Постанова № 20229234, 05.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

05.04.2011 р. Справа № 2а-7508/10/1470

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,

за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.,

прокуратури: Редченко В.І.,

представників:

позивача: ОСОБА_2 дов.б/н від 10.01.11 року,

відповідача: ОСОБА_3дов. № 6/8/10-011від 02.08.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

адміністративним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ»(вул. Миру, 29, с. Мішково Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214),

до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050),

про: визнання нечинним рішення № 15721/10/23-608 від 24.09.2010 року, скасування податкових повідомлень рішень № 0000352301/0 від 21.07.2010 року, № 0000352301/1 від 24.09.2010 року.

Керуючись ст.ст.71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення № 15721/10/23-608 від 24.09.2010 року, податкові повідомлення рішення № 0000352301/0 від 21.07.2010 року, № 0000352301/1 від 24.09.2010 року, прийнятих ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області.

3. Відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ» (вул. Миру, 29, с. Мішково Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214, код ЄДРПОУ 31554170), понесені нею судові витрати у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 рокуСправа № 2а - 7508/10/1470

м. Миколаїв

Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,

за участю секретаря судового засідання Котенко О.В.,

прокуратури: Редченко В.І.,

представників:

позивача: ОСОБА_2 дов.б/н від 10.01.11 року,

відповідача: ОСОБА_3дов. № 6/8/10-011від 02.08.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

адміністративним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ»(вул. Миру, 29, с. Мішково Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214),

до відповідача: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050),

про: визнання нечинним рішення № 15721/10/23-608 від 24.09.2010 року, скасування податкових повідомлень рішень № 0000352301/0 від 21.07.2010 року, № 0000352301/1 від 24.09.2010 року.

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ», звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання нечиним рішення № 15721/10/23-608 , скасування податкових повідомлень-рішень №0000352301/0 від 21.07.2010 року, № 0000352301/1 від 24.09.2010 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області під час здійснення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі висновків якої прийняти податкові повідомлення рішення, яки полигали у тому , що позивач включив до складу податкового кредиту протягом періоду з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року податок на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних до березня 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що податкові повідомлення рішення, оскаржувані позивачем, були прийняті за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для їх скасування не має.

В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 121-123).

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу “Камертон”.

У судовому засіданні 05.04.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої 23.06.2010 року було складено акт № 732/23-31554170 (далі - акт перевірки) (а.с. 8-55). У зазначеному акті зафіксовано, що перевіркою встановлені порушення позивачем - п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2., п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 , п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон "Про ПДВ").

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 року № 0000352301/0..

Актом перевірки встановлено, що позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад грудень 2008 року, січень, березень та травень 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів по 11 податковим накладним. Об'єм суми ПДВ яка віднесена до складу податкового кредиту 1183085,2 грн., періоди виписки податкових накладних листопад грудень 2006 року; лютий, березень, квітень, травень, серпень 2007 року та лютий 2008 року.

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 1183085,2 грн. ґрунтується на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ» до складу податкового кредиту включені податкові накладні які відсутні у електронному реєстрі податкових накладних, тобто які були виписані до березня 2008 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових

карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 7.4.5. п. 7.4. ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого ) податку у звязку з придбання товарів ( послуг) , не підтверджені податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентами у період з листопад грудень 2006 року; лютий, березень, квітень, травень, серпень 2007 року та лютий 2008 року.

Залучені до матеріалів справи документи: податкові накладні, акти приймання передачі, локальні кошториси, довідки, відомості ресурсів - є первинними документами, що містять у собі та відображають у повній мірі проведення господарської операції та приймаються судом у якості доказів по справі.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту правомірно, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Не можливо позбавити покупця товару права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених протягом певного попереднього періоду у звязку з придбанням товарів (послуг), у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними. Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість».

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Крім того, правова позиція відповідача взагалі робить неможливим одержання позивачем податкового кредиту з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачем не заперечується. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необґрунтованого зменшення платнику податків податкового кредиту з ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок суб'єктів підприємницької діяльності, що не відповідає смислу та меті Закону "Про ПДВ".

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.71, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення № 15721/10/23-608 від 24.09.2010 року, податкові повідомлення рішення № 0000352301/0 від 21.07.2010 року, № 0000352301/1 від 24.09.2010 року, прийнятих ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області.

3. Відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ»(вул. Миру, 29, с. Мішково Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214, код ЄДРПОУ 31554170), понесені нею судові витрати у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих