2011 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000090037, яким позивачу донараховано по податку на додану вартість 1031,0 грн., з яких 825,0 грн. за основним платежем та 206,0 грн. штрафних санкцій (а.с.18).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, але податкове повідомлення-рішення №0000090037 від 04.04.2011 було залишено без змін (а.с.20, 21).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2 п.2 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Глициния»перебувало на обліку як платник ПДВ з 26.08.2009 (свідоцтво №100241822).

Відповідно до п.25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 (надалі Положення №79) (в редакції чинній на дату анулювання реєстрації ТОВ «Глициния»), рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за відповідною формою. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

11.05.2010 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва відносно ТОВ «Глициния»було складено акт №240 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Датою виключення платника ПДВ із реєстру платників ПДВ є 14.05.2010.

Підпункт 25.2.2 Положення №79 також передбачає, що не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (урученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Відповідач зазначає, що примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість направлений ТОВ «Глициния» 18.05.2010 (згідно реєстру відправлених листів (а.с.97), тобто, з порушенням строку, визначеного у п. 25.2.2 Положення №79.

Поштового повідомленням про вручення вказаного акту ТОВ «Глициния» суду не надано. Відповідної довідки, у якій була б вказана причина, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість суду також не було надано.

Як вбачається з відмітки на акті (а.с.96) представник ТОВ «Глициния»отримав його примірник лише 22.06.2010 року, після направлення відповідного запиту (а.с.98).

Згідно п.25.2.2 Положення №79, якщо реєстрацію особи як платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону та пункту 35 цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.

Пункт 35 Положення №79 передбачає, що для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Листом Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 звернуто увагу адміністративних судів на те, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обовязковому порядку необхідно зясовувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (зокрема, відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість). Відповідні обставини можуть бути зясовані, зокрема, з використанням офіційно оприлюднених даних щодо анулювання платника податку на додану вартість (п.2).

Під час розгляду справи, відповідач неодноразово зобовязувався судом надати відомості, коли були внесені до офіційного web-сайту Державної податкової адміністрації України дані про анулювання реєстрації ТОВ «Глициния».

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких доказів внесення вказаної інформації на web-сайт 12 травня 2010 року або доказів передачі такої інформації від відповідача до ДПА України для внесення на web-сайт, відповідачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не вважає доведеним той факт, що 12 травня 2010 року інформація про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Глициния»була розміщена на web-сайті Державної податкової адміністрації України і позивач мав можливість нею скористатись при отриманні податкової накладної 20 травня 2010 року.

Що стосується посилання відповідача на те, що ТОВ «Глициния»не задекларувало податкові зобовязання за травень 2010 року, слід зазначити, що Закон №168/97-ВР не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників.

Так, у пункті 1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідні до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

У відповідності до приписів ч.4 ст.72 КАС України, судом також взято до уваги, що постановами Корабельного районного суду м.Миколаєва від 12.05.2011 (а.с.91) та від 18.04.2011 (а.с.92), головного бухгалтера Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск»ОСОБА_5 та начальника Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск»ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та встановлено, що при наявності належним чином оформленої податкової накладної №20 від 20.05.2010, посадові особи позивача не знали і не могли знати про виключення ТОВ «Глициния»з реєстру платників ПДВ з 11.05.2010.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, суд використовуючи право, надане йому ч.2 ст.11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000090037 від 04.04.2011 протиправним та скасувати його, оскільки саме таке рішення буде ефективним способом захисту прав позивача про захист яких він просить.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ч.2 ст.11 , ст.71, ч.1 ст.94,ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві податкове повідомлення-рішення №0000090037 від 04.04.2011 на суму 1031,0 грн. протиправним та скасувати його в повному обсязі.

3. Відшкодувати Державному підприємству «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» (а/с 170, м.Миколаїв, 54052) понесені судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 29 серпня 2011 року.