Постанова № 20227139, 15.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 р. № 2а-13045/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Гічви Ю.Я,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 702,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої вартості наданих соціальних послуг в розмірі 702,33 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач 31.08.2010 р. та 09.12.2010 р. зареєстрований у Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості та незаконно отримував соціальні послуги, оскільки перебуваючи на обліку в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості з 07.09.2010 р. по 31.10.2010 р. та з 16.02.2011 р. по 18.04.2011 р. як безробітний працював у ТзОВ «Кварталбуд», що підтверджується цивільно-правовою угодою від 08 жовтня 2010 р. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як соціальні послуги та не повернутих позивачу становить 702,33 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, жодних заперечень щодо позовних вимог не надав.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 71 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. «а»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

07.09.2010 року та 16.02.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявами про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому, вказав, що на час подання не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договір цивільно правового характеру, не отримує пенсії на пільгових умовах.

Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

У звязку з відсутністю підходящої для ОСОБА_2 роботи, згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», відповідачу було надано статуси безробітного з 07.09.2010 р., що підтверджується Наказом № НТ1000907 від 07.09.2010 р., та з 16.02.2011 року, що підтверджується Наказом № НТ110216 від 16.02.2011 р.

Як вбачається з корінців направлень на громадські роботи № 13021000908001015 від 15.09.2010 р. та № 1302110221001026 від 22.02.2011 р. ОСОБА_2 скористався соціальною послугою центру зайнятості, а саме йому були організовані оплачувані громадські роботи з 21.09.2010 р. по 30.09.2010 р. та з 23.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно з Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№557 від 21.07.2011 року, складеного Львівським міським центром зайнятості вбачається, що безробітний ОСОБА_2 працював згідно цивільно-правової угоди від 08.10.2010 р. у ТзОВ «Кварталбуд».

Відповідно до абз. 14 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою КМУ № 219 від 14.02.2007 р. громадяни можуть зареєстровуватись в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу тільки після закінчення шести місяців з дати виявлення факту подання недостовірних даних за умови, що вони повернули кошти, отримані обманним шляхом.

19.08.2011 року позивачем прийнято наказ №356 яким зобовязано відповідача повернути кошти, витрачені на організацію та проведення громадських робіт у КП «Будинкова управа № 1»за період з 21.09.2010 р. по 30.08.2010 р. та Дрогобицький райавтодор за період з 23.02.2011 р. по 28.02.2011 р. в сумі 702,33 грн.

19.08.2011 року позивачем направлено претензію щодо відшкодування коштів за № 1013/06, у якій ОСОБА_2 зобовязано повернути кошти в сумі 702,33 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37173301900109, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22408552) незаконно отриманих соціальних послуг в розмірі 702,33 грн. (сімсот дві гривні 33 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.12.2011 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.