Постанова № 20224285, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-9465/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Широкої К.Ю.,

при секретарі Бондар Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавча дирекції до Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2011 року позивач - Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома, в якому зазначив наступне.

Відповідач, «Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома” є юридичною особою та зареєстрований в якості платника збору на обовязкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Антрацитівській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності під №440240000512. Згідно зі ст.1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування”№2213 та п.п 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2011 року №16 відповідач, як субєкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників. Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”№2240 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків, штраф та пеню. Згідно звіту Ф-4 по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням за 1 півріччя 2011 року страхувальник Житлово-експлуатаційна контора №2 УЖКГ міськвиконкома має заборгованість у сумі 34060,89 грн., яка складається з заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 15771,15 грн. та пеня у сумі 6501,91грн. (згідно рішення від 02.06.2005 р. № 788 на суму 2124,00грн., рішення № 822 від 08.06.2007р. на суму 778,91 грн., рішення №200 від 26.02.2008р. на суму 797,99 грн., рішення №1098 від 11.11.2009р. на суму 2801,34 грн.) штраф у сумі 11787,83 грн. ( згідно рішення №788 від 02.06.2005 на суму 192,36грн., рішення №822 від 08.06.2007р. на суму 9113,50 грн., рішення № 200 від 26.02.2008р. на суму 1097,36 грн., рішення № 1098 від 11.11.2009р. на суму 1384,61 грн. Постановами Господарського суду Луганської області № 13/552ад від 20.09.2007 р. на суму 22750,06 грн., Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року з відповідача було стягнуто заборгованість у сумі 5557,35 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 5751,46 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки Головного управління статистики у Луганській області серії АБ №066435 (а.с.11), взято на облік Антрацитівською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності без права юридичної особи за № 05466312 у якості платника страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується відповідною заявою та карткою страхувальника (а.с.9-10).

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Згідно із частиною 3 статті 10 Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сімї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, повязаних із смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду:

1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;

3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;

4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;

6) готує та подає на розгляд правління:

пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;

проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;

пропозиції щодо розміру резервних коштів;

7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.

Статтею 22 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпунктів 3.1.1. та 3.1.2 пункту 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 розмір страхових внесків у звязку з тимчасовою втратою працездатності складає:

- для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).

Статтею 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до статті 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року № 2213 та п.п. 3.1.1. "Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" від 26.06.2001 р. Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома має найману робочу силу, тому повинно нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5% -1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Згідно зі звітом по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням форми Ф4-ФСС з ТВП за ІІ квартал 2011 року за Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома рахується заборгованість у загальному розмірі 34659,98 грн. (а.с.8).

Постановою Господарського суду Луганської області від 20.09.2007 року з відповідача була стягнута заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 22750,06 грн.(а.с.16-18).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2010 року з відповідача була стягнута заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 5557,37 грн. (а.с.21-22). Непогашена частина заборгованості, яка рахується за відповідачем складає 5753,46 грн., що також підтверджується довідкою Антрацитівської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ЛОВ (а.с.7).

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 5751,46 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавча дирекції до Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкома про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори № 2 УЖКГ міськвиконкому заборгованість у сумі 5751,46 грн. на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37172500100001 в УДК в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена в повному обсязі та підписана протягом пяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

СуддяК.Ю. Широка