Постанова № 20225900, 07.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р. м. Львів№ 2а-6584/11/1370

15год.39 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представика позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»до держаної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопром»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000172341/8178 від 01.06.2011 року.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.07.2011 року, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000172341/8178 від 01.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами ТзОВ «Компанія-Інтергал»та ПП «Інвест Пром»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач позовну заяву заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву поданому представником відповідача в судовому засіданні 04.07.2011 року, де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентами ТзОВ «Компанія-Інтергал»та ПП «Інвест Пром», не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність виробничих, складських приміщень, а також не представлено первинних документів на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагентами, відтак позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 328045 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентами ТзОВ «Компанія-Інтергал»та ПП «Інвест Пром».

Відповідач не забезпечив явки повноважного представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка представника відповідача від 25.11.2011 року (а. с. 148).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопром»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 25.01.2002 року, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію № 209803. Позивача взято на облік в органах ДПС 07.02.2002 року за № 31805045, що підтверджено довідкою № 13656 від 13.01.2011 року.

В період з 04.05.2011 року по 13.05.2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром», про що складено Акт № 1425/23-409/31805045 від 20.05.2011 року про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності відображення показників податкового зобовязання та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.181., п. п. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14, п. 22.1. ст. 22, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 328045 грн.

01.06.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1425/23-409/31805045 від 20.05.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000172341/8178, яким відповідно до п. п. 14.1.181., п. п. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14, п. 22.1. ст. 22, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 328046 грн., у тому числі основний платіж 328045 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. п. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

На підтвердження позовних вимог стосовно контрагента ТзОВ «Компанія-Інтергал»позивачем надано копії:

договору комерційного посередництва № 03-02/11 від 03.02.2011 року, згідно якого ТзОВ «Енергопром»(комерційний агент) зобовязується надавати ТзОВ «Компанія-Інтергал»(довіритель) агентські послуги при здійсненні довірителем господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок довірителя. Оплата за договором здійснюється у розмірі, визначеному додатковими угодами до цього договору;

додаткової угоди № 1 від 21.02.2011 року до договору комерційного посередництва № 03-02/11 від 03.02.2011 року;

додаткової угоди № 2 від 21.02.2011 року до договору комерційного посередництва № 03-02/11 від 03.02.2011 року;

податкової накладної № 15 від 28.02.2011 року на суму 3166800 грн.;

реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2011 року.

На неодноразову вимогу суду жодних інших доказів на підтвердження позовних вимог у цій частині, а саме протоколів про наміри, договорів про співпрацю, звітів про результати пошуку продавця, доказів погодження між контрагентами розрахунку собівартості послуг, витрат з використання матеріальних та трудових ресурсів, доказів співпраці контрагентів із потенційним продавцем нафтопродуктів, доказів оплати послуг згідно податкової накладної № 15 від 28.02.2011 року на суму 3166800 грн., інших первинних документів позивачем не надано. Відтак, суд вважає недоведеними позовні вимоги в частині господарських операцій із контрагентом позивача ТзОВ «Компанія-Інтергал»та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Стосовно господарських відносин позивача із контрагентом ПП «Інвест Пром»та на підтвердження позовних вимог позивачем надано копії:

договору про надання маркетингових послуг від 10.02.2011 року, згідно якого ТзОВ «Енергопром»(замовник) доручає, а ПП «Інвест Пром»(виконавець) бере на себе зобовязання надати маркетингові послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

договору комерційного посередництва № 07-021/11 від 07.02.2011 року, згідно якого ПП «Інвест Пром»(комерційний агент) зобовязується надавати ТзОВ «Енергопром» (довіритель) посередницькі послуги при здійсненні довірителем господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок довірителя. Оплата за договором здійснюється у розмірі, визначеному додатковими угодами до цього договору;

додаткової угоди № 1 від 21.02.2011 року до договору комерційного посередництва № 07-021/11 від 07.02.2011 року;

податкових накладних № 451 від 28.02.2011 року на суму 2929290 грн. та № 435 від 17.02.2011 року на суму 2205780 грн.;

звіту про надані послуги за лютий 2011 року від 28.02.2011 року, складеного ПП «Інвест Пром»у звязку із виконанням договору про надання маркетингових послуг від 10.02.2011 року на загальну суму 2205780 грн.

Жодних інших доказів на підтвердження позовних вимог у цій частині, а саме: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору про надання маркетингових послуг, актів надання послуг комерційного посередництва, протоколів про наміри, договорів про співпрацю, звітів про результати пошуку продавця, доказів погодження між контрагентами розрахунку собівартості послуг, витрат з використання матеріальних та трудових ресурсів, доказів співпраці контрагентів із потенційним продавцем нафтопродуктів, доказів оплати послуг згідно податкових накладних № 451 від 28.02.2011 року на суму 2929290 грн. та № 435 від 17.02.2011 року на суму 2205780 грн., інших первинних документів позивачем не надано. Відтак, суд вважає недоведеними позовні вимоги в частині господарських операцій із контрагентом позивача ТзОВ «Інвест Пром»та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Крім того, заслуговує на увагу та обставина, що Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2011 року у справі № 3-1939/11 ОСОБА_3, директора ТзОВ «Енергопром», визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП (порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. Вказана Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 18.07.2011 року.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення № 0000172341/8178 від 01.06.2011 року, оскільки судом встановлено наявність в діях позивача порушень вимог п. п. 14.1.181., п. п. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14, п. 22.1. ст. 22, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, зазначених у акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000172341/8178 від 01.06.2011 року слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд

постановив:

У задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2011 року.

Суддя Сподарик Н.І.